¿Hablas español? Parlez-vous français? 你会说中文吗? If you answered, "sí," "oui," or "会" and you're watching this in English, chances are you belong to the world's bilingual and multilingual majority. And besides having an easier time traveling or watching movies without subtitles, knowing two or more languages means that your brain may actually look and work differently than those of your monolingual friends. So what does it really mean to know a language? Language ability is typically measured in two active parts, speaking and writing, and two passive parts, listening and reading. While a balanced bilingual has near equal abilities across the board in two languages, most bilinguals around the world know and use their languages in varying proportions. And depending on their situation and how they acquired each language, they can be classified into three general types. For example, let's take Gabriella, whose family immigrates to the US from Peru when she's two-years old. As a compound bilingual, Gabriella develops two linguistic codes simultaneously, with a single set of concepts, learning both English and Spanish as she begins to process the world around her. Her teenage brother, on the other hand, might be a coordinate bilingual, working with two sets of concepts, learning English in school, while continuing to speak Spanish at home and with friends. Finally, Gabriella's parents are likely to be subordinate bilinguals who learn a secondary language by filtering it through their primary language. Because all types of bilingual people can become fully proficient in a language regardless of accent or pronunciation, the difference may not be apparent to a casual observer. But recent advances in brain imaging technology have given neurolinguists a glimpse into how specific aspects of language learning affect the bilingual brain. It's well known that the brain's left hemisphere is more dominant and analytical in logical processes, while the right hemisphere is more active in emotional and social ones, though this is a matter of degree, not an absolute split. The fact that language involves both types of functions while lateralization develops gradually with age, has lead to the critical period hypothesis. According to this theory, children learn languages more easily because the plasticity of their developing brains lets them use both hemispheres in language acquisition, while in most adults, language is lateralized to one hemisphere, usually the left. If this is true, learning a language in childhood may give you a more holistic grasp of its social and emotional contexts. Conversely, recent research showed that people who learned a second language in adulthood exhibit less emotional bias and a more rational approach when confronting problems in the second language than in their native one. But regardless of when you acquire additional languages, being multilingual gives your brain some remarkable advantages. Some of these are even visible, such as higher density of the grey matter that contains most of your brain's neurons and synapses, and more activity in certain regions when engaging a second language. The heightened workout a bilingual brain receives throughout its life can also help delay the onset of diseases, like Alzheimer's and dementia by as much as five years. The idea of major cognitive benefits to bilingualism may seem intuitive now, but it would have surprised earlier experts. Before the 1960s, bilingualism was considered a handicap that slowed a child's development by forcing them to spend too much energy distinguishing between languages, a view based largely on flawed studies. And while a more recent study did show that reaction times and errors increase for some bilingual students in cross-language tests, it also showed that the effort and attention needed to switch between languages triggered more activity in, and potentially strengthened, the dorsolateral prefrontal cortex. This is the part of the brain that plays a large role in executive function, problem solving, switching between tasks, and focusing while filtering out irrelevant information. So, while bilingualism may not necessarily make you smarter, it does make your brain more healthy, complex and actively engaged, and even if you didn't have the good fortune of learning a second language as a child, it's never too late to do yourself a favor and make the linguistic leap from, "Hello," to, "Hola," "Bonjour" or "你好’s" because when it comes to our brains a little exercise can go a long way.
¿Hablas español? Parlez-vous français? 你会说中文吗? Якщо ви відповіли "sí", "oui" або "会", а ще й дивитесь це відео англійською, то, цілком ймовірно, ви один із багатьох білінгвів та поліглотів світу. Вам не тільки легше подорожувати або дивитись фільми без субтитрів, знання двох чи більше мов означає, що ваш мозок виглядає та працює інакше, аніж мозок ваших друзів, що володіють однією мовою. Що ж насправді значить володіти мовою? Знання мови зазвичай вимірюється двома активними складовими - мовлення й письмо - та двома пасивними - слухання й читання. Хоча сбалансований білінгв має майже однакові здібності в обох мовах, більшість білінгвів у світі володіють своїми парами мов в різних пропорціях. І залежно від ситуації і способу, яким вони оволоділи кожною з мов, їх можна розділити на три основні типи. Як приклад, розглянемо Габріелу, чия родина іммігрувала в США з Перу, коли дівчинці було два роки. Як складний білінгв Габріела розвиває два лінгвістичні коди одночасно в єдиній системі понять, вивчаючи і англійську, і іспанську в процесі пізнання навколишнього світу. З іншого боку, її брат-підліток буде вважатись координативним білінгвом, адже він працює з двома системами понять, вивчаючи англійську в школі та спілкуючись іспанською вдома та з друзями. І, нарешті, батьки Габріели, ймовірно, будуть субординативними білінгвами, оскільки вивчають другу мову крізь призму своєї рідної мови. Через те, що всі типи білінгвів здатні досконало оволодіти мовою, незалежно від акценту чи вимови, звичайний спостерігач може й не помітити різниці. Проте останні досягнення в сфері картування мозку дали нейролінгвістам уявлення про те, як певні аспекти вивчення мови впливають на мозок білінгва. Нам добре відомо, що ліва півкуля мозку є домінантною і аналітичною в процесах міркування, а права півкуля грає активнішу роль в емоційних і соціальних аспектах, проте це лише питання міри залучення, а не абсолютний розподіл функцій. Той факт, що мова включає в себе обидва типи функцій і латералізація мозку розвивається поступово з віком, породив припущення щодо критичного періоду. Згідно з цією теорією, дітям легше вивчати мови, тому що пластичність їхнього мозку, який розвивається, дає їм змогу залучати обидві півкулі в процес оволодіння мовами, тоді як у дорослих мова латералізована в одній півкулі, найчастіше в лівій. Якщо це правда, вивчення мови в дитинстві може дати цілісне сприйняття її соціальних та емоційних особливостей. З іншого боку, нещодавні дослідження показали, що люди, які вивчили другу мову в дорослому віці, менш емоційно упереджені і більш раціональні, коли стикаються з проблемами іншою мовою, яка не є для них рідною. Неважливо, в якому віці ви оволоділи іншими мовами, знання багатьох мов дає вашому мозку значні переваги. Деякі з них помітні, як, наприклад, більша щільність сірої речовини, що містить переважну кількість нейронів та синапсів вашого мозку, а також підвищена активність певних ділянок при використанні другої мови. Інтенсивне навантаження, яке отримує мозок білінгва впродовж життя, допомагає відкласти початок таких хвороб, як Альцгеймер та маразм, щонайменше на п'ять років. Ідея наявності значних когнітивних переваг білінгвізма тепер сприймається як належне, але вона б точно здивувала попередніх експертів. До 1960-го року білінгвізм вважався вадою, що уповільнювала розвиток дитини, бо змушувала її витрачати забагато енергії на розпізнання мов, але ця ідея заснована на спотворених дослідженнях. Хоча останні дослідження дійсно довели, що час реакції та кількість помилок зростає у деяких студентів-білінгвів під час проходження міжмовних тестів, вони також довели, що зусилля та увага, необхідні для перемикання між мовами, посилюють активність в дорсолатеральній префронтальній корі і теоретично зміцнюють її. Ця ділянка головного мозку відіграє важливу роль в організаторських функціях, розв'язанні проблем, перемиканні між задачами та концентрації під час відфільтровування неважливої інформації. Білінгвізм не обов'язково зробить вас розумнішими, проте він точно зробить ваш мозок здоровішим, багатограннішим та активнішим, і, навіть, якщо вам не випала доля вивчити другу мову в дитинстві, ніколи не пізно доставити собі задоволення і зробити лінгвістичний стрибок з "Привіт" до "Hola," "Bonjour" або"你好’s", адже, коли йдеться про наш мозок, навіть невеличка вправа має вагомий вплив.