I'd like to take you back about seven years in my life. Friday afternoon, a few days before Christmas 2009, I was the director of operations at a consumer products company in San Francisco, and I was called into a meeting that was already in progress. That meeting turned out to be my exit interview. I was fired, along with several others. I was 64 years old at the time. It wasn't completely unexpected. I signed a stack of papers, gathered my personal effects, and left to join my wife who was waiting for me at a nearby restaurant, completely unaware. Fast-forward several hours, we both got really silly drunk.
Пропоную перенестися у минуле, на сім років назад. П'ятниця, кілька днів до Різдва 2009 року. Я був начальником виробництва компанії з виробництва споживчих товарів у Сан-Франциско. Мене викликали на зустріч, яка вже тривала. Ця зустріч виявилася співбесідою про звільнення. Мене звільнили, разом з кількома іншими. Мені тоді було 64 роки. Це не було неочікувано. Я підписав купу паперів, зібрав свої особисті речі і пішов на зустріч із своєю дружиною, яка чекала мене в сусідньому ресторані, нічого не підозрюючи. Вже через кілька годин ми обоє були п’яними в дим.
(Laughter)
(Сміх)
So, 40 plus years of continuous employment for a variety of companies, large and small, was over. I had a good a network, a good reputation -- I thought I'd be just fine. I was an engineer in manufacturing and packaging, I had a good background. Retirement was, like for so many people, simply not an option for me, so I turned to consulting for the next couple of years without any passion whatsoever.
Отже, 40 із гаком років безперервної найманої праці у різних великих і малих компаніях закінчилися. У мене було багато зв’язків, гарна репутація, я не думав про погане. Я був інженером у сфері виробництва і пакування. Я мав неабиякий досвід. Пенсія, як і для багатьох інших, була не найкращим варіантом для мене. Тому я попрацював у консалтингу кілька років, хоча і без особливого бажання.
And then an idea began to take root, born from my concern for our environment. I wanted to build my own business, designing and manufacturing biodegradable packaging from waste -- paper, agricultural, even textile waste -- replacing the toxic, disposable plastic packaging to which we've all become addicted. This is called clean technology, and it felt really meaningful to me. A venture that could help to reduce the billions of pounds of single-use plastic packaging dumped each year, and polluting our land, our rivers and our oceans, and left for future generations to resolve -- our grandchildren, my grandchildren.
Тоді в мене і зародилася ідея. Через турботу про навколишнє середовище. Я вирішив створити свій власний бізнес з виробництва біорозкладних упаковок з відходів паперу, сільськогосподарських матеріалів та навіть текстилю, замінити токсичне, одноразове пластикове пакування, від якого ми стали залежні. Це називається чистою технологією, і для мене це було важливим. Проект, який міг би зменшити мільярди фунтів одноразової пластикової упаковки, яку викидають щороку і яка забруднює нашу землю, наші річки та наші океани — проблемна спадщина, рішення якої ми залишаємо нашим онукам, моїм онукам.
And so now at the age of 66, with 40 years of experience, I became an entrepreneur for the very first time.
І ось зараз, у 66-ти річному віці із 40-річним досвідом роботи, я став підприємцем вперше у своєму житті.
(Cheers)
(Схвальні вигуки)
(Applause)
(Оплески)
Thank you. But there's more.
Дякую. Але це ще не все.
(Laughter)
(Сміх)
Lots of issues to deal with: manufacturing, outsourcing, job creation, patents, partnerships, funding -- these are all typical issues for a start-up, but hardly typical for me. And a word about funding. I live and work in San Francisco, and if you're looking for funding, you are typically going to compete with some very young people from the high-tech industry, and it can be very discouraging and intimidating. I have shoes older than most of these people.
Необхідно було вирішити багато питань — стосовно виробництва, аутсорсингу, створення робочих місць, патентів, партнерства, фінансування — усе це звичні питання для стартапу, але не для мене. До речі, щодо фінансування. Я живу і працюю у Сан-Франциско. І якщо вам потрібне фінансування, ви змушені змагатися з молодими людьми з індустрії високих технологій, а це бентежить і відлякує. Мої чоботи народилися раніше за цих хлопців.
(Laughter)
(Сміх)
I do.
Я серйозно.
(Laughter)
(Сміх)
But five years later, I'm thrilled and proud to share with you that our revenues have doubled every year, we have no debt, we have several marquee clients, our patent was issued, I have a wonderful partner who's been with me right from the beginning, and we've won more than 20 awards for the work that we've done. But best of all, we've made a small dent -- a very small dent -- in the worldwide plastic pollution crisis.
І через п'ять років я з ентузіазмом і гордістю повідомляю, що наші доходи з кожним роком подвоюються, ми не маємо боргів, у нас є кілька солідних клієнтів, патент, чудовий партнер, з яким ми все це розпочинали, і ми отримали понад 20 нагород за нашу роботу. Але найголовніше — ми зробили внесок, невеличкий, щоб запобігти світовій кризі забруднення пластиком.
(Applause)
(Оплески)
And I am doing the most rewarding and meaningful work of my life right now. I can tell you there's lots of resources available to entrepreneurs of all ages, but what I really yearned for five years ago was to find other first-time entrepreneurs who were my age. I wanted to connect with them. I had no role models, absolutely none. That 20-something app developer from Silicon Valley was not my role model.
І я роблю найкориснішу і найбільш значущу справу свого життя прямо зараз. Я стверджую, що існує безліч ресурсів для підприємців різного віку, але те, чого мені бракувало п'ять років тому, — це знайти підприємців-новачків мого віку, поспілкуватися з ними. Але не було жодного зразка. Той 20-ти річний розробник додатків із Силіконової Долини не міг стати для мене зразком.
(Laughter)
(Сміх) ¶
I'm sure he was very clever --
Він дуже розумний.
(Laughter)
(Сміх)
I want to do something about that, and I want all of us to do something about that. I want us to start talking more about people who don't become entrepreneurs until they are seniors. Talking about these bold men and women who are checking in when their peers, in essence, are checking out. And then connecting all these people across industries, across regions, across countries -- building a community.
Я хочу щось змінити, щоб усі ми це змінили. Я хочу, щоб ми говорили про людей, які почали свою справу у поважному віці. Говорити про цих відважних людей, які встають на ноги, у той час як їхні однолітки ідуть у відставку. І потім об'єднати усіх цих людей з різних галузей промисловості, регіонів, країн, і створити спільноту.
You know, the Small Business Administration tells us that 64 percent of new jobs created in the private sector in the USA are thanks to small businesses like mine. And who's to say that we'll stay forever small? We have an interesting culture that really expects when you reach a certain age, you're going to be golfing, or playing checkers, or babysitting the grandkids all of the time. And I adore my grandchildren --
Знаєте, за даними Управління у справах малого бізнесу 64% нових робочих місць у приватному секторі США забезпечують компанії, схожі на мою. І хто сказав, що ми назавжди залишимось малим бізнесом? Наша культура передбачає, що при досягненні певного віку ти здатний тільки грати у гольф, шахи, та сидіти з онуками до кінця життя. Я обожнюю своїх онуків.
(Laughter)
(Сміх)
and I'm also passionate about doing something meaningful in the global marketplace.
Але також прагну здійснити щось значуще на глобальному рівні.
And I'm going to have lots of company. The Census Bureau says that by 2050, there will be 84 million seniors in this country. That's an amazing number. That's almost twice as many as we have today. Can you imagine how many first-time entrepreneurs there will be among 84 million people? And they'll all have four decades of experience.
Зробити багато чого для своєї компанії. За демографічними прогнозами на кінець 2050 у країні буде 84 мільйони пенсіонерів. Неймовірно. Це майже удвічі більше, ніж сьогодні. Чи можете ви собі уявити, скільки нових підприємців буде серед цих 84 мільйонів? І кожен з них із досвідом у 4 десятиліття.
(Laughter)
(Сміх)
So when I say, "Let's start talking more about these wonderful entrepreneurs," I mean, let's talk about their ventures, just as we do the ventures of their much younger counterparts. The older entrepreneurs in this country have a 70 percent success rate starting new ventures. 70 percent success rate. We're like the Golden State Warriors of entrepreneurs --
Отже, коли я пропоную поговорити про цих чудових підприємців, то маю на увазі їхні досягнення — як ми обговорюємо результати роботи їхніх набагато молодших колег. У нашій країні рейтинг успіху компаній підприємців старшого віку досягає 70%. Підприємців-новачків. У 70% випадків бізнес є успішним. Ми — золота еліта бізнесу.
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
And that number plummets to 28 percent for younger entrepreneurs. This is according to a UK-based group called CMI.
А в молодих підприємців — тільки 28 відсотків. Це згідно даних британської групи СМІ.
Aren't the accomplishments of a 70-year-old entrepreneur every bit as meaningful, every bit as newsworthy, as the accomplishments of a 30-year-old entrepreneur? Of course they are. That's why I'd like to make the phrase "70 over 70" just as --
Невже досягнення 70-річного підприємця не такі ж значущі і новітні, як досягнення 30-річних бізнесменів? Звичайно, що такі ж. Ось чому я хотів би запропонувати номінацію «70 за 70»
(Laughter)
(Сміх)
just as commonplace as the phrase "30 under 30."
подібно до популярної номінації «30 до 30».
(Applause)
(Оплески)
Thank you.
Дякую.
(Cheers)
(Схвальні вигуки)
(Applause)
(Оплески)