We all know that saving is important and is something that we should be doing. And yet, overall, we're doing less and less of it.
Ми всі знаємо: заощадження важливі, і нам потрібно заощаджувати. І тим не менш, загалом ми заощаджуємо все менше.
[The Way We Work]
[Як ми працюємо]
We know what we need to do. The question is: How do we do it? And that's what I'm here to teach you.
Ми знаємо, що нам слід робити. Але питання в тому, як ми це робимо? Я тут, щоб вам про це розповісти.
Your savings behavior isn't a question of how smart you are or how much willpower you have. The amount we save depends on the environmental cues around us. Let me give you an example.
Рівень ваших заощаджень визначається не тим, який у вас розум чи сила волі, а залежить від підказок середовища, в якому ви перебуваєте. Дозвольте навести приклад.
We ran a study in which, in one group, we showed people their income on a monthly basis. In another group, we showed people their income on a weekly basis. And what we found was that people who saw their income on a weekly basis were able to budget better throughout the month. Now, it's important to know that we didn't change how much money people were receiving, we just changed the environment in which they understood their income. And environmental cues like this have an impact.
Ми здійснили дослідження, де одна група учасників розглядала свій місячний дохід, а інша група – свій тижневий дохід. І виявилось, що група, яка розглядала тижневий дохід, краще планувала свій бюджет на місяць. Зауважте важливу річ: розмір самого доходу не змінився, ми лише змінили спосіб, у який люди розглядали свій дохід. І такі підказки середовища впливають на результат.
So I'm not going to share tricks with you that you already know. I'm not going to tell you how to open up a savings account or how to start saving for your retirement. What I am going to share with you is how to bridge this gap from your intentions to save and your actions. Are you ready?
Я не збираюсь розповідати вам про прийоми, які ви й так знаєте. Я не пояснюватиму, як відкрити ощадний рахунок, чи як почати відкладати на пенсію. Я збираюсь розповісти про те, як подолати розрив між вашим бажанням заощаджувати і вашими справжніми діями. Ви готові?
Here's number one: harness the power of pre-commitment. Fundamentally, we think about ourselves in two different ways: our present self and our future self. In the future, we're perfect. In the future, we're going to save for retirement, we're going to lose weight, we're going to call our parents more. But we oftentimes forget that our future self is exactly the same person as our present self. We know that one of the best times to save is when you get your tax return.
Перший прийом: задіюйте силу попереднього зобов'язання. Загалом, ми думаємо про себе у двох формах: я-теперішнє і я-майбутнє. Я-майбутнє уявляється досконалим. В майбутньому ми збираємось заощаджувати, скинути зайву вагу, частіше телефонувати батькам. Але ми постійно забуваємо, що наше я-майбутнє є тією ж самою людиною, що й я-теперішнє. Повернення податкової переплати – це дуже зручний момент для заощаджень.
So we tried an A/B test. In the first group, we texted people in early February, hopefully before they even filed for their taxes. And we asked them, "If you get a tax refund, what percentage would you like to save?" Now this is a really hard question. They didn't know if they would receive a tax refund or how much. But we asked the question anyway. In the second group, we asked people right after they received their refund, "What percentage would you like to save?"
Тож ми використали А/В тест. Першій групі ми надсилали повідомлення на початку лютого, коли люди ще не почали заповнювати свої декларації. Ми запитували учасників: "Який відсоток із поверненої суми податків ви б хотіли заощадити?" На це питання відповісти непросто. Люди не знали, яку суму їм повернуть, і чи повернуть взагалі. Але ми все одно задали це питання. В другій групі ми задавали питання відразу після отримання переплати "Скільки відсотків ви б хотіли заощадити?"
Now, here's what happened. In that second condition, when people just received their tax refund, they wanted to save about 17 percent of their tax refund. But in the condition when we asked people before they even filed their taxes, savings rates increased from 17 percent to 27 percent when we asked in February. Why? Because you're committing for your future self, and of course your future self can save 27 percent. These large changes in savings behavior came from the fact that we changed the decision-making environment. We want you to be able to harness that same power. So take a moment and think about the ways in which you can sign up your future self for something that you know today will be a little bit hard. Sign up for an app that lets you make savings decisions in advance. The trick is, you have to have that binding contract.
І ось що вийшло. У другій групі, коли людям щойно повернули переплачені податки, вони хотіли б заощадити близько 17% від отриманої суми. А у першій групі, яку ми опитували перед заповненням декларації, розмір заощаджень зріс із 17% до 27%, серед опитаних в лютому. Чому так? Бо ми зобов'язались із позицій я-майбутнього, і звісно, наше я-майбутнє спроможне заощадити 27%. Такі суттєві зміни розміру заощаджень зумовлені трансформацією контексту прийняття рішень. Я хочу, щоб ви теж змогли цим скористатись. Тож подумайте хвильку про те, як би ви могли зобов'язатись з позицій я-майбутнього зробити те, що сьогодні для вас трохи складно. Оберіть механізм, який дозволить вам заощаджувати заздалегідь. Головне в тому, що вам потрібно зобов'язати себе наперед.
Number two: use transition moments to your advantage. We did an experiment with a website that helps older adults share their housing. We ran two ads on social media, targeted to the same population of 64-year-olds. In one group, we said, "Hey, you're getting older. Are you ready for retirement? House sharing can help." In the second group, we got a little bit more specific and said, "You're 64 turning 65. Are you ready for retirement? House sharing can help." What we're doing in that second group is highlighting that a transition is happening.
Другий прийом: використовуйте перехідні моменти. Ми здійснили експеримент на вебсайті, де літнім людям пропонується разом винаймати житло. Ми опублікували у ЗМІ два оголошення, обидва орієнтовані на вікову групу 64-річних. В одному було сказано: "Ви досягли літнього віку. Виходите на пенсію? Вам допоможе спільне винаймання житла". І іншому оголошенні ми використали точнішу деталь: "Вам 64 роки, скоро буде 65. Виходите на пенсію? Вам допоможе спільне винаймання житла". У другому оголошенні ми підкреслили, що люди стоять на порозі життєвого переходу.
All of a sudden, we saw click-through rates, and ultimately sign-up rates, increase when we highlight that. In psychology, we call this the "fresh start effect." Whether it's the start of a new year or even a new season, your motivation to act increases. So right now, put a meeting request on your calendar for the day before your next birthday. Identify the one financial thing you most want to do. And commit yourself to it.
І раптом виявилось, що кількість кліків, і зрештою, зареєстрованих користувачів, від цього зросла. У психології це називається ефектом чистого аркуша, коли на початку нового року, чи навіть місяця підвищується ваша готовність діяти. Тож прямо зараз створіть у календарі нотатку на переддень вашого дня народження. Визначте головний фінансовий крок, який ви б хотіли здійснити, і зобов'яжіться його здійснити.
The third and final trick: get a handle on small, frequent purchases. We've run a few different studies and found that the number one purchase people say they regret, after bank fees, is eating out. It's a frequent purchase we make almost every day, and it's death by a thousand cuts. A coffee here, a burrito there ... It adds up and decreases our ability to save.
Третій і останній прийом: проаналізуйте невеликі покупки, які ви часто робите. Ми провели декілька досліджень, які показали, що, крім банківських зборів, найбільше люди жалкують про кошти, витрачені на їжу. Це постійна стаття наших щоденних витрат, які на нас чигають у тисячах дрібниць: тут кава, там буріто... Через такі витрати ми заощаджуємо менше, ніж хотілося б.
Back when I lived in New York City, I looked at my expenses and saw that I spent over 2,000 dollars on ride-sharing apps. It was more than my New York City rent. I vowed to make a change. And the next month, I spent 2,000 dollars again -- no change, because the information alone didn't change my behavior. I didn't change my environment.
Якось, коли я жила в Нью-Йорку, я глянула на свої витрати, і побачила, що витратила більш, ніж 2000 $ на прокат авто. Це більше, ніж я витратила на житло. Я собі пообіцяла це змінити. Але наступного місяця я знов витратила 2000 $, змін не було, бо сама по собі інформація не могла змінити мою поведінку. Моє ж середовище було незмінним.
So now that I was 4,000 dollars in the hole, I did two things. The first is that I unlinked my credit card from my car-sharing apps. Instead, I linked a debit card that only had 300 dollars a month. If I needed more, I had to go through the whole process of adding a new card, and we know that every click, every barrier, changes our behavior.
Тож після того, коли я змарнувала 4000 $, я зробила дві речі. Перше – я заблокувала можливість розраховуватись кредиткою за прокат авто. Натомість завела дебетову картку, куди клала 300 доларів на місяць. Якщо я не вкладалась, мені потрібно було додавати нову картку, а відомо, що кожен зайвий клік, кожен бар'єр справляє вплив на поведінку.
We aren't machines. We don't carry around an abacus every day, adding up what we're spending, in comparison to what we wanted. But what our brains are very good at is counting up the number of times we've done something. So I gave myself a limit. I can only use ride-sharing apps three times a week. It forced me to ration my travels. I got a handle on my car-sharing expenses to the benefit of my husband, because of the environmental changes that I did. So get a handle on whatever that purchase is for you, and change your environment to make it harder to do so.
Ми не машини. Ми не носимо з собою калькулятор, який би співставляв наші витрати із нашими бажаннями. Але нашому мозку дуже добре вдається підраховувати, скільки разів ми щось робимо. Тож я собі встановила ліміт: беру машину напрокат не більше трьох разів на тиждень. Це мене змусило оптимізувати свої поїздки. На радість мого чоловіка, я взяла під контроль витрати на оренду авто, і це мені вдалось завдяки зміні у середовищі. Тож розберіться зі своїми зайвими витратами, і змініть середовище так, щоб вам було важче марнувати кошти.
Those are my tips for you. But I want you to remember one thing. As human beings, we can be irrational when it comes to saving and spending and budgeting. But luckily, we know this about ourselves, and we can predict how we'll act under certain environments. Let's do that with saving. Let's change our environment to help our future selves.
Отож, я вам дала три поради. Але я хочу, щоб ви пам'ятали ще дещо. Ми, люди, часто буваємо ірраціональними, коли йдеться про заощадження, витрати і керування бюджетом. Та на щастя, ми знаємо про цю свою слабкість, і можемо передбачити, як ми діятимемо за певних умов. Тож скористаймось цим при заощадженнях. Змінімо середовище так, щоб допомогти своєму я-майбутньому.