Right now is the most exciting time to see new Indian art. Contemporary artists in India are having a conversation with the world like never before. I thought it might be interesting, even for the many long-time collectors here with us at TED, local collectors, to have an outside view of 10 young Indian artists I wish everyone at TED to know.
Саме зараз найкращий час познайомитися з новим індійським мистецтвом. Сучасні митці в Індії вступають в діалог зі світом, чого раніше не бувало. Я подумав, що може бути цікаво, навіть для давніх місцевих колекціонерів, які присутні тут з нами на TED, зробити огляд 10 молодих індійських митців, яких, я хотів би, щоб знала кожна людина на TED.
The first is Bharti Kher. The central motif of Bharti's practice is the ready-made store-bought bindi that untold millions of Indian women apply to their foreheads, every day, in an act closely associated with the institution of marriage. But originally the significance of the bindi is to symbolize the third eye between the spiritual world and the religious world. Bharti seeks to liberate this everyday cliche, as she calls it, by exploding it into something spectacular. She also creates life-size fiberglass sculptures, often of animals, which she then completely covers in bindis, often with potent symbolism. She says she first got started with 10 packets of bindis, and then wondered what she could do with 10 thousand.
Перша - Барті Кер. Центральним мотивом техніки Барті є готові магазинні бінді, якими мільйони мільйонів індійських жінок розмальовують чоло, щодня, як акт, тісно пов'язаний з інститутом шлюбу. Та первинно значенням бінді було символізувати третє око між духовним світом та релігійним світом. Барті шукає, як вивільнити це буденне, за її словами, кліше, застосувавши його в чомусь видовищному. Вона також створює скульптури в повний ріст зі скловолокна, часто це скульптури тварин, які вона потім повністю покриває бінді, нерідко з символічним підтекстом. Вона каже, що це почалось з 10 пакетиків бінді, і їй стало цікаво, що б вона могла зробити з 10 тисячами.
Our next artist, Balasubramaniam, really stands at the crossroads of sculpture, painting and installation, working wonders with fiberglass. Since Bala himself will be speaking at TED I won't spend too much time on him here today, except to say that he really succeeds at making the invisible visible.
Наш наступний митець, Баласубраманьям, справді стоїть на перетині скульптури, живопису та інсталяцій, творячи дива зі скловолокна. Оскільки Бала сам виступатиме на TED, не буду розповідати про нього багато нині, скажу лише, що він справді успішно робить невидиме видимим.
Brooklyn-based Chitra Ganesh is known for her digital collages, using Indian comic books called amar chitra kathas as her primary source material. These comics are a fundamental way that children, especially in the diaspora, learn their religious and mythological folk tales. I, for one, was steeped in these. Chitra basically remixes and re-titles these iconic images to tease out some of the sexual and gender politics embedded in these deeply influential comics. And she uses this vocabulary in her installation work as well.
Чітра Ґанеш, котра живе у Брукліні, відома своїми цифровими колажами, для яких використовує індійські комікси під назвою amar chitra kathas в якості первинного матеріалу. Ці комікси є фундаментальним способом для дітей, особливо в діаспорі, вивчати їхні релігійні та міфологічні народні оповіді. Я, наприклад, не міг відірватись. По суті, Чітра реміксує та переназиває ці іконічні зображення, щоб висміяти деякі з рис сексуальної та гендерної політики, присутні у цих коміксах, що мають глибокий вплив. Вона також використовує цей словниковий запас в своїх інсталяціях.
Jitish Kallat successfully practices across photography, sculpture, painting and installation. As you can see, he's heavily influenced by graffiti and street art, and his home city of Mumbai is an ever-present element in his work. He really captures that sense of density and energy which really characterizes modern urban Bombay. He also creates phantasmagoric sculptures made of bones from cast resin. Here he envisions the carcass of an autorickshaw he once witnessed burning in a riot.
Джітіш Каллат успішно практикує фотографію, скульптуру, живопис та інсталяцію. Як бачите, він зазнав вагомого впливу ґраффіті та вуличного мистецтва, а його рідне місто Мумбаї повсякчас присутнє в його роботі. Він справді вловлює ще відчуття щільності та енергії, яке дійсно характеризує сучасний урбаністичний Бомбей. Ще він створює фантасмагоричні скульптури з кісток, виготовлених з литої смоли. Ось тут він зображує каркас авторікші, якого він колись побачив палаючого під час бунту.
This next artist, N.S. Harsha, actually has a studio right here in Mysore. He's putting a contemporary spin on the miniature tradition. He creates these fine, delicate images which he then repeats on a massive scale. He uses scale to more and more spectacular effect, whether on the roof of a temple in Singapore, or in his increasingly ambitious installation work, here with 192 functioning sewing machines, fabricating the flags of every member of the United Nations.
Наступний митець Н.С.Гарша, власне, має студію прямо тут, у Майзорі. Він додає сучасних обертів традиції мініатюри. Він створює ці вишукані, делікатні зображення, які потім відтворює у масивному масштабі. Він використовує масштабування для більш видовищного ефекту, чи то на даху храму у Сінгапурі, чи у своїй все дедалі амбіційнішій інсталяційній роботі, ось тут 192 швейних машинки, що шиють стяги кожної країни-члена Об'єднаних Націй.
Mumbai-based Dhruvi Acharya builds on her love of comic books and street art to comment on the roles and expectations of modern Indian women. She too mines the rich source material of amar chitra kathas, but in a very different way than Chitra Ganesh. In this particular work, she actually strips out the images and leaves the actual text to reveal something previously unseen, and provocative.
Друві Ачарья, що мешкає в Мумбаї, застосовує свою любов до коміксів та вуличного мистецтва, щоб коментувати роль та сподівання сучасних індійських жінок. Вона також черпає з багатого матеріалу амар шітра катас, а у дуже відміннимй від Шітра Ґанеші спосіб. У цій особливій праці вона, власне, відділяє зображення і залишає актуальний текст, щоб відкрити щось небачене раніше та провокативне.
Raqib Shaw is Kolkata-born, Kashmir-raised, and London-trained. He too is reinventing the miniature tradition. He creates these opulent tableaus inspired by Hieronymus Bosch, but also by the Kashmiri textiles of his youth. He actually applies metallic industrial paints to his work using porcupine quills to get this rich detailed effect.
Ракіб Шоу, народжений в Калькутті, виріс у Кашмірі, навчався у Лондоні. Він також займається переглядом традицій мініатюри. Він створює ці пиші картини, під натхненням Ієронімом Босхом, а також кашеміровими тканинами з його юності. Він застосовує металічні промислові фарби для своєї роботи використовує дроти для отримання багатого ефекту деталізації.
I'm kind of cheating with this next artist since Raqs Media Collective are really three artists working together. Raqs are probably the foremost practitioners of multimedia art in India today, working across photography, video and installation. They frequently explore themes of globalization and urbanization, and their home of Delhi is a frequent element in their work. Here, they invite the viewer to analyze a crime looking at evidence and clues embedded in five narratives on these five different screens, in which the city itself may have been the culprit.
Я трохи лукавлю з наступним митцем, бо Raqs Media Collective, це, насправді, троє митців, що працюють разом. Ракс, певно, є провідними практиками мультимедійного мистецтва в Індії сьогодні; вони працюють через фотографію, відео та інсталяцію. Вони часто досліджують тему глобалізації та урбанізації, а їхній дім в Делі часто стає елементом їхніх витворів. Тут вони запрошують глядача проаналізувати злочин, дивлячись на факти та додані підказки у п'яти історіях на цих п'яти різних екранах, в яких саме місто могло б виявитись злочинцем.
This next artist is probably the alpha male of contemporary Indian art, Subodh Gupta. He was first known for creating giant photo-realistic canvases, paintings of everyday objects, the stainless steel kitchen vessels and tiffin containers known to every Indian. He celebrates these local and mundane objects globally, and on a grander and grander scale, by incorporating them into ever more colossal sculptures and installations. And finally number 10, last and certainly not least,
Наступний митець, мабуть, є альфа-самцем сучасного індійського мистецтва, Субодх Ґупта. Він першим створив гігантську фотореалістичну канву, картини буденних предметів, нержавіюче кухонне начиння та контейнери для сніданку, знайомі кожному індусу. Він вихваляє ці місцеві та світові предмети на глобальному рівні, на все більшому й більшому масштабі, інкорпоруючи їх у ще колосальніші скульптури та інсталяції. Ну і, нарешті, номер 10, останній та не найслабший,
Ranjani Shettar, who lives and works here in the state of Karnataka, creates ethereal sculptures and installations that really marry the organic to the industrial, and brings, like Subodh, the local global. These are actually wires wrapped in muslin and steeped in vegetable dye. And she arranges them so that the viewer actually has to navigate through the space, and interact with the objects. And light and shadow are a very important part of her work. She also explores themes of consumerism, and the environment, such as in this work, where these basket-like objects look organic and woven, and are woven, but with the strips of steel, salvaged from cars that she found in a Bangalore junkyard.
Ранжані Шеттар, яка живе та працює тут у штаті Карнатака, створює ефірні скульптури та інсталяції, які справді поєднують органічне з промисловим, і, як і Субодх, робить локальне глобальним. Це, насправді, дроти, загорнуті в муслін та занурені у рослинний барвник. Вона укладає їх таким чином, що глядач, власне, мусить переміщатися у просторі та взаємодіяти з предметами. Світло й тінь є дуже важливою частиною її роботи. Вона також досліджує теми споживацтва та довкілля, такі як у цій праці, де ці предмети, подібні на корзини, виглядають органічними і тканими вони і є тканими, але зі смужками сталі, взятої з автомобілів, які вона знайшла в Бангалорі серед металобрухту.
10 artists, six minutes, I know that was a lot to take in. But I can only hope I've whet your appetite to go out and see and learn more about the amazing things that are happening in art in India today. Thank you very much for looking and listening. (Applause)
10 митців, шість хвилин, знаю, що це великий обсяг інформації. Можу тільки сподіватися, що викликав у вас бажання вийти, подивитися та більше дізнатися про чудові речі, які відбуваються зараз у мистецтві в Індії. Дуже дякую за те, що дивилися та слухали. (Оплески)