Every time you breathe in, air travels down the trachea, through a series of channels called bronchi, and finally reaches little clusters of air sacs called alveoli. There are some 600 million alveoli in the lungs, adding up to a surface area of roughly 75 square meters— the size of a tennis court. These tiny sacs, only one cell thick, facilitate a crucial exchange: allowing oxygen from the air we breathe into the bloodstream and clearing out carbon dioxide.
Щоразу, коли ми робимо вдих, повітря подорожує вниз до трахей через ряд каналів, що називаються бронхи, і вкінці досягає невеликих скупчень повітряних мішків, так званих альвеол. У легенях існує близько 600 мільйонів альвеол. Додавши їхні площі, отримаємо приблизно 75 квадратних метрів — розмір тенісного корту. Ці крихітні мішки, завтовшки в клітину, забезпечують ключовий обмін: впускають у кров кисень, який ми вдихаємо з повітрям та очищають його від вуглекислого газу.
Pneumonia wreaks havoc on this exchange. Pneumonia is an infection of the alveoli that causes them to fill with fluid. There are many different kinds of pathogens that can cause pneumonia. The most common ones are viruses or bacteria.
Пневмонія породжує хаос у цьому процесі. Пневмонія - це інфекція альвеол, яка спричинює їхнє наповнення рідиною. Є багато різних видів збудників, що спричиняють пневмонію. Найбільш звичними є віруси чи бактерії.
These microscopic invaders enter the body via droplets either in the air we breathe, or when we touch our eyes, noses, or mouths after touching a contaminated surface. Then, they face the respiratory tract’s first line defense: the mucociliary escalator. The mucociliary escalator consists of mucus that traps invaders and tiny hairs called cilia that carry the mucus toward the mouth, where it can be coughed out.
Ці мікрозагарбники потрапляють в організм через краплі у повітрі, яким ми дихаємо, або коли ми торкаємось наших очей, носів або рота після того, як торкались забрудненої поверхні. Далі вони стикаються із першою лінією захисту дихальних шляхів: мукоциліарним ескалатором. Цей ескалатор містить слиз, що ловить загарбників і дрібні волосинки, війки, які переправляють слиз до рота, де він може бути викашляним.
But some of these invaders may get past the mucociliary escalator into the lungs, where they meet the alveoli. Because alveoli serve as critical exchange points between the blood and air from the outside world, they have their own specialized types of white blood cells, or macrophages, which defend against foreign organisms by enveloping and eating them. When pathogens enter the lungs, the macrophages work to destroy them. The immune system releases additional white blood cells in the alveoli to help. As these immune cells fight the pathogens, they generate inflammation— and fluid as a by-product of the inflammation.
Та деякі загарбники можуть пробратися крізь мукоциліарний ескалатор до легень, де натрапляють на альвеоли. Через те, що альвеоли служать вирішальними обмінними точками між кров’ю та повітрям з навколишнього світу, вони мають власні спеціалізовані види кров’яних тілець, або макрофагів, які захищають від чужих організмів, огортаючи та поїдаючи їх. Коли патогени потрапляють у легені, макрофаги працюють, аби їх знищити. Імунна система випускає на допомогу додаткові білі кров’яні тільця. Коли імунні клітини борються зі збудниками, вони спричиняють запалення і продукують рідину, побічний продукт запалення.
When this fluid builds up, it makes gas exchange inside the alveoli much more difficult. As the level of carbon dioxide in the bloodstream begins to rise, the body breathes more quickly to try to clear it out and get more oxygen in. This rapid breathing is one of the most common symptoms of pneumonia. The body also tries to force the fluid out of the alveoli through coughing.
Коли рідина накопичується, то робить газообмін всередині альвеол набагато складнішим. Як тільки рівень вуглекислого газу у крові починає рости, тіло дихає все швидше, аби очиститись й отримати більше кисню. Таке часте дихання є одним із найпоширеніших симптомів пневмонії. Тіло також пробує виштовхнути рідину із альвеол кашлем.
Determining the cause of pneumonia can be difficult, but once it is established, doctors can prescribe antibiotics, which may include either antibacterial or antiviral treatments. Treatment with antibiotics helps the body get the infection under control. As the pathogen is cleared out, the body gradually expels or absorbs fluid and dead cells. The worst symptoms typically fade out in about a week, though full recovery may take as long as a month.
Визначити причини пневмонії може бути важко, але коли це встановлено, лікарі можуть виписати антибіотики, що також може включати антибактеріальне чи антивірусне лікування. Лікування антибіотиками допомагає тілу тримати інфекцію під контролем. Коли патоген виведено, тіло поступово виганяє або поглинає рідину і мертві клітини. Найгірші симптоми типово зникають десь через тиждень, хоча повне відновлення може тривати цілий місяць.
Otherwise healthy adults can often manage pneumonia at home. But for some groups, pneumonia can be a lot more severe, requiring hospitalization and oxygen, artificial ventilation, or other supportive measures while the body fights the infection. Smoking damages the cilia, making them less able to clear even the normal amount of mucus and secretions, let alone the increased volume associated with pneumonia. Genetic and autoimmune disorders can make someone more susceptible to pathogens that can cause pneumonia. Young children and the elderly also have impaired clearance and weaker immune systems. And if someone has viral pneumonia, their risk of bacterial respiratory infection is higher.
Загалом, якщо не турбують інші симптоми, можна справитись із пневмонією вдома. Але для деяких груп пневмонія може бути набагато тяжчою, вимагаючи госпіталізації та кисню, штучної вентиляції легень, або інших підтримуючих заходів, поки тіло бореться з інфекцією. Куріння знищує війки, зменшуючи їх здатність до очищення навіть звичної кількості слизу й виділень, не кажучи вже про збільшені обсяги, спричинені пневмонією. Генетичні та аутоімунні порушення можуть зробити декого вразливішим до збудників, що спричиняють пневмонію. Малі діти та літні люди також мають порушення системи очищення та слабшу імунну систему. Коли хтось має саме вірусну пневмонію, ризик бактеріальної дихальної інфекції вищий.
Many of the deaths from pneumonia are due to lack of access to healthcare. But sometimes, even with appropriate care, the body enters a sustained fight against the infection it can’t maintain, activating inflammatory pathways throughout the body, not just in the lungs. This is actually a protective mechanism, but after too long in this state organs start shutting down, causing shock and sometimes death.
Багато смертей від пневмонії є через відсутність доступу до медичної допомоги. Але час від часу, навіть із належною турботою, тіло входить у тривалу боротьбу з інфекцією, яку не може здолати і яка активує запальні шляхи по всьому тілу, не тільки у легенях. Власне кажучи, це захисний механізм, але після довгого перебування у такому стані органи починають вимикатись, спричиняючи шок та інколи смерть.
So how can we prevent pneumonia? Eating well and getting enough sleep and exercise helps your body fight off infections. Vaccines can protect against common pneumonia-causing pathogens, while washing your hands regularly helps prevent the spread of these pathogens— and protect those most vulnerable to severe pneumonia.
Тож як ми можемо запобігти пневмонії? Здорове харчування та достатня кількість сну і вправ допоможуть вашому тілу боротися з інфекціями. Вакцини можуть захистити від поширених збудників пневмонії, тоді як регулярне миття рук допоможе попередити поширення збудників та вберегти найбільш вразливих до важкої пневмонії.