The most romantic thing to ever happen to me online started out the way most things do: without me, and not online. On December 10, 1896, the man on the medal, Alfred Nobel, died. One hundred years later, exactly, actually, December 10, 1996, this charming lady, Wislawa Szymborska, won the Nobel Prize for literature. She's a Polish poet. She's a big deal, obviously, but back in '96, I thought I had never heard of her, and when I checked out her work, I found this sweet little poem, "Four in the Morning."
Найромантичніша річ, яка колись траплялася зі мною онлайн, почалася, як і більшість інших речей: без мене і не в інтернеті. 10 грудня 1896 року чоловік, зображений на медалі, Альфред Нобель, помер. Рівно сто років потому, 10 грудня 1996 року, ця чарівна дама Віслава Шимборська отримала Нобелівську премію з літератури. Вона - польська поетеса. Звісно, зараз вона важлива особа, але в 96-му я ніколи не чув про неї, і коли я познайомився з її творчістю, я знайшов цей милий невеликий вірш "Четверта ранку".
"The hour from night to day. The hour from side to side. The hour for those past thirty..."
"Час від ночі до дня. Година з боку в бік. Година для тридцятилітніх...".
And it goes on, but as soon as I read this poem, I fell for it hard, so hard, I suspected we must have met somewhere before. Had I shared an elevator ride with this poem? Did I flirt with this poem in a coffee shop somewhere? I could not place it, and it bugged me, and then in the coming week or two, I would just be watching an old movie, and this would happen.
І так далі. Як тільки я прочитав цей вірш, він запав мені в душу так сильно, що я став підозрювати, що натрапляв на нього десь раніше. Чи натрапляв я на цей вірш у ліфті? Можливо, я фліртував з ним в якійсь кав'ярні? Я не міг згадати і це мене турбувало. А потім в найближчий тиждень чи два, я просто дивився старий фільм, і відбулося це.
(Video) Groucho Marx: Charlie, you should have come to the first party. We didn't get home till around four in the morning.
(Відео) Граучо Маркс: "Чарлі, ти повинен прийти на першу вечірку. Ми не повернемося додому десь до четвертої ранку".
Rives: My roommates would have the TV on, and this would happen.
Рівз: "Мої сусіди по кімнаті дивилися телебачення, і це знову відбулося".
(Music: Seinfeld theme)
(Музика: Заставка "Сейнфельд")
(Video) George Costanza: Oh boy, I was up til four in the morning watching that Omen trilogy.
(Відео) Джордж Констанца: "О, Боже, я до четвертої ранку дивився трилогію "Омен"".
Rives: I would be listening to music, and this would happen.
Рівз: "Я просто слухав музику, і це знову відбулося".
(Video) Elton John: ♪ It's four o'clock in the morning, damn it. ♪
(Відео) Елтон Джон: ♪ Четверта ранку, чорт забирай. ♪
Rives: So you can see what was going on, right? Obviously, the demigods of coincidence were just messing with me. Some people get a number stuck in their head, you may recognize a certain name or a tune, some people get nothing, but four in the morning was in me now, but mildly, like a groin injury. I always assumed it would just go away on its own eventually, and I never talked about it with anybody, but it did not, and I totally did.
Рівз: Тепер ви розумієте, що відбувалося? Очевидно, випадкові збіги просто переслідували мене. У деяких людей застрягає число в голові, хтось не може позбутися імені або мелодії, декому всеодно, але "четверта година ранку" засіла в мені, м'яко кажучи, як скалка. Я завжди припускав, що воно просто піде саме по собі в кінцевому підсумку, і я ніколи не говорив про це ні з ким, але воно не відставало, і я був змушений це зробити.
In 2007, I was invited to speak at TED for the second time, and since I was still an authority on nothing, I thought, what if I made a multimedia presentation on a topic so niche it is actually inconsequential or actually cockamamie. So my talk had some of my four in the morning examples, but it also had examples from my fellow TED speakers that year. I found four in the morning in a novel by Isabel Allende. I found a really great one in the autobiography of Bill Clinton. I found a couple in the work of Matt Groening, although Matt Groening told me later that he could not make my talk because it was a morning session and I gather that he is not an early riser. However, had Matt been there, he would have seen this mock conspiracy theory that was un-freaking-canny for me to assemble. It was totally contrived just for that room, just for that moment. That's how we did it in the pre-TED.com days. It was fun. That was pretty much it.
У 2007 році я був запрошений виступити на конференцію TED вдруге, але я ні в чому не спеціалізувався, і подумав, що, якщо я зроблю мультимедійну презентацію на таку вузьку тему, це буде недоречно або, власне, сміхотворно. Моя розмова містила кілька прикладів "четвертої ранку", але я теж використав приклади промов моїх колег по TED того року. Я знайшов "четверту ранку" в романі Ізабель Альєнде. Я знайшов дійсно великий приклад в автобіографії Білла Клінтона. Я знайшов пару в роботі Метта Гроунінга, хоча Метт Гроунінг розповів мені потім, що він не міг приїхати на мій виступ, тому що це було рано-вранці і я розумію, що він не рання пташка. Тим не менш, якби Метт був там, він би почув про цей штучний макет теорії змови, яку мені було важко скласти. Вона була абсолютно надуманою безпосередньо для цієї аудиторії і на той момент. Ось так ми це робили в ті дні, до появи TED.com. Це було весело. Це було, в принципі, все.
When I got home, though, the emails started coming in from people who had seen the talk live, beginning with, and this is still my favorite, "Here's another one for your collection: 'It's the friends you can call up at 4 a.m. that matter.'" The sentiment is Marlene Dietrich. The email itself was from another very sexy European type, TED Curator Chris Anderson. (Laughter) Chris found this quote on a coffee cup or something, and I'm thinking, this man is the Typhoid Mary of ideas worth spreading, and I have infected him. I am contagious, which was confirmed less than a week later when a Hallmark employee scanned and sent an actual greeting card with that same quotation. As a bonus, she hooked me up with a second one they make. It says, "Just knowing I can call you at four in the morning if I need to makes me not really need to," which I love, because together these are like, "Hallmark: When you care enough to send the very best twice, phrased slightly differently."
Коли я повернувся додому, почали приходити електронні листи від людей, які бачили виступ наживо. Ось мій улюблений лист: "Ось ще один приклад для вашої колекції: "Друг - це той, кому ви можете зателефонувати в 4-ій ранку". Це цитата Марлен Дітріх. Електронний лист прийшов від одного дуже привабливого європейця, куратора TED Кріса Андерсона. (Сміх) Кріс знайшов цю цитату на чашці кави, або щось таке. Я думаю, він - людина, яка заражає інших ідеями, які варто поширювати, а я заразив його. Я зміг заразити інших, що було підтверджено менш, ніж через тиждень, коли працівник Hallmark відсканувала і відправила мені актуальну листівку з такою ж цитатою. Як бонус, вона надіслала мені ще одну листівку їхнього видавництва. На ній написано: "Я знаю, що можу зателефонувати вам о четвертій ранку, якщо мені потрібно, але саме тому я не роблю цього". Я в захваті, бо це означає наступне: "Hallmark: Нам так подобається ця фраза, що ми друкуємо її двічі, трохи перефразувавши".
I was not surprised at the TEDster and New Yorker magazine overlap. A bunch of people sent me this when it came out. "It's 4 a.m.—maybe you'd sleep better if you bought some crap."
Я не був здивований, що TED і журнал New Yorker у чомусь сходяться. Багато людей надіслали мені його, коли він вийшов у продаж. "Це 4 ранку, можливо, ви б спали краще, якби купили трохи лайна".
I was surprised at the TEDster/"Rugrats" overlap. More than one person sent me this.
Я був здивований, що TED і "Rugrats" сходяться. Не одна людина надіслала мені це.
(Video) Didi Pickles: It's four o'clock in the morning. Why on Earth are you making chocolate pudding?
(Відео) Діді Піклз: Зараз 4 ранку. Чому це раптом ви робите шоколадний пудинг?
Stu Pickles: Because I've lost control of my life.
Стю Піклз: Тому що я втратив контроль над моїм життям.
(Laughter)
(Сміх)
Rives: And then there was the lone TEDster who was disgruntled I had overlooked what he considers to be a classic.
Рівз: І єдиний учасник TED був обурений, тому що я прогледів те, що він вважає класикою.
(Video) Roy Neary: Get up, get up! I'm not kidding. Ronnie Neary: Is there an accident?
(Відео) Рой Нері: Вставай, вставай! Я не жартую. Ронні Нері: Що трапилося?
Roy: No, it's not an accident. You wanted to get out of the house anyway, right?
Рой: Ні. Ти ж хотіла вийти з дому в будь-якому випадку?
Ronnie: Not at four o'clock in the morning.
Ронні: Але не в 4-ій ранку.
Rives: So that's "Close Encounters," and the main character is all worked up because aliens, momentously, have chosen to show themselves to earthlings at four in the morning, which does make that a very solid example. Those were all really solid examples. They did not get me any closer to understanding why I thought I recognized this one particular poem. But they followed the pattern. They played along. Right? Four in the morning as this scapegoat hour when all these dramatic occurrences allegedly occur. Maybe this was some kind of cliche that had never been taxonomized before. Maybe I was on the trail of a new meme or something.
Рівз: Це фільм "Близькі контакти", і головний герой схвильований, бо інопланетяни раптово вирішили показатися землянам о четвертій ранку. Це дуже переконливий приклад. Всі ці приклади дійсно переконливі. Вони аніскілечки не наблизили мене до розуміння, що я відчував, коли дізнався про цей конкретний вірш. Але всі вони складалися в спільну схему і "грали" разом. Правильно? Четверта ранку - це як таке собі відпущення, коли всі ці драматичні випадки нібито відбуваються. Ймовірно, це було якесь кліше, якому не дали опису раніше. Можливо, я був на стежці до винайдення нового мема або чогось такого.
Just when things were getting pretty interesting, things got really interesting. TED.com launched, later that year, with a bunch of videos from past talks, including mine, and I started receiving "four in the morning" citations from what seemed like every time zone on the planet. Much of it was content I never would have found on my own if I was looking for it, and I was not. I don't know anybody with juvenile diabetes. I probably would have missed the booklet, "Grilled Cheese at Four O'Clock in the Morning." (Laughter) I do not subscribe to Crochet Today! magazine, although it looks delightful. (Laughter) Take note of those clock ends. This is a college student's suggestion for what a "four in the morning" gang sign should look like. People sent me magazine ads. They took photographs in grocery stores. I got a ton of graphic novels and comics. A lot of good quality work, too: "The Sandman," "Watchmen." There's a very cute example here from "Calvin and Hobbes." In fact, the oldest citation anybody sent in was from a cartoon from the Stone Age. Take a look.
Просто, коли речі ставали досить цікавими, то було дійсно цікаво. Пізніше того року було запущено TED.com, з купою минулих виступів, у тому числі з моїм. З тих пір я почав отримувати цитати з "четвертою ранку", здавалося, із кожного часового поясу на планеті. Багато що з цього, я б ніколи не знайшов, якби шукав самостійно, а я й не шукав. Я не знаю нікого з діабетом у юнацькому віці. Я б, імовірно, не дізнався про буклет, "Смажений сир о 4 годині ранку". (Сміх) Я не підписаний на журнал Crochet Today!, хоча він виглядає чудово. (Сміх) Зверніть увагу на стрілки годинника. Один студент коледжу запропонував, що жест "четверта ранку" має виглядати так. Люди надсилали мені оголошення із журналів. Фотографували в продуктових магазинах. Я отримав масу графічних романів і коміксів. Багато робіт хорошої якості: "Пісочна людина", "Хранителі". Також дуже милий приклад із комікса "Кальвін і Гоббс." Насправді, найстаршою була цитата з мультфільму про кам'яний вік. Погляньте.
(Video) Wilma Flintstone: Like how early?
(Відео) Вільма Флінстоун: Наскільки рано?
Fred Flintstone: Like at 4 a.m., that's how early.
Фред Флінстоун: В 4 годині ранку, ось настільки.
Rives: And the flip side of the timeline, this is from the 31st century. A thousand years from now, people are still doing this.
Рівз: Рухаємося по часовій шкалі в майбутнє, в 31 століття. Тисячу років опісля люди все ще робитимуть це.
(Video): Announcer: The time is 4 a.m. (Laughter) Rives: It shows the spectrum. I received so many songs, TV shows, movies, like from dismal to famous, I could give you a four-hour playlist. If I just stick to modern male movie stars, I keep it to the length of about a commercial. Here's your sampler.
(Відео): Диктор: 4 година ранку. (Сміх) Рівз: Це показує спектр. Я отримав так багато пісень, ТВ-шоу, фільмів, як від похмурих, так і до багатьом відомих. Я міг би дати вам чотирьохгодинний плей-лист. Якщо я візьму тільки сучасних кінозірок, то отримаю ролик десь тривалістю як комерційний. Ось вам приклад.
(Movie montage of "It's 4 a.m.")
(Відео монтаж: "Це 4-а ранку").
(Laughter)
(Сміх)
Rives: So somewhere along the line, I realized I have a hobby I didn't know I wanted, and it is crowdsourced. But I was also thinking what you might be thinking, which is really, couldn't you do this with any hour of the day?
Рівз: Десь так в процесі, я зрозумів, що у мене з'явилося хобі, про яке я й не здогадувався, і в якому мені допомагають багато людей. Але я також думав про те, про що ви могли б думати: чи можливо зробити це саме з будь-якою іншою годиною дня?
First of all, you are not getting clips like that about four in the afternoon. Secondly, I did a little research. You know, I was kind of interested. If this is confirmation bias, there is so much confirmation, I am biased. Literature probably shows it best. There are a couple three in the mornings in Shakespeare. There's a five in the morning. There are seven four in the mornings, and they're all very dire. In "Measure for Measure," it's the call time for the executioner. Tolstoy gives Napoleon insomnia at four in the morning right before battle in "War and Peace." Charlotte Brontë's "Jane Eyre" has got kind of a pivotal four in the morning, as does Emily Brontë's "Wuthering Heights." "Lolita" has as a creepy four in the morning. "Huckleberry Finn" has one in dialect. Someone sent in H.G. Wells' "The Invisible Man." Someone else sent in Ralph Ellison's "Invisible Man." "The Great Gatsby" spends the last four in the morning of his life waiting for a lover who never shows, and the most famous wake-up in literature, perhaps, "The Metamorphosis." First paragraph, the main character wakes up transformed into a giant cockroach, but we already know, cockroach notwithstanding, something is up with this guy. Why? His alarm is set for four o'clock in the morning. What kind of person would do that? This kind of person would do that.
Перш за все, ви не знайдете схожих кліпів про четверту годину дня. По-друге, я зробив невелике дослідження. Ви знаєте, я був свого роду заінтригований. Якщо усьому винна упередженість підтвердження, то є так багато підтверджень, що я й направду стаю упередженим. Література, ймовірно, показує це найкраще. Є кілька згадувань "третьої ранку" в Шекспіра. Також і "п'ята ранку". Але "четверта ранку" зустрічалася сім разів, і щоразу вона передбачає нещастя. В "Міра за міру" це - час виклику для ката. Толстой наділяє Наполеона безсонням о четвертій ранку прямо перед боєм в романі "Війна і мир". Ключовий момент в "Джейн Ейр" Шарлотти Бронте відбувається о четвертій годині ранку, як і в "Грозовому перевалі" Емілі Бронте. В "Лоліті" четверта ранку була моторошною. В "Гекльберрі Фінні" є одне згадування на діалекті. Хтось прислав "Людину-невидимку" Г.Дж.Уельса. Хтось послав «Людину-невидимку» Ральфа Еллісона. "Великий Гетсбі" провів останні чотири години ранку в своєму житті очікуючи кохану, яка так і не прийшла. Найвідоміше пробудження в літературі, мабуть, в "Метаморфозах". На початку книжки головний герой прокидається, перетворюється на гігантського таргана, але ми вже знаємо, що справа далеко не в таргані, а в самому хлопцеві. Чому? Його будильник встановлено на четверту годину ранку. Яка нормальна людина зробить це? Тільки така людина робить подібне.
(Music)
(Музика)
(4 a.m. alarm clock montage) (Video) Newcaster: Top of the hour. Time for the morning news. But of course, there is no news yet. Everyone's still asleep in their comfy, comfy beds.
(Відео: будильник дзвонить о 4-ій ранку) (Відео) Радіоведучий: Найкраще за цю годину. Час ранкових новин. Але, звичайно, поки що немає ніяких новин. Всі ще сплять у своїх зручних м'яких ліжках.
Rives: Exactly. So that's Lucy from the Peanuts, "Mommie Dearest", Rocky, first day of training, Nelson Mandela, first day in office, and Bart Simpson, which combined with a cockroach would give you one hell of a dinner party and gives me yet another category, people waking up, in my big old database.
Рівз: Точно. Ось Люсі з коміксу "Арахіс", "Мамочка Мила", Роккі в перший день навчання, Нельсон Мандела в перший день в офісі, і Барт Сімпсон разом з тарганом дають вам до біса чудову компанію. З їхньою допомогою я зміг виділити ще одну категорію людей, які "прокидаються" в моїй великій базі даних.
Just imagine that your friends and your family have heard that you collect, say, stuffed polar bears, and they send them to you. Even if you don't really, at a certain point, you totally collect stuffed polar bears, and your collection is probably pretty kick-ass. And when I got to that point, I embraced it. I got my curator on. I started fact checking, downloading, illegally screen-grabbing. I started archiving. My hobby had become a habit, and my habit gave me possibly the world's most eclectic Netflix queue. At one point, it went, "Guys and Dolls: The Musical," "Last Tango in Paris," "Diary of a Wimpy Kid," "Porn Star: Legend of Ron Jeremy." Why "Porn Star: Legend of Ron Jeremy"? Because someone told me I would find this clip in there.
Тільки уявіть собі, що ваші друзі і ваші родичі дізналися, що ви збираєте, скажімо, опудала білих ведмедів, і вони посилають їх вам. Навіть якщо ви не проти, в певний момент ви повністю втягуєтеся в колекціонування опудал білих ведмедів, і ваша колекція, ймовірно, досить безумна. Коли я добрався до цієї точки, я скористався цим. Я втягнувся. Я почав перевіряти факти, завантаження, незаконно робити скріншоти. Я почав архівувати. Моє хобі стало звичкою, і моя звичка подарувала мені найрізноманітніший список фільмів Netflix. Там були "Хлопці і ляльки: мюзикл," "Останнє танго в Парижі", "Щоденник слабака," "Порно зірка: Легенда про Рона Джеремі". Чому "Порно зірка: Легенда про Рона Джеремі"? Тому що хтось сказав мені, що я знайду там це.
(Video) Ron Jeremy: I was born in Flushing, Queens on March, 12, 1953, at four o'clock in the morning.
(Відео) Рон Джеремі: Я народився у Флашингу, Квінс, 12 березня 1953 року, о четвертій годині ранку.
Rives: Of course he was. (Laughter) (Applause) Yeah. Not only does it seem to make sense, it also answers the question, "What do Ron Jeremy and Simone de Beauvoir have in common?" Simone de Beauvoir begins her entire autobiography with the sentence, "I was born at four o'clock in the morning," which I had because someone else had emailed it to me, and when they did, I had another bump up in my entry for this, because porn star Ron Jeremy and feminist Simone de Beauvoir are not just different people. They are different people that have this thing connecting them, and I did not know if that is trivia or knowledge or inadvertent expertise, but I did wonder, is there maybe a cooler way to do this?
Рівз: Ну, звісно. (Сміх) (Оплески) Так. Це, здається, не тільки має сенс, але також відповідає на запитання: "Що спільного у Рона Джеремі і Сімони де Бовуар?". Автобіографія Сімони де Бовуар починається зі слів: «Я народилася о четвертій годині ранку", про що я дізналася завдяки чиємусь листу. Листи вигулькували один за одним. Порно-зірка Рон Джеремі і феміністка Сімона де Бовуар не просто різні люди. Вони цілком різні люди, яких об'єднує тільки це. Я не знаю, що це: дрібниця або знання, або ненавмисний досвід, але мені стало цікаво, чи можливо оформити це по-особливому?
So last October, in gentleman scholar tradition, I put the entire collection online as "Museum of Four in the Morning." You can click on that red "refresh" button. It will take you at random to one of hundreds of snippets that are in the collection. Here is a knockout poem by Billy Collins called "Forgetfulness."
У жовтні минулого року в найкращих традиціях вчених я виклав всю колекцію в інтернет і назвав її "Музей четвертої години ранку". Ви можете натиснути на червону кнопку, щоб "оновити". Вам відкриється навмання приклад, один із сотні фрагментів колекції. А це приголомшливий вірш Біллі Коллінза "Забуття".
(Video) Billy Collins: No wonder you rise in the middle of the night to look up the date of a famous battle in a book on war. No wonder the moon in the window seems to have drifted out of a love poem that you used to know by heart.
(Відео) Біллі Коллінз: Не дивно, ви піднімаєтеся посеред ночі, щоб подивитися дату знаменитої битви у книзі про війну. Не дивно, місяць у вікні, здається, втік із вірша, що ви знали напам'ять.
Rives: So the first hour of this project was satisfying. A Bollywood actor sang a line on a DVD in a cafe. Half a globe away, a teenager made an Instagram video of it and sent it to me, a stranger.
Рівз: Так, перша година цього проекту була задовільною. Боллівудський актор заспівав пісню на DVD в кафе. На другому кінці світу підліток записав це відео в Інстаграм і надіслав його мені, незнайомцеві.
Less than a week later, though, I received a little bit of grace. I received a poignant tweet. It was brief. It just said, "Reminds me of an ancient mix tape."
Менш, ніж через тиждень я отримав трохи прихильності. Я отримав зворушливий твіт. Він був коротким. У ньому було написано: "Це нагадало мені про ту давню стрічку".
The name was a pseudonym, actually, or a pseudo-pseudonym. As soon as I saw the initials, and the profile pic, I knew immediately, my whole body knew immediately who this was, and I knew immediately what mix tape she was talking about. (Music)
Ім'я сховане під псевдонімом, точніше, псевдо-псевдонімом. Як тільки я побачив ініціали та фото, я відразу зрозумів, все моє тіло зрозуміло, хто цей актор. Я відразу зрозумів, про яку стрічку вона говорила. (Музика)
L.D. was my college romance. This is in the early '90s. I was an undegrad. She was a grad student in the library sciences department. Not the kind of librarian that takes her glasses off, lets her hair down, suddenly she's smoking hot. She was already smoking hot, she was super dorky, and we had a December-May romance, meaning we started dating in December, and by May, she had graduated and became my one that got away.
Л.Д. була моєю коханою у коледжі. Це було на початку 90-х. Я був студентом. Вона була аспіранткою на кафедрі бібліографії. Вона була не бібліотекаркою, якій треба зняти окуляри і розпустити волосся, щоб бути надзвичайною. Вона вже була надзвичайною, дуже ексцентричною. Наш роман тривав з грудня по травень. Ми почали зустрічатися в грудні, а в травні вона закінчила навчання. І зникла з мого життя.
But her mix tape did not get away. I have kept this mix tape in a box with notes and postcards, not just from L.D., from my life, but for decades. It's the kind of box where, if I have a girlfriend, I tend to hide it from her, and if I had a wife, I'm sure I would share it with her, but the story — (Laughter) — with this mix tape is there are seven songs per side, but no song titles. Instead, L.D. has used the U.S. Library of Congress classification system, including page numbers, to leave me clues. When I got this mix tape, I put it in my cassette player, I took it to the campus library, her library, I found 14 books on the shelves. I remember bringing them all to my favorite corner table, and I read poems paired to songs like food to wine, paired, I can tell you, like saddle shoes to a cobalt blue vintage cotton dress.
Але її касети нікуди не зникли. Я зберігав цю касету в коробці разом з нотатками і листівками не тільки від Л.Д. впродовж десятиліть. Це така коробка, яку точно приховаєш від дівчини, і напевне покажеш дружині. (Сміх) На цій касеті з кожної сторони записано по сім пісень, але без назви. Замість цього, Л.Д., використовуючи класифікацію бібліотеки Конгресу США, з допомогою номерів сторінок залишила мені ключі. Коли я отримав цю касету, я вставив її у плеєр, пішов до бібліотеки кампусу, її бібліотеки, і знайшов 14 книг на полицях. Я пам'ятаю, як взяв їх і сів за мій улюблений стіл в кутку, і читав вірші, які пасували до пісень, як вино до їжі. Присягаюся, вони пасували один одному, як туфлі-оксфорди пасують до синьої вінтажної сукні.
I did this again last October. I'm sitting there, I got new earbuds, old Walkman, I realize this is just the kind of extravagance I used to take for granted even when I was extravagant. And then I thought, "Good for him."
Я зробив це знову в жовтні минулого року. Я сидів там в нових навушниках, зі старим плеєром і раптом зрозумів, що вважав само собою зрозумілою цю екстравагантність, навіть, коли я сам був екстравагантним. І тоді я подумав: "Пощастило йому".
"PG" is Slavic literature. "7000" series Polish literature. Z9A24 is a collection of 70 poems. Page 31 is Wislawa Szymborska's poem paired with Paul Simon's "Peace Like a River."
"ПГ" означає слов'янська література. Серія "7000" відноситься до польської літератури. Z9A24 - це колекція з 70 віршів. На сторінці 31 вірш Віслави Шимборської, в парі з піснею Пола Саймона "Мир, як ріка".
(Music: Paul Simon, "Peace Like a River")
(Музика: Пол Саймон "Мир, як ріка")
(Video) Paul Simon: ♪ Oh, four in the morning ♪ ♪ I woke up from out of my dream ♪
(Відео) Пол Саймон: ♪ О, о четвертій годині ранку ♪ ♪ я прокинувся від свого сну ♪
Rives: Thank you. Appreciate it. (Applause)
Рівз: Дякую. Дуже вдячний. (Оплески)