Good afternoon. There's a medical revolution happening all around us, and it's one that's going to help us conquer some of society's most dreaded conditions, including cancer. The revolution is called angiogenesis, and it's based on the process that our bodies use to grow blood vessels.
Доброго дня. Навколо нас відбувається медична революція, та ще й саме така, що допоможе нам подолати деякі із найстрашніших захворювань нашого суспільства, в тому числі й рак. Ця революція називається "ангіогенез" і вона основана на процесі, який наші тіла використовують для росту кров'яних судин.
So why should we care about blood vessels? Well, the human body is literally packed with them -- 60,000 miles worth in a typical adult. End to end, that would form a line that would circle the earth twice. The smallest blood vessels are called capillaries. We've got 19 billion of them in our bodies. And these are the vessels of life, and as I'll show you, they can also be the vessels of death. Now, the remarkable thing about blood vessels is that they have this ability to adapt to whatever environment they're growing in. For example, in the liver, they form channels to detoxify the blood; in the lungs, they line air sacs for gas exchange. In muscle, they corkscrew, so that muscles can contract without cutting off circulation. And in nerves, they course along like power lines, keeping those nerves alive.
Чому ми повинні перейматися кров'яними судинами? Тіло людини буквально насичено ними; 100,000 кілометрів у середного дорослого. Якщо витягнути їх у лінію, то вона б охопила Землю двічі. Найменші кров'яні судини називаються капілярами. В наших тілах їх близько 19 мільярдів. Вони — це судини життя, і, я вам також покажу, вони також можуть бути судинами смерті. Важлива річ про кров'яні судини — це те, що вони мають вбудований механізм адаптації до будь-якого оточення, в якому вони ростуть. Наприклад, у печінці вони формують канали щоб очищувати кров. У легенях, вони збираються у пухирці для обміну газів. У м'язах вони утворюють спіралі, щоб м'язи могли скорочуватися без припинення циркуляції крові. А в нервовій системі вони простягаються вздовж, неначе дроти, щоб підживлювати нервові клітини.
We get most of these blood vessels when we're actually still in the womb. And what that means is that as adults, blood vessels don't normally grow. Except in a few special circumstances. In women, blood vessels grow every month, to build the lining of the uterus. During pregnancy, they form the placenta, which connects mom and baby. And after injury, blood vessels actually have to grow under the scab in order to heal a wound. And this is actually what it looks like, hundreds of blood vessels, all growing toward the center of the wound.
Ми отримуємо більшість цих кров'яних судин ще коли ми знаходимося в утробі. І це означає, що у дорослих кров'яні судини у нормальному стані не ростуть, окрім як у деяких особливих випадках. У жінок, кров'яні тіла ростуть щомісяця відбудовуючи стінки матки. Під час вагітності вони формують плаценту, яка з'єднує матір та дитя. Також у випадку поранення, кров'яні судини мусять рости під поверхнею рани, щоб її заживити. Ось, власне, як це виглядає. Сотні кров'яних судин ростуть до центру рани.
So the body has the ability to regulate the amount of blood vessels that are present at any given time. It does this through an elaborate and elegant system of checks and balances, stimulators and inhibitors of angiogenesis, such that, when we need a brief burst of blood vessels, the body can do this by releasing stimulators, proteins called angiogenic factors, that act as natural fertilizer, and stimulate new blood vessels to sprout. When those excess vessels are no longer needed, the body prunes them back to baseline, using naturally-occurring inhibitors of angiogenesis. There are other situations where we start beneath the baseline, and we need to grow more blood vessels, just to get back to normal levels -- for example, after an injury -- and the body can do that too, but only to that normal level, that set point.
Тобто тіло має здатність до регулювання кількості кров'яних судин, які присутні у ньому у будь-який час. І воно робить це завдяки розвиненій та елегантній системі перевірок та балансувань, стимуляторів та інгібіторів ангіогенезу, таких, що коли нам потрібне тимчасове поповнення кров'яних судин, тіло може їх створити, випустивши стимулюючі речовини, білки, які називають "факторами ангіогенезу" вони працюють як натуральне добриво і стимулюють проростання нових кров'яних судин. І коли цей надлишок судин вже не потрібен, тіло зменшує їх кількість до початкової, використовуючи інгібітори ангіогенезу, які виробляються самостійно. Але, є й інші ситуації, коли ми починаємо нижче норми, і ми повинні наростити більше кров'яних судин, щоб довести їх до правильного рівня. Наприклад, після поранення. І тіло також може це робити, але тільки до того нормального рівня, який закладений у ньому.
But what we now know, is that for a number of diseases, there are defects in the system, where the body can't prune back extra blood vessels, or can't grow enough new ones in the right place at the right time. And in these situations, angiogenesis is out of balance. And when angiogenesis is out of balance, a myriad of diseases result. For example, insufficient angiogenesis -- not enough blood vessels -- leads to wounds that don't heal, heart attacks, legs without circulation, death from stroke, nerve damage. And on the other end, excessive angiogenesis -- too many blood vessels -- drives disease, and we see this in cancer, blindness, arthritis, obesity, Alzheimer's disease. In total, there are more than 70 major diseases affecting more than a billion people worldwide, that all look on the surface to be different from one another, but all actually share abnormal angiogenesis as their common denominator. And this realization is allowing us to re-conceptualize the way that we actually approach these diseases, by controlling angiogenesis.
Але, як ми вже знаємо, для цілого ряду захворювань, у цій системі з'являються помилки і тіло не може позбутися зайвих кров'яних судин, або не може виробити достатньо нових судин у правильному місці та за необхідний час. У цих випадках ангіогенез стає незбалансованим. І коли він втрачає баланс, це приводить до купи захворювань. Наприклад, при слабому ангіогенезі, тобто коли не вистачає кров'яних судин, це призводить до ран, які не заживають, серцевих нападів, ніг без циркуляції крові, смерті від інсульту, пошкодження нервових клітин. З іншого боку, надлишковий ангіогенез, тобто коли кров'яних судин забагато, теж викликає захворювання. І ми їх виявляємо як рак, сліпоту, артрити, ожиріння, хворобу Альцгеймера. Загалом, існує більше ніж 70 серйозних захворювань, від яких потерпають більше мільярду людей у світі. Вони всі на поверхні виглядають як різні, але насправді мають спільним порушення ангіогенезу своїм знаменником. Усвідомлення цього дозволяє нам переосмислити підхід до лікування цих хвороб,
Now, I'm going to focus on cancer, because angiogenesis is a hallmark of cancer -- every type of cancer. So here we go. This is a tumor: dark, gray, ominous mass growing inside a brain. And under the microscope, you can see hundreds of these brown-stained blood vessels, capillaries that are feeding cancer cells, bringing oxygen and nutrients. But cancers don't start out like this, and in fact, cancers don't start out with a blood supply. They start out as small, microscopic nests of cells, that can only grow to one half a cubic millimeter in size. That's the tip of a ballpoint pen. Then they can't get any larger because they don't have a blood supply, so they don't have enough oxygen or nutrients.
за допомогою контролю ангіогенезу. Тепер я перейду до раку, Тому що ангіогенез — це відмінна риса раку, будь-якого типу раку. Отож, починаємо. Це — пухлина. Темна, сіра, зловісна маса що росте всередині мозку. А під мікроскопом ви можете побачити сотні оцих кров'яних судин, заплямованих коричневим, капіляри, що годують клітини раку, приносячи їм кисень та поживні речовини. Але рак не починаєтья з усім цим одразу. Власне кажучи, рак не починається з постачання крові. Він починається як маленькі, мікроскопічні скупчення клітин, які можуть рости тільки до розміру не більше за половину кубічного міліметру. Це — розмір кінчика кулькової ручки. Потім ці клітини не можуть рости далі, тому що не мають постачання крові, а отже, не отримують достатньо кисню та поживних речовин.
In fact, we're probably forming these microscopic cancers all the time in our body. Autopsy studies from people who died in car accidents have shown that about 40 percent of women between the ages of 40 and 50 actually have microscopic cancers in their breasts. About 50 percent of men in their 50s and 60s have microscopic prostate cancers, and virtually 100 percent of us, by the time we reach our 70s, will have microscopic cancers growing in our thyroid. Yet, without a blood supply, most of these cancers will never become dangerous. Dr. Judah Folkman, who was my mentor and who was the pioneer of the angiogenesis field, once called this "cancer without disease."
Насправді, ми ймовірно формуємо ці мікроскопічні ракові утворення увесь час у нашому тілі. Дослідження розтинів людей, яки загинули в автокатастрофах показали, що близько 40 процентів жінок віком від 40 до 50 років насправді мають мікроскопічний рак у грудях. Близько 50 відсотків чоловіків за 50 і 60 мають мікроскопічні ракові утворення в простаті. І фактично 100 відсотків усіх нас до того часу, як ми доживемо до 70-ти років, матимемо мікроскопічні ракові утворення в щитовидній залозі. Але, без постачання крові, більшість з цих типів раку ніколи не стануть небезпечними. Доктор Джуда Фолкман, що був моїм ментором і який був піонером в області ангіогенезу, одного разу назвав це "рак без хвороби".
So the body's ability to balance angiogenesis, when it's working properly, prevents blood vessels from feeding cancers. And this turns out to be one of our most important defense mechanisms against cancer. In fact, if you actually block angiogenesis and prevent blood vessels from ever reaching cancer cells, tumors simply can't grow up. But once angiogenesis occurs, cancers can grow exponentially. And this is actually how a cancer goes from being harmless, to being deadly. Cancer cells mutate, and they gain the ability to release lots of those angiogenic factors, natural fertilizer, that tip the balance in favor of blood vessels invading the cancer. And once those vessels invade the cancer, it can expand, it can invade local tissues, and the same vessels that are feeding tumors allow cancer cells to exit into the circulation as metastases. And unfortunately, this late stage of cancer is the one at which it's most likely to be diagnosed, when angiogenesis is already turned on, and cancer cells are growing like wild.
Тобто тіло має можливість балансувати ангіогенезом, коли воно працює справно, та недопускати годування раку кров'яними судинами. Виходить, це один із наших найважливіших механізмів захисту проти раку. Тобто, якщо ви дійсно блокуєте ангіогенез і недопускаєте того, щоб кров'яні судини досягли ракових клітин, пухлини просто не можуть вирости. Але як тільки відбудеться ангіогенез, рак зможе рости експоненційно. І ось так власне і відбувається перехід раку від безпечного до смертельного. Клітини раку мутують і набувають здатності виробляти багато цих ангіоненних факторів, природного добрива, який порушує баланс на користь кров'яних судин, що проникають у ракові клітини. І як тільки ці судини проростають у рак, він може розширятися та проникати у сусідні тканини. І ті самі судини, що годують пухлини, дозволяють раковим клітинам виходити у кровообіг як метастази. І, нажаль, ці пізні стадії раку є саме тими, на яких він швидше за все і буде діагностований, коли ангіогенез вже увімкнено, і ракові клітини ростуть як на дріжджах.
So, if angiogenesis is a tipping point between a harmless cancer and a harmful one, then one major part of the angiogenesis revolution is a new approach to treating cancer by cutting off the blood supply. We call this antiangiogenic therapy, and it's completely different from chemotherapy, because it selectively aims at the blood vessels that are feeding the cancers. We can do this because tumor blood vessels are unlike normal, healthy vessels we see in other places of the body -- they're abnormal, they're very poorly constructed, and because of that, they're highly vulnerable to treatments that target them. In effect, when we give cancer patients antiangiogenic therapy -- here, an experimental drug for a glioma, which is a type of brain tumor -- you can see that there are dramatic changes that occur when the tumor is being starved. Here's a woman with a breast cancer, being treated with the antiangiogenic drug called Avastin, which is FDA approved. And you can see that the halo of blood flow disappears after treatment.
Отож, якщо ангіогенез є переломним моментом між безпечним раком та шкідливим, тоді головною частиною у ангіогенній революції стає підхід до лікування раку шляхом відсікання його кровопостачання. Ми називаємо це "антиангіогенна терапія", і вона зовсім інша від хіміотерапії, тому що вибірково направлена на кров'яні судини, що годують рак. І ми можемо це зробити, тому що кров'яні судини пухлин відрізняються від нормальних, здорових судин, які ми спостерігаємо в інших частинах тіла. Вони не нормальні; вони мають дуже слабку будову; і через те, вони дуже вразливі до лікувальних процедур, що направлені на них. В результаті, коли ракові пацієнти проходять антиангіогенну терапію, — ось тут, експериментальний препарат проти гліоми, одним із типів раку мозку, — ви можете бачити разючі зміни, що відбуваються, коли рак голодує. Ось жінка з раком грудей під час лікування антиангіогенним препаратом "Авастин", затвердженим FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів, США). Ви можете бачити, як ореол кровоносного потоку зникає після лікування.
Well, I've just shown you two very different types of cancer that both responded to antiangiogenic therapy. So a few years ago, I asked myself, "Can we take this one step further and treat other cancers, even in other species?" So here is a nine year-old boxer named Milo, who had a very aggressive tumor called a malignant neurofibroma growing on his shoulder. It invaded into his lungs. His veterinarian only gave him three months to live. So we created a cocktail of antiangiogenic drugs that could be mixed into his dog food, as well as an antiangiogenic cream, that could be applied on the surface of the tumor. And within a few weeks of treatment, we were able to slow down that cancer's growth, such that we were ultimately able to extend Milo’s survival to six times what the veterinarian had initially predicted, all with a very good quality of life. And we've subsequently treated more than 600 dogs. We have about a 60 percent response rate, and improved survival for these pets that were about to be euthanized.
Ну ось, я вам щойно показав два дуже різних типу раку які обидва відгукуються на антиангіогенну терапію. Тому, кілька років тому я спитав себе: "А чи можемо ми зробити ще один крок далі, і лікувати інши типи раку, або навіть у інших істотах?" Тому, ось, дев'ятирічний боксер на ім'я Міло, який мав дуже агресивну пухлину, що росла у його плечі, під назвою "злоякісна нейрофіброма". Вона проникла у його легені. Його лікар ветеринар дав йому лише 3 місяці. Тому ми створили коктейль із антиангіогенних ліків, який можна було б змішати з його собачим кормом, а також антиангіогенну мазь яку можна було б нанести на поверхню пухлини. І через декілька тижнів лікування, ми змогли уповільнити ріст раку настільки, що це дозволило Міло прожити в шість разів довше, ніж його ветеринар пророкував на початку, притому з дуже високою якістю життя. Пізніше ми лікували більше ніж 600 собак. Ми отримали реакцію на терапію у близько 60 відсотків випадків і поліпшили статистику виживання для цих улюбленців, яких вже збиралися усипити.
So let me show you a couple of even more interesting examples. This is 20-year-old dolphin living in Florida, and she had these lesions in her mouth that, over the course of three years, developed into invasive squamous cell cancers. So we created an antiangiogenic paste. We had it painted on top of the cancer three times a week. And over the course of seven months, the cancers completely disappeared, and the biopsies came back as normal.
Дозвольте мені показати декілька навіть ще цікавіших прикладів. Ось це 20-річний дельфін, що живе у Флориді, і в неї були ось ці ранки у роті, які протягом трьох років, перетворилися на проникаючі ракові клітини, вкриті лускою. Тому ми розробили антиангіогенну пасту. І наносили її на поверхню раку три рази на тиждень. І протягом семи місяців рак повністю зник, і результати біопсії стали нормальними.
Here's a cancer growing on the lip of a Quarter Horse named Guinness. It's a very, very deadly type of cancer called an angiosarcoma. It had already spread to his lymph nodes, so we used an antiangiogenic skin cream for the lip, and the oral cocktail, so we could treat from the inside as well as the outside. And over the course of six months, he experienced a complete remission. And here he is six years later, Guinness, with his very happy owner.
Ось рак, який ріс на губі коня породи квотерхос на ім'я Гіннес. Це дуже, дуже смертельний тип раку, що називається "ангіосаркома". На той час він вже проник у його лімфатичні вузли, тому ми використали антиангіогенний крем для шкіри для обробки губи, та питний коктейль, щоб лікувати його як із середини, так і ззовні. І протягом шестимісячного курсу лікування в нього сталася повна ремісія. І оце він шість років потому, Гіннес, з його дуже щасливим хазяїном.
(Applause)
(аплодисменти)
Now obviously, antiangiogenic therapy could be used for a wide range of cancers. And in fact, the first pioneering treatments for people as well as dogs, are already becoming available. There are 12 different drugs, 11 different cancer types. But the real question is: How well do these work in practice? So here's actually the patient survival data from eight different types of cancer. The bars represent survival time taken from the era in which there was only chemotherapy, or surgery, or radiation available. But starting in 2004, when antiangiogenic therapies first became available, you can see that there has been a 70 to 100 percent improvement in survival for people with kidney cancer, multiple myeloma, colorectal cancer, and gastrointestinal stromal tumors. That's impressive. But for other tumors and cancer types, the improvements have only been modest.
Зараз, звичайно, антиангіогенна терапія може бути використана проти різноманітних типів раку. І, власне, перші пробні ліки для людей та собак вже з'являються у вжитку. Існує 12 різних препаратів для 11 різних типів раку, але справжнє питання — Як це все працює на практиці? Тому ось реальна статистика виживання пацієнтів від восьми різних типів раку. Стовпчики показують час життя взятий з часів, коли в нас був вибір тільки між хіміотерапією, операцією, або радіотерапією. Але починаючи з 2004, коли стали доступними перші антиангіогенні види терапії, ви можете бачити, що це призвело до росту від 70 до 100 відсотків виживання людей із раком нирок, мієломою, колоректальним раком та шлунково-кишечних стромальних пухлин. Це вражає. Але для інших пухлин та типів раку ці поліпшення були лише скромними.
So I started asking myself, "Why haven't we been able to do better?" And the answer, to me, is obvious: we're treating cancer too late in the game, when it's already established, and oftentimes, it's already spread or metastasized. And as a doctor, I know that once a disease progresses to an advanced stage, achieving a cure can be difficult, if not impossible. So I went back to the biology of angiogenesis, and started thinking: Could the answer to cancer be preventing angiogenesis, beating cancer at its own game, so the cancers could never become dangerous? This could help healthy people, as well as people who've already beaten cancer once or twice, and want to find a way to keep it from coming back.
Тому я почав запитувати себе: "Чому ми не змогли досягти кращих результатів?" І відповідь, як на мене, очевидна: ми лікуємо рак на пізніх стадіях гри, коли він вже встановився, а часто вже й розмножився та створив метастази. Як лікар, я знаю, що як тільки хвороба дійшла до розвинутої стадії, вилікувати її може бути важко, якщо можливо взагалі. Тому я повернувся до біології ангіогенезу і почав розмірковувати. Чи може ангіогенез бути відповіддю для раку, долаючи його за його ж правилами, таким чином, щоб він ніколи не міг стати небезпечним? Це могло б допомогти як здоровим людям, так і тим, хто вже подолав рак один раз, а то й двічі, і хотів би мати спосіб для запобігання його повернення.
So to look for a way to prevent angiogenesis in cancer, I went back to look at cancer's causes. And what really intrigued me, was when I saw that diet accounts for 30 to 35 percent of environmentally-caused cancers. Now the obvious thing is to think about what we could remove from our diet, what to strip out, take away. But I actually took a completely opposite approach, and began asking: What could we be adding to our diet that's naturally antiangiogenic, and that could boost the body's defense system, and beat back those blood vessels that are feeding cancers? In other words, can we eat to starve cancer?
Тому для того, щоб знайти шлях запобігання ангіогенезу раку я повернувся до його першопричин. І що мене дуже зацікавило, це коли я побачив, що на рахунок дієти припадає від 30 до 35 відсотків випадків раку, що спричиненні оточенням. Звичайно, очевидна ідея при цьому — думати, що ми таке можемо вилучити із нашої дієти, викинути, обмежити. Але я вирішив піти у протилежному напрямку і почав запитувати: "Що ми можемо додати до нашої дієти, яке було б натуральним антиангіогеном, і допомагало б захисним системам тіла боротися з цими кров'яними судинами, що годують рак? Іншими словами, чи можемо ми їсти так, щоб рак голодував?
(Laughter)
І відповідь ствердна.
Well, the answer is yes, and I'm going to show you how. And our search for this has taken us to the market, the farm and to the spice cabinet, because what we've discovered is that Mother Nature has laced a large number of foods and beverages and herbs with naturally-occurring inhibitors of angiogenesis.
Я зараз покажу вам як. Наші пошуки завели нас до ринку, на ферму а також до шафки для спецій, тому що ми відкрили, що матінка природа перепліла велику кількість продуктів, напоїв і трав такими, що містять натуральні інгібітори ангіогенезу.
Here's a test system we developed. At the center is a ring from which hundreds of blood vessels are growing out in a starburst fashion. And we can use this system to test dietary factors at concentrations that are obtainable by eating. Let me show you what happens when we put in an extract from red grapes. The active ingredient is resveratrol, it's also found in red wine. This inhibits abnormal angiogenesis, by 60 percent. Here's what happens when we added an extract from strawberries. It potently inhibits angiogenesis. And extract from soybeans. And here is a growing list of antiangiogenic foods and beverages that we're interested in studying. For each food type, we believe that there are different potencies within different strains and varietals. And we want to measure this because, well, while you're eating a strawberry or drinking tea, why not select the one that's most potent for preventing cancer?
Ось тестова система, яку ми розробили. В її центрі — кільце, з якого зіркою виходять сотні кров'яних судин. І ми можемо використовувати цю систему для перевірки дієтарних чинників у концентраціях, які досягаються при їжі. Дозвольте вам показати, що відбувається, коли ми внесли екстракт з червоного винограду. Діючий інгредієнт у ньому — резвератол. Він також присутній у червоному вині. Він подавляє понаднормовий ангіогенез на 60 відсотків. Ось що відбувається, коли ми додаємо екстракт із полуниць. Він також відчутно подавляє ангіогенез. А це екстракт із соєвих бобів. А ось наш перелік ангіогенних продуктів та напоїв, який постійно зростає, і який ми зацікавлені досліджувати. Ми думаємо, що кожний тип їжі має свої діючі речовини різного виду та сили. І ми хочемо це виміряти, тому що, коли, скажімо, ви їсте полуницю, або п'єте чай, чому б не підбирати щось таке, що має більшу здатність для запобігання раку.
So here are four different teas that we've tested. They're all common ones: Chinese jasmine, Japanese sencha, Earl Grey and a special blend that we prepared, and you can see clearly that the teas vary in their potency, from less potent to more potent. But what's very cool is when we combine the two less potent teas together, the combination, the blend, is more potent than either one alone. This means there's food synergy.
Тому, ось чотири види чаю, які ми протестували. Вони усі популярні: китайський жасмін, японська сенча, Ерл Грей та наша спеціальна суміш, яку ми приготували. І ви ясно можете бачити, що чаї відрізняються за своєю силою від менш дієвих до більш сильних. Але, що дуже круто, це коли ми власноруч змішали два слабших типи чаю разом, то їх комбінація, суміш, стала більш корисною, ніж будь який із них окремо. Це означає, їжі властива синергія, взаємне посилення.
Here's some more data from our testing. Now in the lab, we can simulate tumor angiogenesis, represented here in a black bar. And using this system, we can test the potency of cancer drugs. So the shorter the bar, the less angiogenesis -- that's good. And here are some common drugs that have been associated with reducing the risk of cancer in people. Statins, nonsteroidal anti-inflammatory drugs, and a few others -- they inhibit angiogenesis, too. And here are the dietary factors going head-to-head against these drugs. You can see they clearly hold their own, and in some cases, they're more potent than the actual drugs. Soy, parsley, garlic, grapes, berries. I could go home and cook a tasty meal using these ingredients. Imagine if we could create the world's first rating system, in which we could score foods according to their antiangiogenic, cancer-preventative properties. And that's what we're doing right now.
Ось іще деякі дані нашого тестування. Тепер у лабораторії ми симулювали ангіогенез пухлини який показаний тут чорною смужкою. І використовуючи цю систему, ми можемо перевіряти силу ліків від раку. Чим коротша смужка, тим краще, тим менше ангіогенезу. І ось деякі з популярних ліків, які асоціюють із зменшенням ризику появи раку у людей. Статини, нестероїдні протизапальні засоби, і декілька інших, вони теж подавляють ангіогенез. А ось дієтичні фактори, що йдуть пліч о пліч з цими препаратами. Як ви бачите, вони цілком спроможні самі собою, а у деяких випадках, навіть більш дієві, аніж самі ліки. Соя, петрушка, часник, виноград, ягоди... Я можу піти додому та приготувати смачну страву, використовуючи ці інгредієнти. Тож уявіть собі, якби ми могли створити найпершу в світі рейтингову систему, за допомогою якої ми могли б оцінювати їжу щодо її антиангіогенної, раково-запобіжної здатності. Тож над цим ми зараз і працюємо.
Now, I've shown you a bunch of lab data, and so the real question is: What is the evidence in people that eating certain foods can reduce angiogenesis in cancer? Well, the best example I know is a study of 79,000 men followed over 20 years, in which it was found that men who consumed cooked tomatoes two to three times a week, had up to a 50 percent reduction in their risk of developing prostate cancer. Now, we know that tomatoes are a good source of lycopene, and lycopene is antiangiogenic. But what's even more interesting from this study, is that in those men who did develop prostate cancer, those who ate more servings of tomato sauce, actually had fewer blood vessels feeding their cancer. So this human study is a prime example of how antiangiogenic substances present in food and consumed at practical levels, can have an impact on cancer. And we're now studying the role of a healthy diet -- with Dean Ornish at UCSF and Tufts University -- the role of this healthy diet on markers of angiogenesis that we can find in the bloodstream.
Щойно я вам показав купу лабораторних даних, але є ще й справжне питання: Чи доведено на людях, що споживання деяких продуктів може зменшити ангіогенез раку? Найкращий приклад, що мені відомий — це дослідження 79 тисяч чоловіків, що проводилося протягом 20 років, і в якому було знайдено, що чоловіки, які вживали варені помідори два-три рази на тиждень, мали на 50 відсотків менший ризик розвинення раку простати. Зараз ми знаємо, що томати є багатим джерелом лікопіну, а лікопін є антиангіогеном. Але що навіть більш цікаво з цього дослідження, це те, що ті чоловіки, в яких рак таки розвинувся, але якщо вони їли більше томатного соусу, то вони мали менше кров'яних судин, що годували їх рак. Тому це дослідження на людях є найкращим прикладом того, що антиангіогенні субстанції, які наявні у їжі та споживаються на практичному рівні можуть вплинути на рак. І зараз ми вивчаємо роль здорової дієти з Діном Орнішом, Каліфорнійським університетом в Сан-Франциско та Тафтським університетом та вплив такої здорової дієти на маркери ангіогенезу, які можуть бути виявлені у кровообігу.
Obviously, what I've shared with you has some far-ranging implications, even beyond cancer research. Because if we're right, it could impact consumer education, food services, public health and even the insurance industry. And in fact, some insurance companies are already beginning to think along these lines. Check out this ad from BlueCross BlueShield of Minnesota. For many people around the world, dietary cancer prevention may be the only practical solution, because not everybody can afford expensive end-stage cancer treatments, but everybody could benefit from a healthy diet based on local, sustainable, antiangiogenic crops.
Звичайно, те що я вам зараз показав, має великі наслідки навіть за межами ракових досліджень. Тому що, якщо ми праві, це може вплинути на культуру споживання, харчові послуги, охорону здоров'я та навіть страхову індустрію. Фактично, деякі страхові компанії вже зараз починають вести розмови у таких напрямках. Ось подивіться на цю рекламу компанії Blue Cross Blue Shield із Мінесоти І для багатьох людей по всьому світі дієтичне запобігання раку може бути єдиним практичним рішенням, тому що не кожен може дозволити дорогі процедури для лікування раку на останніх стадіях але кожен може виграти від здорової дієти, основаної на місцевих, самодостатніх антиангіогенних культурах.
Now, finally, I've talked to you about food, and I've talked to you about cancer, so there's just one more disease that I have to tell you about, and that's obesity. Because it turns out that adipose tissue -- fat -- is highly angiogenesis-dependent. And like a tumor, fat grows when blood vessels grow. So the question is: Can we shrink fat by cutting off its blood supply? The top curve shows the body weight of a genetically obese mouse that eats nonstop until it turns fat, like this furry tennis ball.
І, наостанок. Я розповів вам про їжу, і розповів вам про рак, але є ще одне захворювання, про яке я повинен вам розказати. Це — ожиріння. Тому що, виявляється, що жирові тканини, жир, — є дуже залежними від ангіогенезу. І так само, як і рак, жир росте разом із кров'яними судинами. Тому питання наступне: чи можемо ми зменшити жир відрізавши йому кровопостачання? Ось тут верхня лінія показує вагу тіла миші, яка має гени ожиріння і їсть не зупиняючись, поки вона не потовстішає і не стане як волохатий тенісний м'ячик.
(Laughter)
А нижня лінія показує вагу нормальної миші.
And the bottom curve is the weight of a normal mouse.
Якщо ви візьмете мишу, що страждає від ожиріння та дасте їй
If you take the obese mouse and give it an angiogenesis inhibitor, it loses weight. Stop the treatment, gains the weight back. Restart the treatment, loses the weight. Stop the treatment, it gains the weight back. And, in fact, you can cycle the weight up and down simply by inhibiting angiogenesis. So this approach that we're taking for cancer prevention may also have an application for obesity. The truly interesting thing about this is that we can't take these obese mice and make them lose more weight than what the normal mouse's weight is supposed to be. In other words, we can't create supermodel mice.
інгібітор ангіогенезу, вона почне втрачати вагу. Припиніть лікування, і вона набирає вагу назад. Знову даємо, знову втрачає вагу. Зупиняємо лікування, знову набирає. І ви фактично можете керувати вагою вгору і вниз просто подавляючи ангіогенез. Тому цей підхід, який ми застосовуємо для запобігання раку, може також мати застосування проти ожиріння. По-справжньому цікавий момент у цьому, що ми не можемо взяти цих ожирілих мишей і змусити їх втратити більше ваги, аніж нормальний рівень, який в них має бути. Іншими словами, ми не можемо створити мишу-супермодель.
(Laughter)
(сміх)
And this speaks to the role of angiogenesis in regulating healthy set points.
І це говорить про роль ангіогенезу у регулюванні здорових значень показників.
Albert Szent-Györgi once said, "Discovery consists of seeing what everyone has seen, and thinking what no one has thought."
Альберт Сент-Дьйорді (Albert Szent-Gyorgi) одного разу сказав: "Відкриття складається із бачення того, що усі бачать, і осмислення його так, як ніхто ще не думав."
I hope I've convinced you that for diseases like cancer, obesity and other conditions, there may be a great power in attacking their common denominator: angiogenesis. And that's what I think the world needs now.
Я сподіваюся, що я вас переконав, що, для таких хвороб як рак, ожиріння та інших, ми можемо отримати велику перевагу, атакуючи їхній спільний знаменник — ангіогенез. І, на мою думку, це те, що світ зараз потребує. Дякую.
Thank you.
(аплодисменти)
(Applause)
June Cohen: I have a quick question for you.
Джун Коен: То ці ліки зараз не зовсім...
JC: So these drugs aren't exactly in mainstream cancer treatments right now. For anyone out here who has cancer, what would you recommend? Do you recommend pursuing these treatments now, for most cancer patients?
...вони ще не зовсім широко застосовуються для лікування раку. Для усіх тих тут, хто має рак, що б ви порадили? Ви рекомендуєте ці процедури зараз, для більшості ракових пацієнтів?
William Li: There are antiangiogenic treatments that are FDA approved, and if you're a cancer patient, or working for one or advocating for one, you should ask about them. And there are many clinical trials. The Angiogenesis Foundation is following almost 300 companies, and there are about 100 more drugs in that pipeline. So, consider the approved ones, look for clinical trials, but then between what the doctor can do for you, we need to start asking what can we do for ourselves. This is one of the themes I'm talking about: We can empower ourselves to do the things that doctors can't do for us, which is to use knowledge and take action. And if Mother Nature has given us some clues, we think there might be a new future in the value of how we eat, and what we eat is really our chemotherapy three times a day.
Вільям Лі: Вже є антиангіоненні ліки, затверджені FDA. І якщо ви раковий пацієнт, або доглядаєте такого, або переживаєте за таким, то ви повинні спитати про них. Також зараз проходять багато клінічних випробувань. Організація Ангіогенезу співпрацює з майже 300 компаніями, і там є ще більше 100 різних препаратів, що проходять тестування. Тому дивіться на існуючі затверджені препарати, подивіться на клінічні випробування, але окрім того, що лікар може для вас зробити, ми повинні почати запитувати, що ми можемо зробити самі для себе. Це одна із тез, про які я говорю — ми можемо самі себе озброїти, щоб робити те, що лікарі не можуть зробити за нас — використати наші знання і почати діяти. І оскільки матінка природа надала нам деякі підказки, ми думаємо, що нас ще очікує нове майбутнє у переоцінці того, що ми їмо. Те що ми їмо, це є справжня хіміотерапія три рази на день.
JC: Right. And along those lines, for people who might have risk factors for cancer, would you recommend pursuing any treatments prophylactically, or simply pursuing the right diet, with lots of tomato sauce?
ДК: Так. І якщо продовжити думку, для людей, які можуть мати фактори ризику для раку, чи ви рекомендуєте якісь ліки, просто для профілактики, або просто сповідувати правильну дієту, та їсти багато томатної пасти?
WL: Well, you know, there's abundant epidemiological evidence, and I think in the information age, it doesn't take long to go to a credible source like PubMed, the National Library of Medicine, to look for epidemiological studies for cancer risk reduction based on diet and based on common medications. And that's certainly something that anybody can look into.
ВЛ: Ну, ви знаєте, є вичерпні епідеміологічні докази. І я думаю, що у вік інформації не важко зайти на джерело, якому можна довіряти, наприклад, Pubmed, сервіс Національної медичної бібліотеки, щоб подивитися на епідеміологічні дослідження про зниження ризику раку, як через дієти, так і через загальні препарати. І на це точно може подивитися кожен сам.
JC: Okay. Well, thank you so much.
ДК: Ясно. Добре. Дуже вам дякуємо.
(Applause)
(аплодисменти)