We are here today because [the] United Nations have defined goals for the progress of countries. They're called Millennium Development Goals. And the reason I really like these goals is that there are eight of them. And by specifying eight different goals, the United Nations has said that there are so many things needed to change in a country in order to get the good life for people. Look here -- you have to end poverty, education, gender, child and maternal health, control infections, protect the environment and get the good global links between nations in every aspect from aid to trade.
Ми зібралися сьогодні, через те, що ООН визначила цілі для розвитку країн. Вони називаються Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ). І причиною, чому мені подобаються дані цілі, є те, що їх всього вісім. Визначивши різні вісім цілей, ООН тим самим сказала, що потрібно ще стільки змінити в країні, щоб досягнути хорошої якості життя для людей. Гляньте сюди: ліквідація бідності, освіта, гендер, здоров'я матері та дитини, контроль інфекцій, захист довкілля та налагодження глобальних зв'язків між країнами у всіх аспектах від допомоги до торгівлі.
There's a second reason I like these development goals, and that is because each and every one is measured. Take child mortality; the aim here is to reduce child mortality by two-thirds, from 1990 to 2015. That's a four percent reduction per year -- and this, with measuring. That's what makes the difference between political talking like this and really going for the important thing, a better life for people. And what I'm so happy about with this is that we have already documented that there are many countries in Asia, in the Middle East, in Latin America and East Europe that [are] reducing with this rate. And even mighty Brazil is going down with five percent per year, and Turkey with seven percent per year. So there's good news. But then I hear people saying, "There is no progress in Africa. And there's not even statistics on Africa to know what is happening." I'll prove them wrong on both points.
Існує ще одна причина, чому мені подобаються ці цілі розвитку, і це тому, що кожну з них можна вимірити. Візьмемо дитячу смертність. Ми ставимо за мету скоротити дитячу смертність на дві третини з 1990 до 2015 року. Це 4% скорочення на рік. І це можна виміряти. У цьому і полягає різниця між політичними балачками та реальними діями для важливих речей, кращого життя для людей. І мене тішить, що ми вже зафіксували, що є багато країн в Азії, на Середньому Сході, у Латинській Америці та Східній Європі, в яких цей показник зменшується. І навіть могутня Бразилія демонструє зменшення на 5% щорічно, а Туреччина – на 7% на рік. Тож це добрі новини. Але я чую, як люди стверджують: «В Африці нема прогресу. Навіть немає статистики, щоб дізнатися що там робиться». Я доведу, що вони неправі щодо обох пунктів.
Come with me to the wonderful world of statistics. I bring you to the webpage, ChildMortality.org, where you can take deaths in children below five years of age for all countries -- it's done by U.N. specialists. And I will take Kenya as an example. Here you see the data. Don't panic -- don't panic now, I'll help you through this. It looks nasty, like in college when you didn't like statistics. But first thing, when you see dots like this, you have to ask yourself: from where do the data come? What is the origin of the data? Is it so that in Kenya, there are doctors and other specialists who write the death certificate at the death of the child and it's sent to the statistical office? No -- low-income countries like Kenya still don't have that level of organization. It exists, but it's not complete because so many deaths occur in the home with the family, and it's not registered. What we rely on is not an incomplete system. We have interviews, we have surveys. And this is highly professional female interviewers who sit down for one hour with a woman and ask her about [her] birth history. How many children did you have? Are they alive? If they died, at what age and what year? And then this is done in a representative sample of thousands of women in the country and put together in what used to be called a demographic health survey report. But these surveys are costly, so they can only be done [in] three- to five-year intervals. But they have good quality. So this is a limitation. And all these colored lines here are results; each color is one survey. But that's too complicated for today, so I'll simplify it for you, and I give you one average point for each survey.
Запрошую вас до чудового світу статистики. Я переношу вас на веб-сторінку ChildMortality.org, де можна переглянути рівень смертності серед дітей, молодших 5 років у всіх країнах. Це підготували спеціалісти ООН. Я візьму Кенію за приклад. Тут відображаються дані. Тільки без паніки. Я допоможу вам з цим розібратися. Виглядає нудотно, як у коледжі, коли ви не любили статистику. Але спершу, коли ви бачите такі цятки, то маєте запитати себе: звідки беруться дані? Яке джерело інформації? Чи є в Кенії лікарі та інші спеціалісти, які оформлюють свідоцтво про смерть в момент смерті дитини, і відправляють ці документи в управління статистики? Ні. Країни з низьким доходом, такі як Кенія, все ще не мають такого рівня організації. Вона існує, але вона не повна, бо багато смертей відбуваються вдома, з сім'єю, і вони не реєструються. Але ми й не покладаємось на цю неповну систему. Ми проводимо інтерв'ю, здійснюємо опитування. І це високопрофесійні жінки-інтерв’юери, які протягом години розмовляють з жінкою і розпитують про її історію родів. Скільки дітей вона має? Чи вони живі? Якщо вони померли, в якому віці та в якому році? І потім робиться репрезентативна вибірка тисяч жінок у країні і дані збираються у так званий звіт про демографічне дослідження здоров'я. Але ці дослідження дорого коштують, тому їх роблять з інтервалом у 3-5 років. Проте вони високоякісні. Тож ми маємо таке обмеження. І всі ці кольорові лінії є результатами, кожен колір позначає одне дослідження. Але це надто складно на даний момент, тому я спрощу цю схему для вас. Я покажу один середній результат для кожного дослідження.
This was 1977, 1988, 1992, '97 and 2002. And when the experts in the U.N. have got these surveys in place in their database, then they use advanced mathematical formulas to produce a trend line, and the trend line looks like this. See here -- it's the best fit they can get of this point. But watch out -- they continue the line beyond the last point out into nothing. And they estimated that in 2008, Kenya had per child mortality of 128. And I was sad, because we could see this reversal in Kenya with an increased child mortality in the 90s. It was so tragic. But in June, I got a mail in my inbox from Demographic Health Surveys, and it showed good news from Kenya. I was so happy. This was the estimate of the new survey. Then it just took another three months for [the] U.N. to get it into their server, and on Friday we got the new trend line -- it was down here. Isn't it nice -- isn't it nice, yeah? I was actually, on Friday, sitting in front of my computer, and I saw the death rate fall from 128 to 84 just that morning. So we celebrated.
Це 1977, 1988 1992, 1997 і 2002 роки. І коли експерти з ООН завантажили результати цих досліджень у свої бази даних, то використали складні математичні формули, щоб вирахувати лінію тренду, і ось як вона виглядає. Бачите тут. Це найкраща відповідність, яку на даний момент можна отримати. Але зауважте. Вони продовжили лінію поза останню точку далі в нікуди. І вони оцінили, що в 2008 році в Кенії дитяча смертність становила б 128 (на 1000 осіб). І я був засмучений, бо ми спостерігали цей зворотній рух в Кенії зі збільшеною дитячою смертністю в 90-х роках. Це була трагедія. Але в червні я отримав електронного листа від Демографічних досліджень здоров'я, який приніс хороші новини з Кенії. Я був такий радий. Це були оцінки результатів нового дослідження. Потім лише три місяці потрібно було ООН, щоб завантажити ці дані на свій сервер, і в п'ятницю ми отримали нову лінію тренду. Вона спустилася сюди. Правда гарно? Правда чудово? Власне в п'ятницю я сидів перед своїм комп'ютером і дивився як падає рівень смертності від 128 до 84 за ранок. І ми святкували.
But now, when you have this trend line, how do we measure progress? I'm going into some details here, because [the] U.N. do it like this. They start [in] 1990 -- they measure to 2009. They say, "0.9 percent, no progress." That's unfair. As a professor, I think I have the right to propose something differently. I would say, at least do this -- 10 years is enough to follow the trend. It's two surveys, and you can see what's happening now. They have 2.4 percent. Had I been in the Ministry of Health in Kenya, I may have joined these two points. So what I'm telling you is that we know the child mortality. We have a decent trend. It's coming into some tricky things then when we are measuring MDGs. And the reason here for Africa is especially important, because '90s was a bad decade, not only in Kenya, but across Africa. The HIV epidemic peaked. There was resistance for the old malaria drugs, until we got the new drugs. We got, later, the mosquito netting. And there was socio-economic problems, which are now being solved at a much better scale. So look at the average here -- this is the average for all of sub-Saharan Africa. And [the] U.N. says it's a reduction with 1.8 percent.
Але тепер, маючи цю трендову лінію, як виміряти прогрес? Я прокоментую деякі деталі, тому що ООН робить це так. Вони починають в 1990 році та вимірюють до 2009. Вони кажуть: «0,9 відсотків, прогресу немає». Це не чесно. Як професор, гадаю я вправі запропонувати щось інше. Я б запропонував, принаймні зробити так. 10 років достатньо, щоб відслідкувати тенденцію. Візьмемо ці два дослідження та побачимо, що відбувається. Тут прогрес становить 2,4 відсотки. Якщо б я був Міністром охорони здоров'я Кенії, я б з'єднав ці дві точки. Тож я намагаюся вам сказати, що ми знаємо рівень дитячої смертності. Ми маємо славну тенденцію. Але потім виникають неоднозначні моменти, коли ми вимірюємо результати досягнення ЦРТ. Причина цього для Африки особливо важлива, тому що 90-ті роки були невдалими не тільки в Кенії, а й по всій Африці. Був апогей епідемії ВІЛу. Виникла несприйнятливість до старих ліків від малярії, поки ми не отримали нових. Пізніше ми отримали москітні сітки. Також були соціально-економічні проблеми, які зараз розв'язуються на набагато кращому рівні. Гляньте сюди на середнє значення. Це середнє для всієї Тропічної Африки. А в ООН говорять: «Ми маємо зниження на 1,8 відсотків».
Now this sounds a little theoretical, but it's not so theoretical. You know, these economists, they love money, they want more and more of it, they want it to grow. So they calculate the percent annual growth rate of [the] economy. We in public health, we hate child death, so we want less and less and less of child deaths. So we calculate the percent reduction per year, but it's sort of the same percentage. If your economy grows with four percent, you ought to reduce child mortality four percent; if it's used well and people are really involved and can get the use of the resources in the way they want it. So is this fair now to measure this over 19 years? An economist would never do that. I have just divided it into two periods. In the 90s, only 1.2 percent, only 1.2 percent. Whereas now, second gear -- it's like Africa had first gear, now they go into second gear. But even this is not a fair representation of Africa, because it's an average, it's an average speed of reduction in Africa.
Це звучить трохи теоретично, але не таке воно вже й теоретичне. Знаєте, ці економісти, вони люблять гроші, вони хочуть їх більше і більше, вони хочуть зростання. Тому вони обраховують відсоток щорічного зростання економіки. Ми, з охороні здоров'я, ненавидимо дитячу смертність, тому хочемо все менше і менше дитячих смертей. Тому ми обраховуємо відсоток щорічного зниження. Але це ті самі відсотки. Якщо ваша економіка зростає на 4%, дитяча смертність мала б впасти на 4%, якщо цей ріст ефективно використовується, а люди справді залучені та можуть використати ресурси, як вони самі хочуть. Тому, чи справедливо вимірювати цей показник за 19 років? Економіст ніколи б такого не зробив. Я лише поділив цей відрізок на два періоди. У 90-х роках лише 1,2%, лише 1,2%. Тоді як зараз – друга передача: це, ніби Африка рухалася спочатку на першій передачі, а тепер перемкнулася на другу. Але навіть це не відображає дійсно ситуацію в Африці, бо це середнє значення, це середня швидкість спаду в Африці.
And look here when I take you into my bubble graphs. Still here, child death per 1,000 on that axis. Here we have [the] year. And I'm now giving you a wider picture than the MDG. I start 50 years ago when Africa celebrated independence in most countries. I give you Congo, which was high, Ghana -- lower. And Kenya -- even lower. And what has happened over the years since then? Here we go. You can see, with independence, literacy improved and vaccinations started, smallpox was eradicated, hygiene was improved, and things got better. But then, in the '80s, watch out here. Congo got into civil war, and they leveled off here. Ghana got very ahead, fast. This was the backlash in Kenya, and Ghana bypassed, but then Kenya and Ghana go down together -- still a standstill in Congo. That's where we are today. You can see it doesn't make sense to make an average of this zero improvement and this very fast improvement. Time has come to stop thinking about sub-Saharan Africa as one place. Their countries are so different, and they merit to be recognized in the same way, as we don't talk about Europe as one place. I can tell you that the economy in Greece and Sweden are very different -- everyone knows that. And they are judged, each country, on how they are doing.
А тепер глянемо на мої бульбашкові графіки. Тут як і раніше, на цій осі дитяча смертність на 1000. Тут маємо роки. І я вам покажу ширшу картину, ніж ЦРТ. Я починаю 50 років тому, коли в Африці більшість країн стали незалежними. Тут Конго з високим рівнем смертності, Гана, з нижчим, і Кенія, ще з нижчим. Що ж відбулося за ці роки від того періоду? Починаємо. Бачите, з незалежністю покращилася грамотність і почалася вакцинація, було подолано віспу, поширилася гігієна і справи пішли на краще. Але потім у 80-х, дивіться-но сюди. У Конго почалася громадянська війна, і вони залишилася на цьому значенні. Гана швидко рухалася вперед. Це був крок назад для Кенії, Гана її обігнала, але потім Кенія та Гана зійшлися і рухаються разом – досі застій у Конго. Ось тут ми знаходимося зараз. Бачите, немає сенсу шукати середнє цього нульового руху з цим швидким покращенням. Настав час перестати думати про Тропічну Африку як про одне місце. Ці країни такі різні, і вони заслуговують, щоб до них так само ставилися, ми ж не говоримо про Європу як про одне місце. Я можу сказати вам, що економіка Греції та Швеції дуже різні. Кожен це знає. І їх оцінюють, кожну країну, окремо відповідно до її прогресу.
So let me show the wider picture. My country, Sweden: 1800, we were up there. What a strange personality disorder we must have, counting the children so meticulously in spite of a high child death rate. It's very strange. It's sort of embarrassing. But we had that habit in Sweden, you know, that we counted all the child deaths, even if we didn't do anything about it. And then, you see, these were famine years. These were bad years, and people got fed up with Sweden. My ancestors moved to the United States. And eventually, soon they started to get better and better here. And here we got better education, and we got health service, and child mortality came down. We never had a war; Sweden was in peace all this time. But look, the rate of lowering in Sweden was not fast. Sweden achieved a low child mortality because we started early. We had primary school actually started in 1842. And then you get that wonderful effect when we got female literacy one generation later. You have to realize that the investments we do in progress are long-term investments. It's not about just five years -- it's long-term investments. And Sweden never reached [the] Millennium Development Goal rate, 3.1 percent when I calculated. So we are off track -- that's what Sweden is. But you don't talk about it so much. We want others to be better than we were, and indeed, others have been better.
Тож давайте я покажу ширшу картину. Моя країна, Швеція: 1800, ми були там нагорі. У нас мав бути дивний розлад особистості, щоб так скрупульозно підраховувати дітей незважаючи на такий високий рівень смертності. Це дуже дивно. Навіть дещо соромно. Але в нас в Швеції була така звичка, знаєте, підраховувати всі смерті дітей, навіть якщо ми проти цього нічого не робили. А потім, бачите, були голодні роки. То були погані роки і людям набридла Швеція. Мої предки переїхали до Сполучених Штатів. У результаті незабаром вони почали все краще і краще жити тут. І тут ми отримали кращу освіту, кращу систему охорони здоров'я, і рівень дитячої смертності впав. У нас ніколи не було війни; Швеція завжди була в стані миру. Але дивіться, темп спаду в Швеції не був швидким. Швеція досягла низького рівня дитячої смертності, бо ми почали раніше. У нас були початкові школи вже починаючи з 1842 року. Потім ми отримали цей чудовий ефект, коли поширилася грамотність серед жінок одним поколінням пізніше. Ви маєте зрозуміти, що інвестиції, які ми вкладаємо в прогрес, є довгостроковими інвестиціями. Це не лише на п'ять років. Це довгострокові інвестиції. І Швеція ніколи не досягала рівня, який ставиться в ЦРТ, 3,1%, як я підрахував. Так що ми відстаємо, хех. Така ось Швеція. Але не говоріть про це забагато. Ми хочемо, щоб інші були кращі за нас. І справді інші були кращими.
Let me show you Thailand, see what a success story, Thailand from the 1960s -- how they went down here and reached almost the same child mortality levels as Sweden. And I'll give you another story -- Egypt, the most hidden, glorious success in public health. Egypt was up here in 1960, higher than Congo. The Nile Delta was a misery for children with diarrheal disease and malaria and a lot of problems. And then they got the Aswan Dam. They got electricity in their homes, they increased education and they got primary health care. And down they went, you know. And they got safer water, they eradicated malaria. And isn't it a success story. Millennium Development Goal rates for child mortality is fully possible. And the good thing is that Ghana today is going with the same rate as Egypt did at its fastest. Kenya is now speeding up. Here we have a problem. We have a severe problem in countries which are at a standstill.
Давайте поглянемо на Таїланд, дивіться яка історія успіху, Таїланд від 1960-х – як вони спустилися сюди і досягли майже того ж рівня дитячої смертності, що у Швеції. Я покажу вам інший приклад, Єгипет, найбільш прихований, славетний успіх в сфері охорони здоров'я. Єгипет був тут вгорі в 1960 році, вище, ніж Конго. Дельта Нілу було прокляттям для дітей з діареєю, малярією та іншими проблемами. Потім побудували Асуанські греблі. Електрика прийшла в домівки людей. Підвищився рівень освіти. Вони отримали первинну охорону здоров'я. І вони опустилися вниз, знаєте. Вода стала чистіша, було подолано малярію. Чи не чудова історія успіху? Показники дитячої смертності, визначені в Цілях розвитку тисячоліття, цілком досяжні. І хороші новини в тому, що Гана зараз просувається у тому ж темпі, що і Єгипет в найкращі часи. Кенія зараз набирає швидкості. А тут в нас проблема. Ми маємо дуже велику проблему в країнах, які не просуваються.
Now, let me now bring you to a wider picture, a wider picture of child mortality. I'm going to show you the relationship between child mortality on this axis here -- this axis here is child mortality -- and here I have the family size. The relationship between child mortality and family size. One, two, three, four children per woman: six, seven, eight children per woman. This is, once again, 1960 -- 50 years ago. Each bubble is a country -- the color, you can see, a continent. The dark blue here is sub-Saharan Africa. And the size of the bubble is the population. And these are the so-called "developing" countries. They had high, or very high, child mortality and family size, six to eight. And the ones over there, they were so-called Western countries. They had low child mortality and small families. What has happened? What I want you [to do] now is to see with your own eyes the relation between fall in child mortality and decrease in family size. I just want not to have any room for doubt -- you have to see that for yourself. This is what happened. Now I start the world. Here we come down with the eradication of smallpox, better education, health service. It got down there -- China comes into the Western box here. And here Brazil is in the Western Box. India is approaching. The first African countries coming into the Western box, and we get a lot a new neighbors. Welcome to a decent life. Come on. We want everyone down there. This is the vision we have, isn't it. And look now, the first African countries here are coming in. There we are today.
А тепер давайте я покажу вам ширшу картину, ширшу картину дитячої смертності. Я покажу вам співвідношення між дитячою смертністю на цій осі ось тут – ця вісь показує дитячу смертність – а тут бачимо розмір сім'ї. Співвідношення між дитячою смертністю та розміром сім'ї. Одне, двоє, троє, четверо дітей на жінку. Шестеро, семеро, восьмеро дітей на жінку. Це знову 1960 рік, 50 років тому. Кожна бульбашка позначає країну. Колір, як бачите, позначає континент. Темно-синій тут – це Тропічна Африка. Розмір бульбашки позначає кількість населення. А це так звані «країни, що розвиваються». У них була висока чи дуже висока дитяча смертність, а розмір сім'ї від шести до восьми осіб. А ці ось тут це так звані «Західні країни». У них був низький рівень дитячої смертності та малі сім'ї. Що ж сталося? Я хочу, щоб ви на власні очі побачили зв'язок між зниженням рівня дитячої смертності та зменшенням розміру сімей. Я просто хочу, щоб не залишилося місця для сумнівів. Ви маєте побачити це на власні очі. Ось що відбулося. Я запускаю світ. Ми починаємо рухатися вниз із викоріненням віспи, якіснішою освітою, охороною здоров'я. Ось що падає вниз – Китай опиняється в «Західній» скриньці. Тепер і Бразилія в «Західній» скриньці. Індія на підході. Перші африканські країни входять у «Західну» скриньку. І в нас з'являється багато сусідів. Вітаємо у гідному житті. Ну ж бо. Ми хочемо, щоб всі були тут внизу. Це наше бачення, правда ж? А тепер гляньте, перші африканські країни входять. Тут ми знаходимося зараз.
There is no such thing as a "Western world" and "developing world." This is the report from [the] U.N., which came out on Friday. It's very good -- "Levels and Trends in Child Mortality" -- except this page. This page is very bad; it's a categorization of countries. It labels "developing countries," -- I can read from the list here -- developing countries: Republic of Korea -- South Korea. Huh? They get Samsung, how can they be [a] developing country? They have here Singapore. They have the lowest child mortality in the world, Singapore. They bypassed Sweden five years ago, and they are labeled a developing country. They have here Qatar. It's the richest country in the world with Al Jazeera. How the heck could they be [a] developing country? This is crap. (Applause) The rest here is good -- the rest is good.
Немає таких понять, як «Західний світ» або «країни, що розвиваються». Це звіт з ООН, який надійшов у п'ятницю. Він добрий – «Рівень і тенденції в дитячій смертності» – крім цієї сторінки. Ця сторінка дуже погана. Це розподілення країн за категоріями. Вона називає «країни, що розвиваються» – я можу прочитати зі списку – країни, що розвиваються: Республіка Корея – Південна Корея. Га? У них є Самсунг, як вони можуть бути країною, що розвивається? Вони включили сюди Сінгапур. У них в Сінгапурі найнижчий рівень дитячої смертності в світі. Вони обійшли Швецію п'ять років тому, і на них навішують ярлик країни, що розвивається. Вони також включили Катар. Це найбагатша країна в світі з Аль-Джазірою. Якого милого вони можуть бути країною, що розвивається? Це лайно. (Оплески) Все решта тут добре. Все решта – добре.
We have to have a modern concept, which fits to the data. And we have to realize that we are all going to into this, down to here. What is the importance now with the relations here. Look -- even if we look in Africa -- these are the African countries. You can clearly see the relation with falling child mortality and decreasing family size, even within Africa. It's very clear that this is what happens. And a very important piece of research came out on Friday from the Institute of Health Metrics and Evaluation in Seattle showing that almost 50 percent of the fall in child mortality can be attributed to female education. That is, when we get girls in school, we'll get an impact 15 to 20 years later, which is a secular trend which is very strong. That's why we must have that long-term perspective, but we must measure the impact over 10-year periods. It's fully possible to get child mortality down in all of these countries and to get them down in the corner where we all would like to live together.
Ми повинні мати сучасну концепцію, яка співвідноситься з даними. І ми повинні усвідомити, що всі ми йдемо сюди, вниз. Що зараз є важливим, то це взаємозв'язки. Дивіться. Навіть, якщо ми подивимося на Африку. Це африканські країни. Можна чітко побачити зв'язок між падінням дитячої смертності та зменшенням розміру сімей, навіть в рамках Африки. Дуже ясно, що тут відбувається. І дуже важливий звіт вийшов у п'ятницю з Інституту показників і оцінки здоров'я в Сіетлі, який показує, що майже 50% падіння дитячої смертності можна віднести до жіночої освіти. Коли ми відсилаємо дівчаток до школи, ми отримуємо ефект 15 чи 20 років по тому, що є природною тенденцією, і дуже сильною. Тому ми повинні бачити довготермінову перспективу, але маємо вимірювати вплив за 10-річні періоди. Цілком можливо зменшити рівень дитячої смертності в усіх цих країнах і опустити їх у нижній куток, де ми всі хотіли б жити разом.
And of course, lowering child mortality is a matter of utmost importance from humanitarian aspects. It's a decent life for children, we are talking about. But it is also a strategic investment in the future of all mankind, because it's about the environment. We will not be able to manage the environment and avoid the terrible climate crisis if we don't stabilize the world population. Let's be clear about that. And the way to do that, that is to get child mortality down, get access to family planning and behind that drive female education. And that is fully possible. Let's do it.
І, звичайно, зниження дитячої смертності є питанням надзвичайної важливості в людському аспекті. Це достойне життя для дітей, ось про що ми говоримо. Але це також стратегічний вклад в майбутнє всього людства, тому що це питання довкілля. Ми не зможемо керувати довкіллям і уникнути жахливої кліматичної кризи, якщо не стабілізуємо населення Землі. Давайте усвідомимо це. І шлях, щоб досягнути цього, – це зменшити дитячу смертність, дати доступ до планування сім'ї і, крім цього, просувати жіночу освіту. Це цілком можливо. Зробімо це.
Thank you very much.
Дуже дякую.
(Applause)
(Оплески)