The child's symptoms begin with mild fever, headache, muscle pains, followed by vomiting and diarrhea, then bleeding from the mouth, nose and gums. Death follows in the form of organ failure from low blood pressure.
У дітей симптоми починаються з жару, головного болю та болю м'язів, за якими наступають блювота та діарея, потім починається кровотеча з рота, носа та ясен. Смерть у вигляді недостатності у органів низького кров'яного тиску.
Sounds familiar? If you're thinking this is Ebola, actually, in this case, it's not. It's an extreme form of dengue fever, a mosquito-born disease which also does not have an effective therapy or a vaccine, and kills 22,000 people each year. That is actually twice the number of people that have been killed by Ebola in the nearly four decades that we've known about it. As for measles, so much in the news recently, the death toll is actually tenfold higher. Yet for the last year, it has been Ebola that has stolen all of the headlines and the fear.
Звучить знайомо? Якщо ви думаєте, що це Ебола, то в даному випадку - ні. Це крайня форма лихоманки денґе, хвороби заражених комарів, яка ще й не має ефективного лікування чи вакцини і вбиває майже 22 000 людей кожного року. Тобто, фактично, вдвічі більше кількості людей, вбитих Еболою, за останні чотири десятиліття, що ми про неї знаємо. Щодо кору, про який останнім часом так багато говорять в новинах, то кількість померлих вдесятеро більша. Тим не менш, минулого року саме Ебола зайняла всі заголовки газет та поселила страх.
Clearly, there is something deeply rooted about it, something which scares us and fascinates us more than other diseases. But what is it, exactly? Well, it's hard to acquire Ebola, but if you do, the risk of a horrible death is high. Why? Because right now, we don't have any effective therapy or vaccine available.
Очевидно, в ній є щось глибоко приховане, щось, що лякає та заворожує нас більше, ніж інші хвороби. Але, якщо точно, то що це? Що ж, заразитись Еболою досить важко, але, якщо це сталось, то ризик жахливої смерті високий. Чому? Тому що наразі в нас немає доступного ефективного лікування чи вакцини.
And so, that's the clue. We may have it someday. So we rightfully fear Ebola, because it doesn't kill as many people as other diseases. In fact, it's much less transmissible than viruses such as flu or measles. We fear Ebola because of the fact that it kills us and we can't treat it. We fear the certain inevitability that comes with Ebola. Ebola has this inevitability that seems to defy modern medical science.
І ось це ключове питання. Можливо ми отримаємо її одного дня. У нас є повне право боятися Еболи, тому що вона не вбиває так багато людей, як інші хвороби. Насправді, вона передається рідше, ніж такі віруси, як грип чи кір. Ми боїмося Еболи, бо вона вбиває нас, і ми не можемо її вилікувати. Нас лякає безсумнівна неминучість, яка приходить з Еболою. Ебола має цю неминучість, яка, здається, визначає сучасну медичну науку.
But wait a second, why is that? We've known about Ebola since 1976. We've known what it's capable of. We've had ample opportunity to study it in the 24 outbreaks that have occurred. And in fact, we've actually had vaccine candidates available now for more than a decade. Why is that those vaccines are just going into clinical trials now?
Але почекайте секунду, чому так? Нам відомо про Еболу з 1976 року. Ми знаємо, на що вона здатна. У нас була можливість вивчати її під час 24 спалахів, які сталися. І фактично, у нас, власне, були експериментальні вакцини, які є й зараз, більше десяти років. Чому ж із цими вакцинами лише зараз збираються проходити клінічні випробування?
This goes to the fundamental problem we have with vaccine development for infectious diseases. It goes something like this: The people most at risk for these diseases are also the ones least able to pay for vaccines. This leaves little in the way of market incentives for manufacturers to develop vaccines, unless there are large numbers of people who are at risk in wealthy countries. It's simply too commercially risky.
Це приводить нас до фундаментальної проблеми, яку ми маємо, з розробкою вакцини для інфекційних хвороб. Виглядає це приблизно так: люди, які найбільше ризикують заразитись, водночас є найменш спроможними заплатити за вакцину. Залишається мало ринкових стимулів для фірм, які розроблюють вакцини, доки чимало людей не опиняться під загрозою зараження в багатих країнах. Просто занадто ризиковано для комерції.
As for Ebola, there is absolutely no market at all, so the only reason we have two vaccines in late-stage clinical trials now, is actually because of a somewhat misguided fear. Ebola was relatively ignored until September 11 and the anthrax attacks, when all of a sudden, people perceived Ebola as, potentially, a bioterrorism weapon.
Що стосується Еболи, то там немає абсолютно ніякого ринку. Єдина причина, чому дві вакцини зараз на пізній стадії клінічних випробувань, власне, через помилковий страх. Еболу ігнорували до 11 вересня та атак сибірської виразки, коли раптово люди сприйняли Еболу, як потенційну зброю для біотероризму.
Why is it that the Ebola vaccine wasn't fully developed at this point? Well, partially, because it was really difficult -- or thought to be difficult -- to weaponize the virus, but mainly because of the financial risk in developing it. And this is really the point. The sad reality is, we develop vaccines not based upon the risk the pathogen poses to people, but on how economically risky it is to develop these vaccines. Vaccine development is expensive and complicated. It can cost hundreds of millions of dollars to take even a well-known antigen and turn it into a viable vaccine.
Чому з цієї точку зору вакцина проти Еболи повноцінно не розроблялась? Що ж, частково, через те, що було досить важко, чи вважалось важким, перетворити вірус у зброю, але головним чином, через фінансовий ризик її розробки. А ось це - дійсно головне. Сумна реальність в тому, що ми розробляємо вакцини, ґрунтуючись не на ризикові, як патоген проявляється на людях, а на тому, чи ризикуємо економічно, розробляючи ці вакцини. Розробка вакцини - дуже складний та дорогий процес. І може коштувати сотні мільйонів доларів, щоб взяти навіть відомий антиген та перетворити його в життєздатну вакцину.
Fortunately for diseases like Ebola, there are things we can do to remove some of these barriers. The first is to recognize when there's a complete market failure. In that case, if we want vaccines, we have to provide incentives or some type of subsidy. We also need to do a better job at being able to figure out which are the diseases that most threaten us. By creating capabilities within countries, we then create the ability for those countries to create epidemiological and laboratory networks which are capable of collecting and categorizing these pathogens. The data from that then can be used to understand the geographic and genetic diversity, which then can be used to help us understand how these are being changed immunologically, and what type of reactions they promote.
На щастя, для лихоманки Еболи ми можемо зробити кілька речей, щоб усунути певні перепони. По-перше, це вміння розпізнати повний провал ринку. У тому випадку, якщо нам потрібні вакцини, ми повинні забезпечити інвестиції чи певні типи субсидій. Нам також потрібно краще працювати, щоб мати змогу з'ясувати, які хвороби найбільше нам загрожують. Даючи засоби країнам, потім ми створимо можливість для тих країн створювати епідеміологічні та лабораторні мережі, які будуть здатні зібрати та категоризувати ці патогени. Ці дані можна буде потім використати, щоб зрозуміти географічне та генетичне різноманіття, яке потім використається, щоб допомогти зрозуміти, як вони змінюються імунологічно, і які вони спричиняють типи реакцій.
So these are the things that can be done, but to do this, if we want to deal with a complete market failure, we have to change the way we view and prevent infectious diseases. We have to stop waiting until we see evidence of a disease becoming a global threat before we consider it as one. So, for Ebola, the paranoid fear of an infectious disease, followed by a few cases transported to wealthy countries, led the global community to come together, and with the work of dedicated vaccine companies, we now have these: Two Ebola vaccines in efficacy trials in the Ebola countries --
Таким чином, ці речі можна зробити, але робити це, якщо ми хочемо мати справу з повним провалом ринку, ми маємо змінити способи, якими оцінюємо та запобігаємо інфекціям. Ми повинні припинити чекати доки не побачимо очевидність того, що хвороба стає глобальною загрозою, перш, ніж розглядати її як таку. Що ж, поговоримо про Еболу. Параноїдальний страх перед інфекційною хворобою прийшов за кількома випадками, завезеними до багатих країн, та привів до об'єднання суспільства та до запуску роботи компаній, які працюють з вакцинами. Наразі ми маємо: дві вакцини Еболи випробовують на ефективність у країнах Еболи -
(Applause)
(Оплески)
and a pipeline of vaccines that are following behind.
та, слідом за ними, шлях постачання вакцини.
Every year, we spend billions of dollars, keeping a fleet of nuclear submarines permanently patrolling the oceans to protect us from a threat that almost certainly will never happen. And yet, we spend virtually nothing to prevent something as tangible and evolutionarily certain as epidemic infectious diseases. And make no mistake about it -- it's not a question of "if," but "when." These bugs are going to continue to evolve and they're going to threaten the world. And vaccines are our best defense. So if we want to be able to prevent epidemics like Ebola, we need to take on the risk of investing in vaccine development and in stockpile creation. And we need to view this, then, as the ultimate deterrent -- something we make sure is available, but at the same time, praying we never have to use it.
Щороку ми витрачаємо мільярди доларів для утримання флотилії атомних субмарин, які постійно патрулюють океани, щоб захистити нас від загрози, яка, напевно, ніколи не станеться. І все ж, ми практично нічого не витрачаємо, щоб запобігти чомусь реальному та еволюційно неминучому, як-от епідемічні інфекційні хвороби. І не зробити помилки при цьому - це не питання можливості, а питання часу. Ця омана продовжує закріплюватись, і вона буде загрожувати світові. Вакцини - це наш найкращий захист. Тож, якщо ми хочемо запобігти таким епідеміям, як Ебола, ми повинні ризикнути, інвестуючи в розробку вакцин та створення запасів. Ми повинні розглядати це, як кінцевий засіб для стримування - в чиїй доступності ми впевнені, але водночас, молитись, щоб ніколи не використати це.
Thank you.
Дякую за увагу.
(Applause)
(Оплески)