Hi everyone. So, I'm going to take us back to 2007. I'd just spent about six months working on album that I'd poured my heart and my soul into, and it was getting about three plays per day on Myspace at the time, and I was getting more and more depressed when I started noticing these other people who were playing guitar and singing and putting videos on this new site called YouTube, and they were getting 300,000 views. So I decided I'm going to start making some Youtube videos. And one day they featured a video of my band on the homepage, which was amazing -- we got a bunch of new fans. We also got a bunch of people who, I guess, just didn't really like the music or something --
Всім привіт. Я хочу, аби ми усі повернулися назад у 2007 рік. Тоді я провів шість місяців, працюючи над альбомом, у котрий вклав усі свої душу та серце, і його слухали аж цілих троє людей на Myspace. Проте, я почав впадати у депресію, адже став помічати тих інших людей: вони грали на гітарі, співали, завантажували свої відео на цей новий сайт, YouTube, та набирали по 300 000 переглядів. Тож я вирішив, що також буду робити відео для YouTube. І одного дня вони розмістили відео мого гурту на головній сторінці. Це було неймовірно. У нас з'явилося кілька нових прихильників. З'явилося також кілька людей, котрі в принципі не люблять музику, чи щось типу того ...
(Laughter)
(Сміх)
It's OK because people started coming to our shows, and we started touring, and we came out with a record. And when I checked our bank account balance after our first monthly iTunes payout, we had 22,000 bucks in it, which was amazing because at the time I was living at my dad's house, trying to make a living as a musician by uploading videos to the internet which literally zero people respected in 2009 -- even the people who were uploading videos to the internet.
Та це все добре, адже люди почали приходити на наші концерти, і ми поїхали у тур, і записали цілий альбом. І коли я перевірив наш банківський рахунок після першої місячної виплати від iTunes, то в нас вже було 22 тисячі доларів, що було просто неймовірно, адже в той час я жив у свого батька, намагаючись заробляти на життя музикою, завантажуючи відео в інтернет, що ні у кого не викликало особливої поваги у 2009 році - навіть у людей, котрі самі завантажували відео в інтернет.
And so for the next four years, I uploaded more and more videos to the Internet, and they got better and better, and we made enough money through brand deals and commercials and iTunes sales to buy a house. And we built a recording studio. But there was one big problem: making money as a creative person in 2013 was super weird. First of all, the business models were changing all the time. So our 58,000 dollars of annual iTunes download income was about to be replaced by about 6,000 dollars of streaming income. Steams paid less than downloads. And then as more and more creators started popping up online, there was just more competition for these five-figure brand deals that had kept the band afloat for years. And to top it all off, our videos themselves -- the creative stuff that we made that our fans loved and appreciated -- that were actually contributing value to the world, those videos were generating almost zero dollars of income for us. This is an actual snapshot of my YouTube dashboard from a 28-day period that shows one million views and 166 dollars of ad earnings for those views.
Тож наступні 4 роки я завантажував все більше відео, і вони ставали все кращими, ми заробили достатньо грошей через комерційні угоди та рекламу і продажі на iTunes, щоб придбати будинок. І ми збудували студію звукозапису. Але була одна величезна проблема: заробляти гроші будучи творчою людиною у 2013 було супер дивно. По-перше, моделі ведення бізнесу постійно змінювалися. Так, наші 58 000 доларів річного прибутку від продажів на iTunes змінювалися на 6 000 доларів за онлайн трансляції наших пісень. Трансляції дешевші за завантаження. І потім, коли все більше митців почало з'являтися онлайн, зросла і конкуренція на укладання комерційних угод, які підтримували групу на плаву роками. І як вишенька на торті: самі наші відео - наш творчий доробок, котрий цінують і обожнюють наші прихильники - відео, котрі насправді несуть цінність для світу, вони не приносили нам майже жодного прибутку. Це скріншот статистики моєї сторінки на YouTube за 28-денний період, на якому видно мільйон переглядів і всього 166 доларів за перегляд реклами у відео.
The whole machine in 2013 that took art online and outputted money was totally nonfunctional. It doesn't matter if you're a newspaper, or an institution, or an independent creator. A monthly web comic with 20,000 monthly readers -- 20,000 monthly readers -- gets paid a couple hundred bucks in ad revenue. This is 20,000 people. Like, in what world is this not enough? I don't understand. What systems have we built where this is insufficient for a person to make a living?
У 2013 році весь механізм, коли ти викладав мистецтво у мережу і отримував натомість гроші, абсолютно не працював. Не важливо, чи це була газета, якась установа, чи незалежний митець. Видавці щомісячного веб-коміксу із аудиторією у 20 000 читачів (20 000 людей! Щомісяця!) отримують кілька сотень доларів за рахунок реклами. І це - аж 20 000 людей. Скажіть, ну як цього може бути не досить?! Я просто не розумію. Що це за такі системи ми створили, де цього не досить, аби людина могла заробити собі на життя?
So, I actually have a theory about this. I think it's been a weird 100 years.
У мене щодо цього є власна теорія. Я думаю, що останні 100 років були якимись дивними.
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
About 100 years ago, humans figured out how to record sound onto a wax cylinder. That was the beginning of the phonograph. Right around the same time, we figured out how to record light onto a piece of photographic paper, celluloid -- the beginning of film and television. For the first time, you could store art on a thing, which was amazing. Art used to be completely ephemeral, so if you missed the symphony, you just didn't get to hear the orchestra. But now, for the first time, you could store the orchestra's performance on a physical object, and like, listen to it later, which was amazing. It was so amazing in fact, that for the next 100 years, between 1900 and 2000, humans built just billions and billions of dollars of infrastructure to essentially help artists do two things. First, put their art on a thing, and second, get that thing around the world to the people who wanted the art. So, so much industry is devoted to these two problems. Oh my gosh, there are trucking companies, and brick-and-mortar and marketing firms, and CD jewel case manufacturers, all devoted to these two problems.
Близько 100 років тому люди додумалися, як записувати звук на восковий циліндр. Це стало початком звукозапису. Приблизно у той же час ми зрозуміли, як записувати світло на лист світлочутливого паперу; ми винайшли кіноплівку, що стала початком кіно та телебачення. Вперше в історії мистецтво можна було зберігати, як якусь річ. І це було неймовірно. Раніше мистецтво було абсолютно ефемерним, тож коли ви не встигали на концерт, то не чули, як оркестр грає симфонію. Але тепер, вперше, можна було записати виступ оркестру на фізичний носій і послухати його пізніше, і це було дуже круто. Це було справді настільки круто, що за наступне століття,, між 1900 та 2000 роками, люди створили багатомільярдну інфраструктуру, котра дозволяла митцям робити 2 речі: по-перше - записувати своє творіння на фізичний носій; по-друге - доставляти цей носій у будь-який куточок планети людині, котра хотіла його отримати. Така значна частка індустрії працює над вирішенням двох питань. Боже, існують транспортні компанії, традиційні та маркетингові фірми, виробники стандартних упаковок для CD - усі вони працюють заради вирішення цих двох завдань.
And then we all know what happened. 10 years ago, the internet matures and we get Spotify and Facebook and YouTube and iTunes and Google search, and a hundred years of infrastructure and supply chains and distribution systems and monetization schemes are completely bypassed -- in a decade. After 100 years of designing these things, it's no wonder that it's just totally broken for creative people right now. It's no wonder that the monetization part of the chain doesn't work given this new context.
Нам всім відомо, що сталося потім. 10 років тому прийшла ера інтернету і тепер в нас є Spotify, Facebook та YouTube, iTunes та пошуковик Google. А сотню років розвитку інфраструктури, і канали поставок, і системи збуту, і схеми монетизації просто оминають. І все це за десятиліття. Після 100 років створення цих речей не дивно, що вся система тепер абсолютно нефункціональна для творчих людей. Не дивно, що частина монетизації у цій системі не працює, враховуючи новий стан речей.
But what gets me super excited to be a creator right now, to be alive today and be a creative person right now, is realizing that we're only 10 years into figuring out this new machine -- to figuring out the next 100 years of infrastructure for our creators. And you can tell we're only 10 years in. There's a lot of trial and error, some really good ideas forming, a lot of experimentation. We're figuring out what works and what doesn't. Like Twitch streamers. Who's heard of Twitch? Twitch streamers are making three to five thousand bucks a month streaming gaming content. The big ones are making over 100,000 dollars a year. There's a site called YouNow, it's an app. It allows musicians and vloggers to get paid in digital goods from fans.
Але що мене більш за все захоплює у тому, щоб бути митцем саме зараз, жити і творити саме у цей час, це розуміння того, що цей новий механізм ми почали вивчати лише 10 років тому. А попереду наступне століття створення нової інфраструктури для митців. І важко повірити, що пройшло всього 10 років. Буде багато спроб і невдач, формуються нові чудові ідеї, проводиться багато експериментів. Ми намагаємося збагнути, що працює, а що - ні. Як стрімери на Twitch. Хтось чув про Twitch? Стрімери на Twitch заробляють по 3-5 тисяч доларів на місяць, транслюючи ігровий контент. Популярні заробляють і по 10 000 доларів на рік. Є ще сайт YouNow. Це - застосунок. Він дозволяє музикантам та влоггерам отримувати платню у вигляді
So, I'm also working on the problem. Four years ago I started a company called Patreon with a friend of mine. We're 80 people now working on this problem. It's basically a membership platform that makes it really easy for creators to get paid -- every month from their fans to earn a living. For a creator, it's like having a salary for being a creative person. And this is one of our creators. They're called "Kinda Funny." They have about 220,000 subscribers on YouTube. And when they upload a video, it gets somewhere around 15,000 views to 100,000 views. I want you to check yourselves right now. I think when we hear numbers like that, when we hear "15,000 views," and we see content like this, we just snap categorize it as being not as legitimate as a morning show that you'd hear on the radio or a talk show that you'd see on NBC or something But when "Kinda Funny" launched on Patreon, within a few weeks, they were making 31,000 dollars per month for this show. It took off so fast that they decided to expand their programming and add new shows, and now they launched a second Patreon page -- they're making an additional 21,000 dollars per month. And they're scaling what's essentially becoming a media company, financing the whole thing through membership.
цифрових подарунків від прихильників. І я теж працюю над цим питанням. Чотири роки тому, разом зі своїм другом, я заснував компанію під назвою Patreon. Тепер у нашій команді над вирішенням цієї проблеми працюють вже 80 людей. Це, по-суті, членська платформа, котра дозволяє митцям дуже легко отримувати гроші кожного місяця від їх прихильників, щоб заробити собі на життя. Для митця це, як отримувати зарплату за те, що він творча людина. А це один із наших авторів. Вони називаються "Kinda Funny". У них близько 220 000 підписників на YouTube. І коли вони завантажують відео, то його переглядають від 15 до 100 тисяч разів. Я хочу, щоб ви зараз замислились. Здається, коли ми чуємо такі цифри, - 15 тисяч переглядів - і бачимо такий тип передачі, то ми швидко робимо висновок, що воно не настільки ж якісне, як ранкове шоу, котре ви слухаєте по радіо, чи ток-шоу, котре можна побачити на каналі NBC чи щось типу того. Та коли "Kinda Funny" прийшли на Patreon, то вже за кілька тижнів вони заробляли по 31 тисячі доларів на місяць за своє шоу. Воно настільки швидко розкрутилося, що вони вирішили розширити список передач і додали нові шоу. Нещодавно вони запустили ще одну сторінку на Patreon і тепер заробляють додаткові 21 тисячу доларів щомісяця. І вони на шляху до створення того, що із часом досягне масштабів медіакомпанії, а фінансують свій проект за рахунок членських внесків.
OK, here's another example. This is Derek Bodner, a sports journalist who used to write for Philadelphia Magazine until a few months ago when the magazine cut out all sports coverage. Now he writes articles and publishes them on his own website -- he's still covering sports, but for himself. And he's making 4,800 bucks a month from 1,700 patrons, financing it through membership.
Добре, ось ще приклад. Це - Дерек Боднер: спортивний оглядач, котрий писав для журналу "Філадельфія", доки кілька місяців тому видання не скоротило усі спортивні репортажі. Тепер він пише статті і публікує їх на своєму власному сайті: він досі пише про спорт, але вже для себе. І він щомісяця отримує 4 800 доларів від 1 700 меценатів, котрі сплачують членські внески.
This is Crash Course -- free educational content for the world. This show is actually on the PBS digital network -- 29,000 dollars per month. This is a duo sailing around the world, getting paid every month for documenting their travels from 1,400 patrons. This is a podcast, "Chapo Trap House", making -- actually, since I screenshotted this, they're making an additional 2,000 dollars per month, so they're now making 56,000 dollars per month for their podcast.
Це - "Crash Course": безплатні освітні матеріали для всіх. Це шоу транслюють у цифровій мережі PBS. Вони заробляють 29 тисяч доларів щомісяця. Це пара, котра подорожує на яхті по світу і отримує гроші за те, що документує свої пригоди. У них 1 400 меценатів. Це подкаст "Chapo Trap House", котрі заробляють... Насправді, з часу, коли я це відзняв, вони отримують ще додаткові 2 тисячі, і тепер вони заробляють 56 тисяч доларів на місяць за свою програму.
And Patreon's not the only one working on the problem. Even Google's starting to work on this. A couple years ago, they launched Fan Funding; more recently, they launched Super Chat as a way for creators to monetize live streaming. Newspapers are starting to experiment with membership. New York Times has a membership program; The Guardian has over 200,000 paying subscribers to its membership program. There's this bubbling soup of ideas and experiments and progress right now, and it's pointing in the direction of getting creators paid. And it's working. It's not, like, perfect yet, but it's really working.
І Patreon - це не єдина платформа, котра працює над вирішенням проблеми. Навіть компанія Google починає над цим працювати. Кілька років тому вони запустили Fan Funding, а нещодавно - Super Chat, як спосіб авторам монетизувати свої онлайн трансляції. Газети почали експериментувати із членством. Газета "Нью-Йорк Таймс" має членську програму; у "The Guardian" є більш, ніж 200 тисяч підписників, котрі сплачують членські внески. Зараз є ціла купа нових ідей, експериментів і прогресивних рішень, котрі націлені на те, що авторам нарешті будуть платити. І це працює. Хоча поки що і не ідеально, але система працює.
So, Patreon has over 50,000 creators on the platform making salaries -- getting paid every month for putting art online, for being a creative person. The next hundred years of infrastructure is on the way and it's going to be different this time because of this -- because of the direct connection between the person who makes the thing and the person who likes the thing.
На платформі Patreon зараз більш, ніж 50 000 авторів, котрі отримують гроші - їм щомісяця платять за те, що вони викладають свої творіння у мережу, за те, що вони - творчі люди. Попереду в нас наступні 100 років розвитку інфраструктури, і цього разу все буде по-іншому через це: існує прямий зв'язок між людиною, котра щось створює, і людиною, котрій подобається це "щось".
About seven or eight years ago, I went to a cocktail party. This is when the band had hit our first machine, so things were really cranking. We had just made about 400,000 dollars in one year through iTunes sales and brand deals and stuff like that. And this guy comes up to me and says, "Hey, Jack, what do you do?" I said, "I'm a musician." And he just sobered up immediately, and he stuck out his hand, put a hand on my shoulder, and in a real earnest, very nice voice he was like, "I hope you make it someday."
Сім чи вісім років тому я пішов на вечірку. Це було, коли наша група лише почала долучатися до цього механізму, і все було просто неймовірно. Тоді ми заробили майже 400 000 доларів за один рік за рахунок продажів на iTunes, комерційних угод і т. п.. І якийсь хлопець підходить до мене і каже: "Гей, Джеку. А чим ти займаєшся?" Я відповів: "Я - музикант." Він ніби відразу протверезів, простягнув свою руку, поклав іншу мені на плече, і дуже серйозним приємним голосом сказав мені: "Я сподіваюся, ти колись отямишся."
(Laughter)
(Сміх)
And ... I have so many moments like that logged in my memory. I just cringe thinking of that. It's so embarrassing to just not feel valued as a creative person. But as a species, we are leaving that cocktail party behind. We're leaving that culture, we're out of there. We're going to get so good at paying creators, within 10 years, kids graduating high school and college are going to think of being a creator as just being an option -- I could be a doctor, I could be a lawyer, I could be a podcaster, I could have a web comic. It's just going to be something you can do. We're figuring it out. It's going to be a viable and sustainable and respected profession. Creators are going to come out the other end of this weird 100 years, this century-long journey, with an awesome new machine. And they're going to be paid, and they're going to be valued. Thanks, everybody.
Тож... Я маю ще багато подібних спогадів, що засіли в мене в голові. Мені аж неприємно про них згадувати. Так прикро відчувати, що тебе не цінують за те, що ти - творча людина. Але як вид, що еволюціонує, ми вже не згадуємо про ту вечірку. Вона в минулому. Ми не повернемося до тієї культури. Ми вже не на тому етапі. Ми настільки добре зможемо оплачувати працю митців, що за десять років молоді випускники шкіл та коледжів будуть хотіти стати митцями. Це стане одним із варіантів, типу: я можу бути лікарем, чи адвокатом, чи записувати подкасти, чи створити власний веб-комікс. Це буде чимось, чим справді можна займатися. Ми над цим працюємо. Це стане рентабельною, надійною і шанованою професією. Митці закінчать цей дивний період, цю подорож довжиною у століття, маючи крутий новий механізм. Їх працю будуть оплачувати. Їх будуть цінувати. Дякую усім.
(Applause)
(Оплески)
I think it went pretty well. I want artists who saw that to not give up -- to know that we're getting there. It's not there yet, but in a couple years, there will be so many systems and tools for them to just make a living online, and if they've got a podcast that's starting to take off, but they're not able to make money on it yet, that's happening and they're going to be paid. It's happening.
Я думаю, що все вийшло досить непогано. Я хочу, щоб митці, котрі подивилися це відео, не опускали руки. Аби вони знали, що ми працюємо над проблемою. Ми ще не вирішили її, але за кілька років існуватиме багато систем та засобів для авторів, котрі дозволятимуть заробляти онлайн. І якщо у вас є подкаст, котрий тільки-но почав набирати популярність, але ви поки не можете заробляти на цьому гроші, то вихід знайдеться і ви отримуватимете платню. Усе це насправді відбувається.