I'm here to offer you a new way to think about my field, artificial intelligence. I think the purpose of AI is to empower humans with machine intelligence. And as machines get smarter, we get smarter. I call this "humanistic AI" -- artificial intelligence designed to meet human needs by collaborating and augmenting people. Now, today I'm happy to see that the idea of an intelligent assistant is mainstream. It's the well-accepted metaphor for the interface between humans and AI. And the one I helped create is called Siri.
Я сьогодні тут, аби запропонувати вам новий погляд на мою сферу діяльності — штучний інтелект. Я вважаю, що метою штучного інтелекту є розширення людських можливостей за допомогою машинного інтелекту. І в той час, як машини стають розумнішими, ми не відстаємо. Я називаю це "гуманістичним штучним інтелектом" — тобто таким, що розроблений для задоволення людських потреб шляхом співпраці з людьми та доповнення їх можливостей. Я дуже радий бачити, що ідея інтелектуального персонального помічника на сьогодні набула такого поширення. Це вже загальноприйнята модель взаємодії між штучним інтелектом та людиною. Інтелектуальний помічник, в розробці якого брав участь я, — це Siri.
You know Siri. Siri is the thing that knows your intent and helps you do it for you, helps you get things done. But what you might not know is that we designed Siri as humanistic AI, to augment people with a conversational interface that made it possible for them to use mobile computing, regardless of who they were and their abilities.
Ви усі знаєте Siri. Siri — це система, яка знає про ваші задуми та допомагає втілювати їх у життя, доводити справи до кінця. Але ви, мабуть, не знаєте, що Siri була задумана як гуманістичний штучний інтелект, аби доповнювати людей за допомогою розмовного інтерфейсу, даючи їм можливість користуватися мобільною обчислювальною технікою, не дивлячись на те, ким вони є, та які здібності мають.
Now for most of us, the impact of this technology is to make things a little bit easier to use. But for my friend Daniel, the impact of the AI in these systems is a life changer. You see, Daniel is a really social guy, and he's blind and quadriplegic, which makes it hard to use those devices that we all take for granted. The last time I was at his house, his brother said, "Hang on a second, Daniel's not ready. He's on the phone with a woman he met online." I'm like, "That's cool, how'd he do it?" Well, Daniel uses Siri to manage his own social life -- his email, text and phone -- without depending on his caregivers. This is kind of interesting, right? The irony here is great. Here's the man whose relationship with AI helps him have relationships with genuine human beings. And this is humanistic AI.
Зараз для багатьох із нас головна мета цієї технології вбачається у деякому полегшенні користування речами. Подивіться на мого друга Деніела — штучний інтелект у складі таких систем змінив його життя. Деніел — насправді дуже товариський хлопець, але також він паралізований та незрячий, тому не може з легкістю користуватися тими пристроями, до яких ми так звикли. Коли востаннє я заходив до нього, його брат сказав: "Зачекай хвилинку, Деніел не готовий. Він розмовляє з дівчиною, з якою познайомився онлайн". Я такий: "Круто, як йому це вдалося?" Деніел керує своїм соціальним життям завдяки Siri — електронною поштою, повідомленнями, телефоном — без допомоги своїх опікунів. Цікаво, чи не так? Іронічність цієї ситуації неймовірна. Ось хлопець, чиї стосунки з ШІ допомагають йому мати справжні людські стосунки. Ось що таке гуманістичний штучний інтеллект.
Another example with life-changing consequences is diagnosing cancer. When a doctor suspects cancer, they take a sample and send it to a pathologist, who looks at it under a microscope. Now, pathologists look at hundreds of slides and millions of cells every day. So to support this task, some researchers made an AI classifier. Now, the classifier says, "Is this cancer or is this not cancer?" looking at the pictures. The classifier was pretty good, but not as good as the person, who got it right most of the time.
Ще один приклад, що ілюструє, як ШІ змінює життя, — це діагностування раку. Коли лікар підозрює рак, то бере аналізи та відправляє їх до патологоанатома, який розглядає їх під мікроскопом. Щодня патологоанатоми розглядають сотні слайдів та мільйони клітин. Щоб полегшити цю справу, дослідники створили класифікатор на базі ШІ. Класифікатор дає відповідь на питання "Рак це чи ні?", дивлячись на зображення. Класифікатор давав гарні результати, але не настільки точні, як давала людина, яка мала рацію частіше.
But when they combine the ability of the machine and the human together, accuracy went to 99.5 percent. Adding that AI to a partnership eliminated 85 percent of the errors that the human pathologist would have made working alone. That's a lot of cancer that would have otherwise gone untreated. Now, for the curious, it turns out that the human was better at rejecting false positives, and the machine was better at recognizing those hard-to-spot cases. But the lesson here isn't about which agent is better at this image-classification task. Those things are changing every day. The lesson here is that by combining the abilities of the human and machine, it created a partnership that had superhuman performance. And that is humanistic AI.
Але якщо поєднати можливості людини та машини, точність зростає до 99.5%. Спільними зусиллями людини та штучного інтелекту вдалося уникнути 85% помилок, допущених людиною, яка працювала самотужки. А це — багато випадків раку, які інакше б не були вилікувані. Цікаво те, що, виявляється, людина краще ідентифікує хибно позитивні результати, натомість машині під силу розпізнати випадки, що важко виявити. Але мова зараз не про те, хто справляється краще у справі класифікації зображень. Показники змінюються кожного дня. Головна ідея полягає у тому, що шляхом поєднання можливостей людини та машини у результаті можна отримати надлюдську продуктивність. Все це — завдяки гуманістичному штучному інтелекту.
Now let's look at another example with turbocharging performance. This is design. Now, let's say you're an engineer. You want to design a new frame for a drone. You get out your favorite software tools, CAD tools, and you enter the form and the materials, and then you analyze performance. That gives you one design. If you give those same tools to an AI, it can generate thousands of designs.
Давайте розглянемо ще один приклад, який демонструє збільшення продуктивності. У сфері дизайну. Припустимо, що ви — інженер. Ви маєте розробити новий дизайн каркасу для дрону. Берете улюблену програму, засоби автоматизованого проектування, вводите форму та матеріали та аналізуєте продуктивність. Так ви отримаєте один дизайн. Натомість штучний інтелект завдяки таким же засобам може згенерувати тисячі варіантів дизайну.
This video by Autodesk is amazing. This is real stuff. So this transforms how we do design. The human engineer now says what the design should achieve, and the machine says, "Here's the possibilities." Now in her job, the engineer's job is to pick the one that best meets the goals of the design, which she knows as a human better than anyone else, using human judgment and expertise. In this case, the winning form looks kind of like something nature would have designed, minus a few million years of evolution and all that unnecessary fur.
Це відео від компанії-розробника ПЗ Autodesk приголомшує. І це все насправді! Отже, ШІ перевертає наше уявлення про роботу над дизайном. Тепер інженер говорить, які функції має мати дизайн, а машина говорить: "Ось варіанти". Зараз робота інженера полягає у тому, щоб обрати варіант моделі, що найкраще задовольнить мету проекту, — саме на цьому людина поки що знається краще, використовуючи власні знання та судження. У такому випадку найкращою буде форма, схожа на те, що б могла створити природа, без декількох мільйонів років еволюції і усієї цієї непотрібної шерсті.
Now let's see where this idea of humanistic AI might lead us if we follow it into the speculative beyond. What's a kind of augmentation that we would all like to have? Well, how about cognitive enhancement? Instead of asking, "How smart can we make our machines?" let's ask "How smart can our machines make us?" I mean, take memory for example. Memory is the foundation of human intelligence. But human memory is famously flawed. We're great at telling stories, but not getting the details right. And our memories -- they decay over time. I mean, like, where did the '60s go, and can I go there, too?
Погляньмо, куди б нас завела ідея гуманістичного ШІ, якщо ми будемо розвивати цю думку. Яким саме чином ми б хотіли, щоб машини нас доповнили? Як щодо покращення стимулювання мислення? Замість питання: "На скільки ми можемо зробити машини розумнішими?" давайте спитаємося: "На скільки машини можуть зробити розумнішими нас?" Для прикладу розгляньмо пам'ять. Пам'ять — це основа людського розуму. Але людська пам'ять, як відомо, далека до ідеалу. Ми чудово розповідаємо історії, але спотворюємо деталі. А наші спогади з часом слабшають. Типу, куди поділись 60-ті? Можна і мені з ними?
(Laughter)
(Сміх)
But what if you could have a memory that was as good as computer memory, and was about your life? What if you could remember every person you ever met, how to pronounce their name, their family details, their favorite sports, the last conversation you had with them? If you had this memory all your life, you could have the AI look at all the interactions you had with people over time and help you reflect on the long arc of your relationships. What if you could have the AI read everything you've ever read and listen to every song you've ever heard? From the tiniest clue, it could help you retrieve anything you've ever seen or heard before. Imagine what that would do for the ability to make new connections and form new ideas.
А якби у вас могла бути пам'ять, не гірша за машинну, а в ній було усе ваше життя? Якби ви могли згадати кожну людину, яку зустрічали коли-небудь, їхнє ім'я, склад сім'ї, улюблений вид спорту, предмет вашої останньої розмови? Якби під рукою ви мали пам'ять за все своє життя, то ШІ міг би проаналізувати всі ваші контакти з іншими протягом довгого часу і допомогти проаналізувати усю довгу історію ваших стосунків. А якби ШІ міг прочитати все, що й ви, і послухати кожну пісню, яку ви коли-небудь чули? За допомогою найменшої підказки він міг би допомогти вам витягнути з пам'яті все почуте або побачене вами раніше. Подумайте, на що б ви пішли заради можливості будувати нові стосунки та формулювати нові ідеї.
And what about our bodies? What if we could remember the consequences of every food we eat, every pill we take, every all-nighter we pull? We could do our own science on our own data about what makes us feel good and stay healthy. And imagine how this could revolutionize the way we manage allergies and chronic disease.
А що ж з нашими тілами? А якби ми могли пам'ятати наслідки кожного страви, що ми куштували, кожної прийнятої пігулки, кожної безсонної ночі? Можна бути самому собі науковцем, аналізуючи дані про те, що дозволяє нас почуватися добре та лишатися здоровими. Тільки уявіть, як це може докорінно змінити шляхи лікування алергій та хронічних захворювань.
I believe that AI will make personal memory enhancement a reality. I can't say when or what form factors are involved, but I think it's inevitable, because the very things that make AI successful today -- the availability of comprehensive data and the ability for machines to make sense of that data -- can be applied to the data of our lives. And those data are here today, available for all of us, because we lead digitally mediated lives, in mobile and online.
Я вважаю, що ШІ перетворить покращення пам'яті на реальність. Не можу сказати, коли та які фактори братимуть у цьому участь, та, на мою думку, це неминуче, бо все, у чому криється успіх ШІ сьогодні — доступність вичерпних даних та можливість машин обробляти їх — можна застосувати до даних у нашому житті. І ця інформація доступна сьогодні для нас усіх, тому що цифровий простір вже давно став посередником у нашому житті у формі мобільного та онлайн-спілкування.
In my view, a personal memory is a private memory. We get to choose what is and is not recalled and retained. It's absolutely essential that this be kept very secure.
Я вважаю, що персональна пам'ять — це приватна пам'ять. Ми самі обираємо, що залишити, а що забути. Неабияк важливо захистити приватність такої інформації.
Now for most of us, the impact of augmented personal memory will be a more improved mental gain, maybe, hopefully, a bit more social grace. But for the millions who suffer from Alzheimer's and dementia, the difference that augmented memory could make is a difference between a life of isolation and a life of dignity and connection.
Для більшості з нас покращена особиста пам'ять матиме вплив на покращення когнітивних здібностей, та сподіваюся, соціальних навичок. Та для мільйонів тих, хто страждає на хворобу Альцгеймера та деменцію, різниця, яку може спричинити ШІ, криється між життям в ізоляції та достойним життям, сповненим спілкування.
We are in the middle of a renaissance in artificial intelligence right now. I mean, in just the past few years, we're beginning to see solutions to AI problems that we have struggled with literally for decades: speech understanding, text understanding, image understanding. We have a choice in how we use this powerful technology. We can choose to use AI to automate and compete with us, or we can use AI to augment and collaborate with us, to overcome our cognitive limitations and to help us do what we want to do, only better. And as we discover new ways to give machines intelligence, we can distribute that intelligence to all of the AI assistants in the world, and therefore to every person, regardless of circumstance. And that is why, every time a machine gets smarter, we get smarter.
Зараз ми знаходимось на етапі відродження штучного інтелекту. Подумайте, лише за останні кілька років ми починаємо знаходити рішення проблема ШІ, які не мали вирішення фактично десятиліттями: розуміння мовлення, розпізнавання тексту, розпізнавання зображення. Ми маємо обрати, яким шляхом використовувати цю потужну технологію. Ми можемо розвивати ШІ у напрямку автоматизації, у результаті чого будемо з ним конкурувати, або ж — для доповнення нас, таким чином співпрацюючи з ним, аби подолати обмеження нашого процесу пізнання і допомогти нам робити те, що нам потрібно, тільки краще. І паралельно з освоєнням нових можливостей розвитку у машин інтелекту, ми можемо наділити цим інтелектом програмних персональних помічників по всьому світу і, таким чином, кожну особу, незалежно від обставин. Саме тому, коли машина стає розумнішою, стаємо розумнішими і ми.
That is an AI worth spreading.
Такий ШІ вартий поширення.
Thank you.
Дякую.
(Applause)
(Оплески)