The work of a transportation commissioner isn't just about stop signs and traffic signals. It involves the design of cities and the design of city streets. Streets are some of the most valuable resources that a city has, and yet it's an asset that's largely hidden in plain sight. And the lesson from New York over the past six years is that you can update this asset. You can remake your streets quickly, inexpensively, it can provide immediate benefits, and it can be quite popular. You just need to look at them a little differently.
Керівник відділу транспорту має справу не тільки з дорожніми знаками та світлофорами. Він також займається плануванням міст і міських вулиць. Вулиці – один із найвразливіших ресурсів міста, і, водночас, цінний скарб, на який мало-хто звертає увагу. За минулі шість років Нью-Йорк став живим прикладом того, що цей ресурс можна оновити. Вулиці можна швидко і дешево перепланувати. Це рішення відразу дасть чимало переваг і стане доволі популярним. На вулиці потрібно просто поглянути по-новому.
This is important because we live in an urban age. For the first time in history, most people live in cities, and the U.N. estimates that over the next 40 years, the population is going to double on the planet. So the design of cities is a key issue for our future. Mayor Bloomberg recognized this when he launched PlaNYC in 2007. The plan recognized that cities are in a global marketplace, and that if we're going to continue to grow and thrive and to attract the million more people that are expected to move here, we need to focus on the quality of life and the efficiency of our infrastructure.
Це важливо, адже ми живемо в епоху міст. Уперше за всю історію людства більшість людей зараз мешкає у містах. А за підрахунками ООН, за наступні 40 років кількість жителів на планеті подвоїться. Отож планування міст – це ключове питання для нашого майбутнього. Мер Блумберґ визнав це, коли 2007 року ініціював програму PlaNYC. Вона підтверджує, що міста є учасниками глобального ринку, і якщо Нью-Йорк й далі розвиватиметься і процвітатиме, приваблюючи мільйони нових мешканців, то ми мусимо зосередитися на якості життя і зручності інфраструктури.
For many cities, our streets have been in a kind of suspended animation for generations. This is a picture of Times Square in the '50s, and despite all of the technological innovation, cultural changes, political changes, this is Times Square in 2008. Not much has changed in those 50 years. So we worked hard to refocus our agenda, to maximize efficient mobility, providing more room for buses, more room for bikes, more room for people to enjoy the city, and to make our streets as safe as they can be for everybody that uses them.
"В очах" інших міст вулиці Нью-Йорка десятки років мали незмінну картинку. Ось Таймс-сквер у '50-х роках. І попри всі технологічні інновації, культурні та політичні зміни – ось він же у 2008 році. Практично не змінився за півстоліття. Тож ми доклали усіх зусиль, щоб змінити план дій і забезпечити якомога більшу мобільність, більше простору для автобусів, велосипедів і мешканців, щоб вони насолоджувалися містом, а вулиці стали безпечними для усіх тих, хто ними рухається.
We set out a clear action plan with goals and benchmarks. Having goals is important, because if you want to change and steer the ship of a big city in a new direction, you need to know where you're going and why.
Ми розробили чіткий план дій із цілями та етапами. Украй важливо мати цілі, адже якщо Ви хочете спрямувати корабель великого міста на новий курс, потрібно знати, куди Ви прямуєте і чому.
The design of a street can tell you everything about what's expected on it. In this case, it's expected that you shelter in place. The design of this street is really to maximize the movement of cars moving as quickly as possible from point A to point B, and it misses all the other ways that a street is used.
Планування вулиці може розповісти Вам, що на ній має відбуватися. У цьому випадку – це такий собі прихисток. Вулиця спланована так, щоб пришвидшити рух машин, аби ті якомога швидше дісталися з пункту А до пункту Б. Усі інші способи використання вуличного простору проігноровані.
When we started out, we did some early surveys about how our streets were used, and we found that New York City was largely a city without seats. Pictures like this, people perched on a fire hydrant, not the mark of a world-class city. (Laughter) It's not great for parents with kids. It's not great for seniors. It's not great for retailers. It's probably not good for the fire hydrants. Certainly not good for the police department.
Спочатку ми дослідили, яким чином використовуються вулиці, і виявили, що Нью-Йорк – це місто без лавок. Ось, наприклад, люди сидять на пожежній колонці – це видовище не дуже пасує містові світового рівня. (Сміх) Такі "лавки" не підходять батькам із дітьми, людям похилого віку чи вуличним торгівцям. Та й пожежним колонкам це навряд чи йде на користь. І точно не тішить поліцейських.
So we worked hard to change that balance, and probably the best example of our new approach is in Times Square. Three hundred and fifty thousand people a day walk through Times Square, and people had tried for years to make changes. They changed signals, they changed lanes, everything they could do to make Times Square work better. It was dangerous, hard to cross the street. It was chaotic. And so, none of those approaches worked, so we took a different approach, a bigger approach, looked at our street differently. And so we did a six-month pilot. We closed Broadway from 42nd Street to 47th Street and created two and a half acres of new pedestrian space. And the temporary materials are an important part of the program, because we were able to show how it worked. And I work for a data-driven mayor, as you probably know. So it was all about the data. So if it worked better for traffic, if it was better for mobility, if it was safer, better for business, we would keep it, and if it didn't work, no harm, no foul, we could put it back the way that it was, because these were temporary materials. And that was a very big part of the buy-in, much less anxiety when you think that something can be put back. But the results were overwhelming. Traffic moved better. It was much safer. Five new flagship stores opened. It's been a total home run. Times Square is now one of the top 10 retail locations on the planet. And this is an important lesson, because it doesn't need to be a zero-sum game between moving traffic and creating public space.
Отож ми заповзялися змінити ситуацію, і найкращим взірцем нашого нового підходу став Таймс-сквер. Щодня 350 000 людей проходять через Таймс-сквер. Планувальники роками намагалися щось змінити. Змінювали світлофори і дорожні смуги – все, що тільки могли, аби поліпшити рух на Таймс-сквер. Переходити вулицю було важко і небезпечно. Там панував безлад. Жоден із цих підходів не спрацював, тому ми розробили ширшу концепцію, поглянувши на вулицю по-новому. Пілотний проект тривав шість місяців. Ми перекрили Бродвей від 42-ї до 47-ї Стріт, створивши два з половиною акри пішохідного простору. Ми використали тимчасові матеріали, щоб показати, як усе має працювати. Ви, мабуть, знаєте, що я працюю на мера, для якого цифри – понад усе. Отож нам ішлося про показники. Якщо наше рішення поліпшило б рух транспорту, гарантувало безпеку і пішло на користь бізнесу, ми б зупинилися на ньому. Якщо ж ні – нічого страшного, повернули б усе на місце, адже матеріали – тимчасові. Такий підхід зробив нашу концепцію суттєво привабливішою, адже коли знаєш, що все можна повернути назад, то менше хвилюєшся. Однак ми отримали приголомшливі результати. Рух транспорту поліпшився. Стало безпечніше. Відкрилися чотири великі крамниці. Беззаперечна перемога. Сьогодні Таймс-сквер входить у десятку найкращих торгівельних місць на планеті. І це дуже важливий урок: тут не йдеться про "або-або": що виграє або лише громадський транспорт, або пішохідна зона.
Every project has its surprises, and one of the big surprises with Times Square was how quickly people flocked to the space. We put out the orange barrels, and people just materialized immediately into the street. It was like a Star Trek episode, you know? They weren't there before, and then zzzzzt! All the people arrived. Where they'd been, I don't know, but they were there. And this actually posed an immediate challenge for us, because the street furniture had not yet arrived. So we went to a hardware store and bought hundreds of lawn chairs, and we put those lawn chairs out on the street. And the lawn chairs became the talk of the town. It wasn't about that we'd closed Broadway to cars. It was about those lawn chairs. "What did you think about the lawn chairs?" "Do you like the color of the lawn chairs?" So if you've got a big, controversial project, think about lawn chairs. (Laughter)
Кожен проект має свої несподіванки, і у випадку з Таймс-сквер ми були вражені, як швидко цей новий простір привабив людей. Ми виставили оранжеві стовпчики, і на вулицю звідкись відразу висипала сила-силенна людей. Як у тому епізоді із "Зоряного шляху". Спочатку їх там не було, аж тут раптом гоп-с! І всі збіглися. Не знаю, де вони були до цього, але усі прибігли сюди. Але тоді у нас відразу виникла проблема – ще не всі вуличні меблі прибули. Тож ми пішли до будівельного магазину, купили з сотню садових крісел і поставили їх посеред вулиці. Про ті крісла говорило все місто. Не про те, що ми перекрили рух авто на Бродвеї. А саме про крісла. "Що Ви думаєте про ті садові кріселка?" "Вам до вподоби їхній колір?" Тож якщо Ви задумали масштабний, нетрадиційний проект – купіть садові стільці і матимете успіх. (Сміх)
This is the final design for Times Square, and it will create a level surface, sidewalk to sidewalk, beautiful pavers that have studs in them to reflect the light from the billboards, creating a great new energy on the street, and we think it's going to really create a great place, a new crossroads of the world that is worthy of its name. And we will be cutting the ribbon on this, the first phase, this December.
Це остаточний дизайн Таймс-сквер: рівна поверхня, від хідника до хідника, красива бруківка з "зубчиками", які відбивають сяйво біґбордів, створюючи нове джерело світла на вулиці. Цей проект створить чудове місце, нове перехрестя світу, гідне своєї назви. Ми запустимо першу фазу проекту у грудні цьогоріч.
With all of our projects, our public space projects, we work closely with local businesses and local merchant groups who maintain the spaces, move the furniture, take care of the plants. This is in front of Macy's, and they were a big supporter of this new approach, because they understood that more people on foot is better for business.
В усіх наших проектах у галузі громадського простору ми тісно співпрацюємо з місцевими підприємцями і торговельними групами, які утримують цей простір, розставляють меблі, дбають про рослини. Це майдан навпроти універмагу Macy's, який палко підтримав нашу ініціативу, бо усвідомив: що більше людей ходить пішки, то краще для їхнього бізнесу.
And we've done these projects all across the city in all kinds of neighborhoods. This is in Bed-Stuy, Brooklyn, and you can see the short leg that was there, used for cars, that's not really needed. So what we did is we painted over the street, put down epoxy gravel, and connected the triangle to the storefronts on Grand Avenue, created a great new public space, and it's been great for businesses along Grand Avenue. We did the same thing in DUMBO, in Brooklyn, and this is one of our first projects that we did, and we took an underutilized, pretty dingy-looking parking lot and used some paint and planters to transform it over a weekend. And in the three years since we've implemented the project, retail sales have increased 172 percent. And that's twice that of adjacent areas in the same neighborhood.
Ми реалізували проекти такого штибу по всьому місту, у найрізноманітніших районах. Ось квартал Бед-Стай у Брукліні. На коротенькому відрізку вулиці праворуч їздили авто, але особливої потреби в тому не було. Тому ми перемалювавали дорожнє полотно, засипали ділянку гравієм і приєднали цей трикутник до вітрин крамниць на Ґранд-авеню, створивши чудовий новий пішохідний простір, вигідний для підприємців на Ґранд-авеню. Те ж саме ми зробили у районі DUMBO (під Мангеттенським мостом) у Брукліні. Це один із перших наших проектів. Ми вибрали занедбане парковище, на якому мало-хто залишав авта, і за допомогою фарби та садівників надали йому нового вигляду за одні вихідні. Минуло три роки, відколи ми втілили цей проект, і продажі крамниць зросли на 172 %. Удвічі більше, ніж у сусідніх кварталах того ж району.
We've moved very, very quickly with paint and temporary materials. Instead of waiting through years of planning studies and computer models to get something done, we've done it with paint and temporary materials. And the proof is not in a computer model. It is in the real-world performance of the street. You can have fun with paint.
Ми зробили усе нашвидкуруч, скориставшись фарбою і тимчасовими матеріалами. Замість того, щоб роками планувати і створювати комп'ютерні моделі, ми озброїлися фарбою і тимчасовими матеріалами. Ось доказ – і це не комп'ютерна модель, а вигляд вулиці у реальному житті. Звичайною фарбою можна творити чудові речі.
All told, we've created over 50 pedestrian plazas in all five boroughs across the city. We've repurposed 26 acres of active car lanes and turned them into new pedestrian space.
Загалом ми створили понад 50 пішохідних площ у всіх п'яти районах міста. Ми змінили цільове призначення 26 акрів автомобільних смуг, перетворивши їх на новий пішохідний простір.
I think one of the successes is in its emulation. You're seeing this kind of approach, since we've painted Times Square, you've seen this approach in Boston, in Chicago, in San Francisco, in Mexico City, Buenos Aires, you name it. This is actually in Los Angeles, and they actually copied even the green dots that we had on the streets. But I can't underscore enough how much more quickly this enables you to move over traditional construction methods.
А найбільший успіх полягає у тому, що у нас з'явилися послідовники. Той самий підхід, що ми використали для Таймс-сквер, застосували у Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско, Мехико, Буенос-Айресі та ще у багатьох містах. Ось світлина з Лос-Анджелесу. Вони скопіювали навіть зелені цятки, які ми намалювали на вулицях нашого міста. Однак Ви не повірите, наскільки швидко такий підхід дає Вам змогу відмовитися від традиційних методів будівництва.
We also brought this quick-acting approach to our cycling program, and in six years turned cycling into a real transportation option in New York. I think it's fair to say -- (Applause) -- it used to be a fairly scary place to ride a bike, and now New York has become one of the cycling capitals in the United States.
Ми застосували той самий підхід "нашвидкуруч" у програмі розвитку велосипедної інфраструктури, і за шість років зробили велосипед реальним транспортним засобом у Нью-Йорку. Заради справедливості скажу – (Оплески) – у нашому місті було досить лячно їздити на ровері, а тепер Нью-Йорк став велосипедною столицею Сполучених Штатів.
And we moved quickly to create an interconnected network of lanes. You can see the map in 2007. This is how it looked in 2013 after we built out 350 miles of on-street bike lanes. I love this because it looks so easy. You just click it, and they're there. We also brought new designs to the street. We created the first parking-protected bike lane in the United States.
Ми швидко створили замкнену мережу велодоріжок. Ось мапа 2007 року. А ця – 2013-го, після того, як ми проклали 350 миль велодоріжок. Виглядає так просто. Клацаєш мишкою – і вони вже тут. Ми також спроектували вулиці по-новому. Ми збудували першу захищену паркінґом велодоріжку у Сполучених Штатах.
(Applause)
(Оплески)
We protected bikers by floating parking lanes, and it's been great. Bike volumes have spiked. Injuries to all users, pedestrians, cyclists, drivers, are all down 50 percent. And we've built 30 miles of these protected bike lanes, and now you're seeing them pop up all over the country. And you can see here that this strategy has worked. The blue line is the number of cyclists, soaring. The green line is the number of bike lanes. And the yellow line is the number of injuries, which has remained essentially flat. After this big expansion, you've seen no net increase in injuries, and so there is something to that axiom that there is safety in numbers.
Ми захистили велосипедистів, розмістивши поруч із ними смуги для стоянки – вийшло чудово. Усі пересіли на велосипеди. Кількість травм серед пішоходів, велосипедистів, водіїв зменшилася на 50 %. Ми збудували 30 миль захищених велодоріжок, а тепер вони, мов гриби після дощу, з'являються по цілій країні. Ця стратегія спрацювала. Блакитна лінія – це кількість велосипедистів. Вона невпинно зростає. Зелена лінія – кількість велосипедних доріжок. А жовта – кількість травм, яка майже не змінилася. Після розширення велоінфраструктури число травмованих не збільшилося. Отож, щось таки є у твердженні, що у кількості – сила.
Not everybody liked the new bike lanes, and there was a lawsuit and somewhat of a media frenzy a couple years ago. One Brooklyn paper called this bike lane that we have on Prospect Park West "the most contested piece of land outside of the Gaza Strip."
Однак нові велодоріжки оцінили далеко не усі. Кілька років тому на нас подали до суду, а медіа зчинили страшний галас. Один бруклінський часопис назвав цю велодоріжку на Проспект-Парк-Вест "найбільш спірною ділянкою землі після сектору Газа".
(Laughter)
(Сміх)
And this is what we had done. So if you dig below the headlines, though, you'll see that the people were far ahead of the press, far ahead of the politicians. In fact, I think most politicians would be happy to have those kind of poll numbers. Sixty-four percent of New Yorkers support these bike lanes.
Ось як ми відреагували. Якщо зазирнути поза газетні заголовки, то можна переконатися, що люди значно випередили пресу і політиків. Гадаю, політики віддали б чимало за такий рейтинг. 64 % мешканців Нью-Йорка підтримують велодоріжки.
This summer, we launched Citi Bike, the largest bike share program in the United States, with 6,000 bikes and 330 stations located next to one another. Since we've launched the program, three million trips have been taken. People have ridden seven million miles. That's 280 times around the globe. And so with this little blue key, you can unlock the keys to the city and this brand new transportation option.
Улітку цьогоріч ми запустили програму Citi Bike – найграндіознішу у США програму оренди велосипедів. Ми маємо 6 000 велосипедів і 330 станцій, розміщених одна коло одної. Відколи ми розпочали цей проект, відбулося три мільйони поїздок велосипедами. Люди проїхали сім мільйонів миль. А це 280 разів довкола Землі. За допомогою цього блакитного ключика Ви можете відчинити двері до міста і новініської транспортної схеми.
And daily usage just continues to soar. What has happened is the average daily ridership on the streets of New York is 36,000 people. The high that we've had so far is 44,000 in August. Yesterday, 40,000 people used Citi Bike in New York City. The bikes are being used six times a day. And I think you also see it in the kinds of riders that are on the streets. In the past, it looked like the guy on the left, ninja-clad bike messenger. And today, cyclists look like New York City looks. It's diverse -- young, old, black, white, women, kids, all getting on a bike. It's an affordable, safe, convenient way to get around. Quite radical.
Щодня дедалі більше людей користуються програмою. У середньому на вулиці Нью-Йорка щодня виїжджає 36 000 людей. Найбільше було у серпні – 44 000. Учора програмою Citi Bike у Нью-Йорку скористалося 40 000 людей. Ровери винаймають шість разів на день. Мабуть, Ви також помітили, що тепер велосипедисти навіть виглядають по-іншому. Колись вони були схожі на оцього хлопчину ліворуч – велокур'єра у повному спорядженні. А сьогодні велосипедисти такі ж розмаїті, як і сам Нью-Йорк. Молоді, старі, чорношкірі, білі, жінки, діти – усі на роверах. Це дешевий, безпечний і зручний спосіб пересуватися містом. Просто чудовий.
We've also brought this approach to our buses, and New York City has the largest bus fleet in North America, the slowest bus speeds. As everybody knows, you can walk across town faster than you can take the bus. And so we focused on the most congested areas of New York City, built out six bus rapid transit lines, 57 miles of new speedy bus lanes. You pay at a kiosk before you get on the bus. We've got dedicated lanes that keep cars out because they get ticketed by a camera if they use that lane, and it's been a huge success.
Ми застосували той самий підхід і до автобусів. А Нью-Йорк має найбільший автобусний парк у Північній Америці і найповільніший автобусний рух. Усі знають, що місто швидше перейти пішки, ніж проїхати автобусом. Ми обрали вулиці Нью-Йорка, які найбільше страждають від заторів. Проклали шість швидкісних автобусних маршрутів. 57 миль новеньких швидкісних автобусних смуг. Квиток купляєте у кіоску перед тим, як сісти на автобус. Цими виділеними смугами не їздять автомобілі, бо там висять камери, і якщо авто виїде на смугу, то отримає штраф. Проект виявився неймовірно успішним.
I think one of my very favorite moments as transportation commissioner was the day that we launched Citi Bike, and I was riding Citi Bike up First Avenue in my protected bike lane, and I looked over and I saw pedestrians standing safely on the pedestrian islands, and the traffic was flowing, birds were singing -- (Laughter) -- the buses were speeding up their dedicated lanes. It was just fantastic.
Я пережила один із найкращих моментів на посаді керівника відділу транспорту у день, коли ми запустили програму Citi Bike. Я їхала велосипедом угору Першою авеню на захищеній велодоріжці. Озирнулася довкола і побачила пішоходів, які спокійно стояли на острівцях безпеки, а навколо рухалися авто, співали пташки – (Сміх) – автобуси мчали виділеними смугами. То було просто неймовірно.
And this is how it looked six years ago.
А ще шість років тому ми бачили таку картину.
And so, I think that the lesson that we have from New York is that it's possible to change your streets quickly, it's not expensive, it can provide immediate benefits, and it can be quite popular. You just need to reimagine your streets. They're hidden in plain sight.
Гадаю, Нью-Йорк дав нам добру науку – усім нам цілком під силу швидко змінити вулиці своїх міст. Це недорого, це дає миттєвий результат і може виявитися доволі популярним рішенням. Потрібно лише поглянути на вулиці по-новому. Вони поруч, треба тільки придивитися.
Thank you.
Дякую.
(Applause)
(Оплески)