If you can't imagine life without chocolate, you're lucky you weren't born before the 16th century. Until then, chocolate only existed in Mesoamerica in a form quite different from what we know. As far back as 1900 BCE, the people of that region had learned to prepare the beans of the native cacao tree. The earliest records tell us the beans were ground and mixed with cornmeal and chili peppers to create a drink - not a relaxing cup of hot cocoa, but a bitter, invigorating concoction frothing with foam. And if you thought we make a big deal about chocolate today, the Mesoamericans had us beat. They believed that cacao was a heavenly food gifted to humans by a feathered serpent god, known to the Maya as Kukulkan and to the Aztecs as Quetzalcoatl. Aztecs used cacao beans as currency and drank chocolate at royal feasts, gave it to soldiers as a reward for success in battle, and used it in rituals. The first transatlantic chocolate encounter occurred in 1519 when Hernán Cortés visited the court of Moctezuma at Tenochtitlan. As recorded by Cortés's lieutenant, the king had 50 jugs of the drink brought out and poured into golden cups. When the colonists returned with shipments of the strange new bean, missionaries' salacious accounts of native customs gave it a reputation as an aphrodisiac. At first, its bitter taste made it suitable as a medicine for ailments, like upset stomachs, but sweetening it with honey, sugar, or vanilla quickly made chocolate a popular delicacy in the Spanish court. And soon, no aristocratic home was complete without dedicated chocolate ware. The fashionable drink was difficult and time consuming to produce on a large scale. That involved using plantations and imported slave labor in the Caribbean and on islands off the coast of Africa. The world of chocolate would change forever in 1828 with the introduction of the cocoa press by Coenraad van Houten of Amsterdam. Van Houten's invention could separate the cocoa's natural fat, or cocoa butter. This left a powder that could be mixed into a drinkable solution or recombined with the cocoa butter to create the solid chocolate we know today. Not long after, a Swiss chocolatier named Daniel Peter added powdered milk to the mix, thus inventing milk chocolate. By the 20th century, chocolate was no longer an elite luxury but had become a treat for the public. Meeting the massive demand required more cultivation of cocoa, which can only grow near the equator. Now, instead of African slaves being shipped to South American cocoa plantations, cocoa production itself would shift to West Africa with Cote d'Ivoire providing two-fifths of the world's cocoa as of 2015. Yet along with the growth of the industry, there have been horrific abuses of human rights. Many of the plantations throughout West Africa, which supply Western companies, use slave and child labor, with an estimation of more than 2 million children affected. This is a complex problem that persists despite efforts from major chocolate companies to partner with African nations to reduce child and indentured labor practices. Today, chocolate has established itself in the rituals of our modern culture. Due to its colonial association with native cultures, combined with the power of advertising, chocolate retains an aura of something sensual, decadent, and forbidden. Yet knowing more about its fascinating and often cruel history, as well as its production today, tells us where these associations originate and what they hide. So as you unwrap your next bar of chocolate, take a moment to consider that not everything about chocolate is sweet.
Якщо ви не можете уявити своє життя без шоколаду, то ви щасливчик, що не народилися раніше 16 століття. До того часу шоколад існував лише в Мезоамериці і зовсім не в такій формі, яку ми знаємо. Ще з 1900 року до нашої ери, люди в тому регіоні навчилися готувати боби місцевого дерева какао. Найдавніші записи розповідають нам, що боби мололи та змішували із кукурудзяним борошном та перцем чилі, щоб створити напій - не горнятко розслаблюючого гарячого какао, а гіркий концентрат з пінкою, що бадьорив. І якщо ви думали, що ми робимо забагато шуму навколо шоколаду, то мезоамериканці нас в цьому перевершили. Вони вірили, що какао було їжею богів, подарованою людям крилатим змієподібним божеством, якого майя називали Кукулькан, а ацтеки - Кетцалькоатль. Ацтеки використовували какао-боби як валюту, пили шоколад на королівських бенкетах, ними нагороджували солдатів за успіх у битві, та використовували у ритуалах. Перша зустріч заокеанського гостя із шоколадом відбулася у 1519 році, коли Ернан Кортес відвідував королівський двір Монтесуми в Теночтітлані. У записах заступника Кортеса зазначено, що король наказав винести 50 глечиків напою та налити його в золоті чаші. Коли колоністи повернулись із вантажем дивних нових бобів, місіонери описали місцеві звичаї як розпусні, що й дало бобам репутацію афродизіаку. Спершу гіркий смак шоколаду зробив його придатним для лікування нездужань, таких як розлади шлунку, але підсолоджування його медом, цукром чи ваніллю швидко зробило шоколад популярними ласощами при іспанському дворі. А невдовзі, у кожному домі аристократів був спеціальний посуд для шоколаду. Приготувати модний напій у великій кількості було складно, і це займало багато часу. Це спонукало до використання плантацій та праці ввезених рабів на Карибському узбережжі та островах біля узбережжя Африки. Світ шоколаду назавжди змінився у 1828 році, коли Конрад ван Гутен з Амстердаму запровадив прес для какао. Винахід ван Гутена міг відділяти природний жир з какао, або ж какао-олію. Після цього залишався порошок, з якого можна було зробити напій, або ж знову з'єднати його із какао-олією, щоб створити твердий шоколад, з яким ми знайомі. Невдовзі після того швейцарський шоколатьє Даніель Пітер додав сухе молоко до суміші, і таким чином винайшов молочний шоколад. До початку 20 століття шоколад перестав бути привілеєм еліти, а став доступними ласощами. Щоб задовольнити величезний попит, треба було збільшити обсяги вирощування какао, яке може рости лише біля екватора. Тепер, замість того, щоб привозити африканських рабів на плантації какао в Південну Америку, саме виробництво какао перенесли до Західної Африки, і станом на 2015 рік Кот-д'Івуар виробляє дві п'ятих всього какао світу. Та незважаючи на розвиток індустрії, існує жахливе порушення прав людини. Багато плантацій по всій Західній Африці, котрі забезпечують західні компанії, використовують працю рабів та дітей, і, за підрахунками, це зачепило більш, ніж 2 мільйони дітей. Ця складна проблема все ще залишається, незважаючи на зусилля великих шоколадних компаній співпрацювати з народами Африки, щоб зменшити практику використання дитячої праці та роботи за кабальним договором. Сьогодні шоколад укорінився в ритуалах нашої сучасної культури. Завдяки тому, що з колоніальних часів його асоціюють з корінними культурами, в поєднанні із силою реклами, шоколад зберігає ауру чогось чуттєвого, декадентського та забороненого. Проте, знати більше про його захопливу, та, часто, жорстоку історію, як і про його виробництво сьогодні, дає нам уявлення про те, звідки виникли ці асоціації та що вони приховують. Тож, коли ви розгорнете свою наступну плитку шоколаду, задумайтесь на секунду про те, що не все щодо шоколаду є солодким.