What I want to talk about today is one idea. It's an idea for a new kind of school, which turns on its head much of our conventional thinking about what schools are for and how they work. And it might just be coming to a neighborhood near you soon. Where it comes from is an organization called the Young Foundation, which, over many decades, has come up with many innovations in education, like the Open University and things like Extended Schools, Schools for Social Entrepreneurs, Summer Universities and the School of Everything.
Я хочу розповісти сьогодні одну ідею. Це ідея школи нового типу, що перевертає з ніг на голову значну частину нашого традиційного уявлення про призначення шкіл, і те, як вони працюють. І можливо вона саме наблжається до сусідньої з вами громади. - Ця ідея походить від організації, під назвою Молода Фундація, що протягом багатьох десятирічч, втілила безліч новацій в освітній галузі, як Відкритий Університет і проектів, як Просунуті Школи, Школи Соціальних Підприємців, Літні Університети та Школа Всього.
And about five years ago, we asked what was the most important need for innovation in schooling here in the U.K. And we felt the most important priority was to bring together two sets of problems. One was large numbers of bored teenagers who just didn't like school, couldn't see any relationship between what they learned in school and future jobs. And employers who kept complaining that the kids coming out of school weren't actually ready for real work, didn't have the right attitudes and experience.
І близько п'яти років тому, ми поцікавились що найбільше потребувало змін у шкільній освіті тут, у Великобританії. І ми відчували, що найважливішим пріоритетом було зібрати разом дві групи проблем. Першою була висока чисельність нудьгуючих підлітків що просто не любили школу, і не вбачали жодного зв`язку між тим, що вони вчили в школі і майбутньою роботою. Та роботодавців, що продовжують нарікати, що діти виходять зі школи насправді не підготованими до справжньої роботи, не маючи правильного ставлення та досвіду.
And so we try to ask: What kind of school would have the teenagers fighting to get in, not fighting to stay out? And after hundreds of conversations with teenagers and teachers and parents and employers and schools from Paraguay to Australia, and looking at some of the academic research, which showed the importance of what's now called non-cognitive skills -- the skills of motivation, resilience -- and that these are as important as the cognitive skills -- formal academic skills -- we came up with an answer, a very simple answer in a way, which we called the Studio School. And we called it a studio school to go back to the original idea of a studio in the Renaissance where work and learning are integrated. You work by learning, and you learn by working. And the design we came up with had the following characteristics.
І тому ми намагались запитати: До якої школи підлітки прагнули-б потрапити, замість силуватись лишатись подалі? І після сотень обговорень з підлітками й вчителями, батьками, роботодавцями та школами від Парагваю до Австралії, і розглянувши певні наукові дослідження, що демонстрували важливість того, що тепер називається "не-когнітивні навички" - навички мотивації, стійкості - й що вони так само важливі, як і когнітивні навички - формальні академічні вміння - ми знайшли відповідь, в певному сенсі - дуже просту відповідь, яку ми назвали Школа-Студія. І ми назвали це Школою-Студією повертаючись до первісної ідеї студій епохи Відродження, де робота та навчання були поєднані. Ви працюєте навчаючись, і ви вивчаєте - працюючи. І проект, що ми вигадали, мав наступні характеристики.
First of all, we wanted small schools -- about 300, 400 pupils -- 14 to 19 year-olds, and critically, about 80 percent of the curriculum done not through sitting in classrooms, but through real-life, practical projects, working on commission to businesses, NGO's and others. That every pupil would have a coach, as well as teachers, who would have timetables much more like a work environment in a business. And all of this will be done within the public system, funded by public money, but independently run. And all at no extra cost, no selection, and allowing the pupils the route into university, even if many of them would want to become entrepreneurs and have manual jobs as well. Underlying it was some very simple ideas that large numbers of teenagers learn best by doing things, they learn best in teams and they learn best by doing things for real -- all the opposite of what mainstream schooling actually does.
Передусім ми хотіли невеликі школи - близько 300, 400 учнів - від 14 до 19 років, і левова частка, близько 80 відсотків навчального плану, проходиться не через сидіння у класах, а через справжні, практичні проекти, роботу за комісійні на бізнес, неурядові організації та інших. Щоб кожен учень мав наставника, як і викладачів, і мав би розклади набагато більш подібні, до робочих умов. І все це має бути зроблено в рамках державної системи, фінансуватися за рахунок державних коштів, але працювати незалежно. І все без додаткової плати, без відбору, даючи учням змогу прямувати до університету, навіть якщо багато з них хотіли б стати підприємцями чи набути робітничої професії. В основу покладено кілька дуже простих ідей - що велика кількість підлітків навчається краще, роблячи щось, вони вчаться ліпше в команді, і вони вчаться найкраще, роблячи речі насправді - - повна протилежність тому, що загальна шкільна освіта робить направду.
Now that was a nice idea, so we moved into the rapid prototyping phase. We tried it out, first in Luton -- famous for its airport and not much else, I fear -- and in Blackpool -- famous for its beaches and leisure. And what we found -- and we got quite a lot of things wrong and then improved them -- but we found that the young people loved it. They found it much more motivational, much more exciting than traditional education. And perhaps most important of all, two years later when the exam results came through, the pupils who had been put on these field trials who were in the lowest performing groups had jumped right to the top -- in fact, pretty much at the top decile of performance in terms of GCSE's, which is the British marking system.
Отже то була хороша ідея, тож ми перейшли до фази швидкого створення прототипу. Ми випробували це, спершу у місті Лутон - славетному своїм аеропортом і... боюся це все, і в Блекпулі - знаному своїми пляжами і дозвіллям. І що ми виявили - ми помилялися доволі в багатьох речах і потім вдосконалювали їх - але ми виявили, що молоді це до душі. Вони вважають це значно більш мотивуючим, набагато більш захоплюючим ніж традиційна освіта. І, мабуть найважливіше з усього, два роки потому, коли надійшли результати іспитів - учні, що були піддані цим польовим випробуванням, ті, хто був в найменш здібних групах - перескочили аж до верхівки насправді - практично на вищі щаблі показників за градацією випускних іспитів Британської системи оцінювання.
Now not surprisingly, that influenced some people to think we were onto something. The minister of education down south in London described himself as a "big fan." And the business organizations thought we were onto something in terms of a way of preparing children much better for real-life work today. And indeed, the head of the Chambers of Commerce is now the chairman of the Studio Schools Trust and helping it, not just with big businesses, but small businesses all over the country.
Тепер, що й не дивно, - це спонукало певних людей думати, що ми вийшли на щось. Міністр освіти кермианич з Лондону назвав себе "великим фанатом". І комерційні організації виришили, що ми вийшли на щось в сфері значно кращої підготовки дітей до робочих реалій сьогодення. І дійсно, керівник Торгівельно-Промислової палати - тепер голова Трасту Шкіл-Студій і сприяє йому не тільки з велкиким бізнесом, але й з малим підприємствами по всій країні.
We started with two schools. That's grown this year to about 10. And next year, we're expecting about 35 schools open across England, and another 40 areas want to have their own schools opening -- a pretty rapid spread of this idea. Interestingly, it's happened almost entirely without media coverage. It's happened almost entirely without big money behind it. It spread almost entirely through word of mouth, virally, across teachers, parents, people involved in education. And it spread because of the power of an idea -- so the very, very simple idea about turning education on its head and putting the things which were marginal, things like working in teams, doing practical projects, and putting them right at the heart of learning, rather than on the edges.
Ми почали з двох шкіл. Це виросло цього року до близько 10. А в наступному році ми очікуємо відкриття близько 35 шкіл по всій Англії, і ще в 40 регіонах бажають відкрити свої власні школи - доволі швидке поширення цієї ідеї. Цікаво, що це сталося майже без висвітлення в ЗМІ. Це відбулося майже зовсім без залучення великих грошей. Ідея поширювалася практично виключно з вуст у вуста, як вірус, споміж вчителів, батьків, людей, залучених в освіту. І вона поширювалася через потужність ідеї - такої дуже-дуже простої ідеї про перевернення освіти з ніг на голову і закладення речей, якими нехтували, як то робота в команді, виконання практичних проектів, - закладення їх в саме серце навчання, а не на його околиці.
Now there's a whole set of new schools opening up this autumn. This is one from Yorkshire where, in fact, my nephew, I hope, will be able to attend it. And this one is focused on creative and media industries. Other ones have a focus on health care, tourism, engineering and other fields.
Тепер є ціла група нових шкіл, що відкриваються цієї осені. Ця в Йоркширі де, власне, мій племінник, сподіваюся, зможе її відвідувати. І вона спрямована на творчу та медійну індустрії. Інші мають ухил в охорону здоров'я, туризм, інженерну справу та інші галузі.
We think we're onto something. It's not perfect yet, but we think this is one idea which can transform the lives of thousands, possibly millions, of teenagers who are really bored by schooling. It doesn't animate them. They're not like all of you who can sit in rows and hear things said to you for hour after hour. They want to do things, they want to get their hands dirty, they want education to be for real. And my hope is that some of you out there may be able to help us.
Ми гадаємо, що на щось натрапили. - Не досконале, поки, але ми вважаємо, що саме ця ідея може змінити життя тисячів, можливо - мільйонів підлітків які дійсно знуджені школою. Це не просто бавить їх. - Вони не такі як всі ви, що сидите рядами і слухаєте речі, що до вас промовляють година за годиною. Вони хочуть зробити щось, вони хочуть забруднити руки, вони хочуть, щоб освіта була по-справжньому. І я сподіваюся, що дехто з вас там, можливо взмозі допомогти нам.
We feel we're on the beginning of a journey of experiment and improvement to turn the Studio School idea into something which is present, not as a universal answer for every child, but at least as an answer for some children in every part of the world. And I hope that a few of you at least can help us make that happen.
Ми відчуваємо, що ми розпочали подорож експерименту та поліпшення, що перетворить ідею Школи-Студії на щось, що зараз не є універсальним рішенням для кожної дитини, проте принаймні - є відповіддю для певних дітей в кожній частині світу. І я сподіваюся, що дехто з вас може допомогти нам це здійснити.
Thank you very much.
Щиро дякую!
(Applause)
(Оплески)