I'm a physician trained in infectious diseases, and following my training, I moved to Somalia from San Francisco. And my goodbye greeting from the chief of infectious diseases at San Francisco General was, "Gary, this is the biggest mistake you'll ever make."
Я - лікар-терапевт і спеціалізуюсь на інфекційних захворюваннях. У рамках своєї професійної практики я переїхав із Сомалі до Сан-Франциско. Напутні слова головного лікаря з інфекційних захворювань у Сан-Франциско звучали ось так: "Ґері, ти робиш найбільшу помилку у своєму житті".
But I landed in a refugee situation that had a million refugees in 40 camps, and there were six of us doctors. There were many epidemics there. My responsibilities were largely related to tuberculosis, and then we got struck by an epidemic of cholera. So it was the spread of tuberculosis and the spread of cholera that I was responsible for inhibiting. And in order to do this work, we, of course, because of the limitation in health workers, had to recruit refugees to be a specialized new category of health worker. Following three years of work in Somalia, I got picked up by the World Health Organization, and got assigned to the epidemics of AIDS. My primary responsibility was Uganda, but also I worked in Rwanda and Burundi and Zaire, now Congo, Tanzania, Malawi, and several other countries. And my last assignment there was to run a unit called intervention development, which was responsible for designing interventions.
Але я прибув до притулку біженців, де у 40 таборах розташувався мільйон біженців, а нас, лікарів, було шестеро. Там вирували епідемії. Я мав справу здебільшого з туберкульозом, а потім нас вразила епідемія холери. Тож, туберкульоз надалі розповсюджувався, а з ним і холера, і моїм завданням було стримати їх. Для того, щоб виконати це завдання, ми, через брак медичних працівників, мали залучити біженців та створити з них нову категорію медичних працівників. Після трьох років роботи в Сомалі мене прийняли до Всесвітньої організації охорони здоров'я і призначили відповідальним за стримання епідемії СНІДу. Я відповідав за територію Уганди. Також я працював у Руанді та Бурунді, в Заїрі - теперішньому Конго, Танзанії, Малаві та в декількох інших країнах. Насамкінець я мав запровадити проект, що звався розробка програми втручання, тобто я мав розробити відповідні заходи.
After 10 years of working overseas, I was exhausted. I really had very little left. I had been traveling to one country after another. I was emotionally feeling very isolated. I wanted to come home. I'd seen a lot of death, in particular epidemic death, and epidemic death has a different feel to it. It's full of panic and fear, and I'd heard the women wailing and crying in the desert. And I wanted to come home and take a break and maybe start over.
За 10 років роботи у різних країнах світу я страшенно втомився. У мене залишилось дуже мало сил. Я постійно переїжджав з однієї країни до іншої. Я був емоційно вичерпаний. Волів повернутися додому. Я бачив багато смертей, жахливих смертей від епідемій, а смерть від епідемії залишає особливий відбиток. Вона сповнена панікою та страхом, я чув, як жінки голосили та плакали посеред пустелі. Тому я прагнув повернутися додому та зробити перерву, а потім, може, почати знову.
I was not aware of any epidemic problems in America. In fact, I wasn't aware of any problems in America. In fact -- seriously. And in fact I would visit friends of mine, and I noticed that they had water that came right into their homes. How many of you have such a situation? (Laughter) And some of them, many of them actually, had water that came into more than one room. And I noticed that they would move this little thermoregulatory device to change the temperature in their home by one degree or two degrees. And now I do that.
Я не чув про ніякі епідемії в Америці. Насправді, я не знав жодних проблем в Америці. Я говорю цілком серйозно. Коли я гостював у своїх друзів в Америці, я помітив, що в них є вода, яка постачається просто у їхні домівки. Чи багато з вас має таку розкіш? (Сміх) А у декого з них, взагалі-то, у багатьох із них вода постачається не тільки в одну кімнату. Я помітив, що вони можуть покрутити такий маленький терморегулятор і змінити температуру у своїх домівках на один або два градуси. І тепер я теж це роблю.
And I really didn't know what I would do, but friends of mine began telling me about children shooting other children with guns. And I asked the question, what are you doing about it? What are you in America doing about it? And there were two essential explanations or ideas that were prevalent.
Тоді я не знав, що буду робити, та мої друзі почали розповідати мені про дітей, що стріляють один в одного. Я спитав їх - і що ж ви робите з цим? Що ви в Америці робите з цим? І почув два основні пояснення або ж ідеї, які панували в суспільстві.
And one was punishment. And this I had heard about before. We who had worked in behavior knew that punishment was something that was discussed but also that it was highly overvalued. It was not a main driver of behavior, nor was it a main driver of behavior change. And besides that, it reminded me of ancient epidemics that were previously completely misunderstood because the science hadn't been there before, epidemics of plague or typhus or leprosy, where the prevalent ideas were that there were bad people or bad humors or bad air, and widows were dragged around the moat, and dungeons were part of the solution.
Перша ідея - покарання. Я вже про це чув раніше. Ми, ті хто працювали над поведінкою, знали, що покарання обговорювали, але його також вельми переоцінювали. Покарання не було рушійною силою поведінки і не мало великого впливу на зміну поведінки. Окрім цього, я пригадав собі епідемії у давні часи, що їх спочатку витлумачили неправильно через те, що наука не була досить розвинена. Це були епідемії чуми, тифу та прокази, основними причинами яких вважали поганих людей, чаклунів або злих духів. Вдовиць тягнули уздовж рову або саджали до темниць.
The other explanation or, in a way, the solution suggested, is please fix all of these things: the schools, the community, the homes, the families, everything. And I'd heard this before as well. I'd called this the "everything" theory, or EOE: Everything On Earth. But we'd also realized in treating other processes and problems that sometimes you don't need to treat everything.
Інше пояснення, чи, скоріше, рішення, яке я почув, звучало так: будь ласка, наведіть усюди лад: у школах, громаді, оселях, родинах, у всьому. Про це я також чув раніше. Я б назвав це "всетеорією", або ж ВНС: Все На Світі. Але ж ми також розуміємо, що, займаючись окремими процесами та проблемами, нема потреби займатись усім відразу.
And so the sense that I had was there was a giant gap here. The problem of violence was stuck, and this has historically been the case in many other issues. Diarrheal diseases had been stuck. Malaria had been stuck. Frequently, a strategy has to be rethought. It's not as if I had any idea what it would look like, but there was a sense that we would have to do something with new categories of workers and something having to do with behavior change and something having to do with public education.
Тож у мене склалося враження, що у цьому місці є велика прогалина. Проблему насильства досі не розв'язали, але в історії було чимало таких проблем. Проблему шлунково-кишкових захворювань не могли розв'язати. Проблему малярії також. Найчастіше доводилося переосмислювати стратегію. Ні, я не мав жодного уявлення, як це зробити, однак розумів, що нам доведеться створити якісь нові категорії робітників, якось змінити поведінку, чи може зробити якісь зміни в освіті громадян.
But I began to ask questions and search out the usual things that I had been exploring before, like, what do the maps look like? What do the graphs look like? What does the data look like? And the maps of violence in most U.S. cities looked like this. There was clustering. This reminded me of clustering that we'd seen also in infectious epidemics, for example cholera. And then we looked at the maps, and the maps showed this typical wave upon wave upon wave, because all epidemics are combinations of many epidemics. And it also looked like infectious epidemics. And then we asked the question, well what really predicts a case of violence? And it turns out that the greatest predictor of a case of violence is a preceding case of violence. Which also sounds like, if there is a case of flu, someone gave someone a case of flu, or a cold, or the greatest risk factor of tuberculosis is having been exposed to tuberculosis.
Я почав ставити запитання і досліджувати звичні речі, які вивчав і раніше, на кшталт - як виглядає мапа? Як виглядають графіки? Який вид мають дані? Карти випадків насильства у більшості міст Сполучених Штатів виглядали ось так. Там був осередок. І це нагадало мені осередки, які ми бачили при інфекційних епідеміях, наприклад, холери. А потім ми подивились на карти, де побачили типові хвилі, що йдуть одна за одною, тому що всі епідемії є поєднанням багатьох епідемій. І це також виглядало мов епідемія. А потім ми запитали, то що ж таки може попередити випадок насильства? Виявилося, що найкращий провісник випадків насильства - це попередній випадок насильства. Це схоже на захворювання на грип, коли хтось заразив іншого грипом або застудою. Найбільший фактор ризику захворювання на туберкульоз - це контакт із хворим.
And so we see that violence is, in a way, behaving like a contagious disease. We're aware of this anyway even in our common experiences or our newspaper stories of the spread of violence from fights or in gang wars or in civil wars or even in genocides.
Так само і з насильством, воно - як інфекційна хвороба. Так чи так, нам відомо навіть з нашого загального досвіду чи з газетних статей про розповсюдження насильства від бійок до бандитських або громадянських війн або навіть до геноцидів.
And so there's good news about this, though, because there's a way to reverse epidemics, and there's really only three things that are done to reverse epidemics, and the first of it is interrupting transmission. In order to interrupt transmission, you need to detect and find first cases. In other words, for T.B. you have to find somebody who has active T.B. who is infecting other people. Make sense? And there's special workers for doing that. For this particular problem, we designed a new category of worker who, like a SARS worker or someone looking for bird flu, might find first cases. In this case, it's someone who's very angry because someone looked at his girlfriend or owes him money, and you can find workers and train them into these specialized categories.
Проте є і хороші новини, тому що існує спосіб загасити епідемію. Всього існує три шляхи, як згасити епідемію, і перший з них - зупинити розповсюдження хвороби. А для того, щоб це зробити, необхідно відстежити та вивчити перші випадки. Іншими словами, у випадку з туберкульозом, треба знайти того, хто хворіє на нього і заражає інших людей. Розумієте? Існують спеціальні робітники, які займаються цим. Зумисне для цієї роботи ми створили нову категорію робітників, які - як їхні колеги, що стежать за захворюваннями на атипову пневмонію або пташиний грип - фіксують перші випадки зараження насильством. У цьому випадку - це хтось дуже злий, через те, що хтось подивився на його дівчину або винен йому гроші. Ви шукаєте робітників та навчаєте їх розпізнавати ці категорії людей.
And the second thing to do, of course, is to prevent further spread, that means to find who else has been exposed, but may not be spreading so much right now like someone with a smaller case of T.B., or someone who is just hanging out in the neighborhoods, but in the same group, and then they need to be, in a way, managed as well, particular to the specific disease process.
Друга спосіб боротися з епідемією - попередити подальше розповсюдження. Це означає - знайти тих, хто вже контактував із "хворим", але ще не передає хворобу далі. Як, наприклад, хворий на легку форму туберкульозу, або хтось, хто просто волочиться околицями в одній і тій же групі. Ними потрібно певною мірою керувати, особливо на деяких характерних стадіях захворювання.
And then the third part, the shifting the norms, and that means a whole bunch of community activities, remodeling, public education, and then you've got what you might call group immunity. And that combination of factors is how the AIDS epidemic in Uganda was very successfully reversed.
І нарешті третій спосіб - це зміна норм, що означає цілу купу суспільних заходів, зміну поглядів, суспільне виховання, Таким чином можна отримати так званий груповий імунітет. За допомогою поєднання усіх цих способів було успішно подолано епідемію СНІДу в Уганді.
And so what we decided to do in the year 2000 is kind of put this together in a way by hiring in new categories of workers, the first being violence interruptors. And then we would put all of this into place in one neighborhood in what was the worst police district in the United States at the time. So violence interruptors hired from the same group, credibility, trust, access, just like the health workers in Somalia, but designed for a different category, and trained in persuasion, cooling people down, buying time, reframing. And then another category of worker, the outreach workers, to keep people in a way on therapy for six to 24 months. Just like T.B., but the object is behavior change. And then a bunch of community activities for changing norms.
Отже, у 2000 році ми вирішили застосувати всі ці заходи, залучивши нові категорії робітників, перші з яких запобігали б насильству. А потім ми зібрали їх усіх в одному місці в одному районі, що за даними поліції був найгіршим у Сполучених Штатах на той час. Запобігачів насильства наймали з тіє ж групи населення - бо це дає довіру і доступ - так само як у випадку з медичними працівниками у Сомалі. Проте вони належали до різних категорій і навчались умінню переконувати, заспокоювати людей, вигравати час, змінювати погляди. Ще одна категорія робітників - майстри пропаганди - мали проводити людям своєрідну терапію від 6 до 24 місяців. Точно так само, як із туберкульозом, тільки тут ішлося про зміну поведінки. А далі - ціла купа суспільних заходів задля зміни усталених норм.
Now our first experiment of this resulted in a 67-percent drop in shootings and killings in the West Garfield neighborhood of Chicago.
На даний момент наш перший експеримент дав результат: кількість випадків стрілянини та вбивств у районі Вест Ґарфілд, що в Чикаго, зменшилася на 67 відсотків.
(Applause)
(Оплески)
And this was a beautiful thing for the neighborhood itself, first 50 or 60 days, then 90 days, and then there was unfortunately another shooting in another 90 days, and the moms were hanging out in the afternoon. They were using parks they weren't using before. The sun was out. Everybody was happy.
Чудовий показник для самого району, який тримався перші 50 або 60 днів, потім 90 днів, а потім, на жаль, знову трапилася стрілянина у наступні 90 днів. Однак матусі почали виходити на прогулянки по обіді. Вони ходили до парків, де раніше не з'являлись. Сонце сяяло, і всі були щасливі.
But of course, the funders said, "Wait a second, do it again." And so we had to then, fortunately, get the funds to repeat this experience, and this is one of the next four neighborhoods that had a 45-percent drop in shootings and killings. And since that time, this has been replicated 20 times. There have been independent evaluations supported by the Justice Department and by the CDC and performed by Johns Hopkins that have shown 30-to-50-percent and 40-to-70-percent reductions in shootings and killings using this new method. In fact, there have been three independent evaluations of this now.
Але, звичайно ж, спонсори сказали: "Та заждіть, чи зможете ви це повторити?" На щастя, нам вдалося отримати кошти і повторити успіх, але вже в інших районах, де кількість випадків стрілянини та вбивств знизилась на 45 відсотків. Відтоді ми повторили цю програму 20 разів. Університет Джона Гопкінса провів незалежне оцінювання за підтримки Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров'я. Згідно з результатами дослідження, кількість випадків стрілянини та вбивств знизилася з 30 до 50 та з 40 до 70 відсотків відповідно, завдяки цьому новому методу. Наразі існує три незалежні оцінювання цього методу.
Now we've gotten a lot of attention as a result of this, including being featured on The New York Times' Sunday magazine cover story. The Economist in 2009 said this is "the approach that will come to prominence." And even a movie was made around our work. [The Interrupters]
Наша робота отримала чималий розголос, зокрема публікацію на першій сторінці недільного випуску "Нью Йорк Таймз". У 2009 році журнал "Економіст" написав, що "це підхід, що веде до популярності". На цю тему навіть зняли фільм. [Переривачі]
However, not so fast, because a lot of people did not agree with this way of going about it. We got a lot of criticism, a lot of opposition, and a lot of opponents. In other words, what do you mean, health problem? What do you mean, epidemic? What do you mean, no bad guys? And there's whole industries designed for managing bad people. What do you mean, hiring people who have backgrounds? My business friends said, "Gary, you're being criticized tremendously. You must be doing something right."
Однак не все так гладко. Багато людей не згодні з таким шляхом розв'язання проблеми. Ми отримали багато критики, чимало заперечень і силу-силенну супротивників. Мовляв, що ви розумієте під проблемами зі здоров'ям? Що ви вважаєте епідемією? Що ви маєте на увазі, коли кажете "не буде поганих хлопців"? Але ж існують цілі галузі, які вчать управляти поганими людьми. Що ви маєте на увазі, коли кажете "наймати людей з минулим"? Мої друзі-бізнесмени сказали: "Ґері, тебе нещадно критикують. Мабуть, ти робиш щось дійсно правильне".
(Laughter)
(Сміх)
My musician friends added the word "dude."
Мої друзі-музиканти ще додали слово "чувак".
So anyway, additionally, there was still this problem, and we were getting highly criticized as well for not dealing with all of these other problems. Yet we were able to manage malaria and reduce HIV and reduce diarrheal diseases in places with awful economies without healing the economy.
Так що, у будь-якому випадку, проблема і досі залишалась. І нас ущент розкритикували за те, що ми не займалися усіма іншими проблемами. Проте ми змогли справитися з малярією і знизити захворювання на ВІЛ та кишково-шлункові хвороби у місцях із жахливою економікою, не виліковуючи при цьому саму економіку.
So what's actually happened is, although there is still some opposition, the movement is clearly growing. Many of the major cities in the U.S., including New York City and Baltimore and Kansas City, their health departments are running this now. Chicago and New Orleans, the health departments are having a very large role in this. This is being embraced more by law enforcement than it had been years ago. Trauma centers and hospitals are doing their part in stepping up. And the U.S. Conference of Mayors has endorsed not only the approach but the specific model. Where there's really been uptake even faster is in the international environment, where there's a 55-percent drop in the first neighborhood in Puerto Rico, where interruptions are just beginning in Honduras, where the strategy has been applied in Kenya for the recent elections, and where there have been 500 interruptions in Iraq.
Насправді, хоча у нас досі є противники, наш рух набуває сили. Багато великих міст у Сполучених Штатах, зокрема Нью-Йорк і Балтимор, а також Канзас-Сіті, запровадили цей метод у своїх відділах охорони здоров'я. Відділи охорони здоров'я у Чикаго та Новому Орлеані також зацікавилися цією програмою. Програму активно підтримують органи правопорядку. Травмопункти та лікарні роблять свій внесок у справу. А Конференція мерів США схвалила не тільки цей підхід, а й спеціальну модель. Нашу програму охоче сприйняли на міжнародному рівні: кількість випадків насильства у першому районі в Пуерто-Рико знизилася на 55 відсотків, у Гондурасі програма запобігання лише починається, у Кенії цю стратегію застосували під час нещодавніх виборів, в Іраку попередили 500 злочинів.
So violence is responding as a disease even as it behaves as a disease. So the theory, in a way, is kind of being validated by the treatment. And recently, the Institute of Medicine came out with a workshop report which went through some of the data, including the neuroscience, on how this problem is really transmitted.
Тож насильство реагує як хвороба і навіть поводиться як хвороба. Отож спосіб "лікування" підтверджує нашу теорію. Нещодавно Інститут медицини виступив зі стендовою доповіддю, яка подає певні дані, зокрема з неврології, про те, як проблема насильства передається від людини до людини.
So I think this is good news, because it allows us an opportunity to come out of the Middle Ages, which is where I feel this field has been. It gives us an opportunity to consider the possibility of replacing some of these prisons with playgrounds or parks, and to consider the possibility of converting our neighborhoods into neighborhoods, and to allow there to be a new strategy, a new set of methods, a new set of workers: science, in a way, replacing morality. And moving away from emotions is the most important part of the solution to science as a more important part of the solution.
Тож я думаю, це гарні новини, адже ми маємо можливість вийти з Середньовіччя, на рівні якого перебуває ця проблема. Також ми маємо змогу подумати над тим, щоб на місці окремих в'язниць збудувати дитячі майданчики та парки, і розглянути можливість перетворити усі наші райони, запровадивши там нову стратегію, новий набір методів, залучивши нових робітників. Тобто замінити мораль наукою. Перейти від емоцій до науки - ось ключ до розв'язання проблеми.
So I didn't mean to come up with this at all. It was a matter of, I wanted actually a break, and we looked at maps, we looked at graphs, we asked some questions and tried some tools that actually have been used many times before for other things. For myself, I tried to get away from infectious diseases, and I didn't.
Я не мав жодного наміру розробляти усю цю концепцію. Взагалі-то, я хотів відпочити. Але ми почали дивитись на мапи і графіки, ставити запитання, пробувати різні методи, які вже використовувались не один раз для розв'язання інших проблем. Я намагався втекти від інфекційних захворювань, але в мене не вийшло.
Thank you.
Дякую.
(Applause)
(Оплески)