[This talk contains graphic language and descriptions of sexual violence] [Viewer discretion is advised]
[Ця промова містить непристойну лексику і описи сцен сексуального насилля] [Рекомендоване вікове обмеження аудиторії ]
"Ashley Judd, stupid fucking slut.
"Ешлі Джадд - тупа йобана шльондра".
"You can't sue someone for calling them a cunt."
"Нікого не можна засудити за те, що назвав когось пиздою".
"If you can't handle the Internet, fuck off, whore."
"Якщо ти не в змозі миритися з інтернетом, пиздуй на хуй, повіє".
"I wish Ashley Judd would die a horrible death. She is the absolute worst."
"Я бажаю Ешлі Джадд померти страшною смертю. Вона абсолютно найгірша".
"Ashley Judd, you're the reason women shouldn't vote."
"Ешлі Джадд, ти - причина, чому жінки не мають голосувати".
"'Twisted' is such a bad movie, I don't even want to rape it."
"Cоціопат - настільки поганий серіал, що я б навіть не став його ґвалтувати".
"Whatever you do, don't tell Ashley Judd. She'll die alone with a dried out vagina."
"Що б ви не робили, не говоріть Ешлі Джадд. Вона помре одинока із висохлою вагіною".
"If I had to fuck an older woman, oh my God, I would fuck the shit out of Ashley Judd, that bitch is hot af. The unforgivable shit I would do to her."
"Якщо б мені довелося трахати підстаркувату жінку, Боже мій, я б виїбав все лайно із Ешлі Джадд, ця сука - гаряча штука. Я б робив із нею речі, які не можна пробачити".
Online misogyny is a global gender rights tragedy, and it is imperative that it ends.
Онлайн-жінконенависництво - це глобальна трагедія у боротьбі за гендерну рівність і воно має терміново щезнути.
(Applause)
(Оплески)
Girls' and women's voices, and our allies' voices are constrained in ways that are personally, economically, professionally and politically damaging. And when we curb abuse, we will expand freedom.
Голоси дівчат і жінок, як і голоси наших союзників, скуті у способи, які чинять особисту, економічну, професійну і політичну шкоду. І якщо ми приборкаємо напади, ми розширимо свободу.
I am a Kentucky basketball fan, so on a fine March day last year, I was doing one of the things I do best: I was cheering for my Wildcats. The daffodils were blooming, but the referees were not blowing the whistle when I was telling them to.
Я - фан баскетбольної команди Кентукі, тож одного прекрасного березневого дня минулого року я робила те, що я роблю найкраще за все: вболівала за моїх "Диких котів". Квітли нарциси, але судді не свистіли у свисток, коли я просила їх про це.
(Laughter)
(Сміх)
Funny, they're very friendly to me before the opening tip, but they really ignore me during the game.
Дивно, вони дуже приязні до мене, поки гра не розпочата, але абсолютно ігнорують мене під час самої гри.
(Laughter)
(Сміх)
Three of my players were bleeding, so I did the next best thing ... I tweeted.
Троє з наших гравців отримали поранення, тож я зробила наступну неперевершену річ... Я написала про це у Твітері.
[@ArkRazorback dirty play can kiss my team's free throw making a -- @KySportsRadio @marchmadness @espn Bloodied 3 players so far.]
[@ArkRazorback брудна гра може поцілувати мою команду у вільний кидок -- @KySportsRadio @marchmadness @espn поранили до крові вже 3 гравців.]
It is routine for me to be treated in the ways I've already described to you. It happens to me every single day on social media platforms such as Twitter and Facebook. Since I joined Twitter in 2011, misogyny and misogynists have amply demonstrated they will dog my every step. My spirituality, my faith, being a hillbilly -- I can say that, you can't -- all of it is fair game.
Для мене вже рутина, коли про мене пишуть те, з чого я сьогодні почала. Таке стається зі мною кожного дня у соціальних мережах, як Твітер і Фейсбук. З тієї пори, як я долучилася до Твітера у 2011, жінконенависництво і жінконенависники докладно продемонстрували, що стежитимуть за кожним моїм кроком. За моєю духовністю, моєю вірою, цькувати мене за те, що я селючка - мені можна це казати, а тобі не можна - все це - проста гра.
And I have responded to this with various strategies. I've tried engaging people. This one guy was sending me hypersexual, nasty stuff, and there was a girl in his avatar. I wrote him back and said ... "Is that your daughter? I feel a lot of fear that you may think about and talk to women this way." And he surprised me by saying, "You know what? You're right. I apologize." Sometimes people want to be held accountable. This one guy was musing to I don't know who that maybe I was the definition of a cunt. I was married to a Scot for 14 years, so I said, "Cunt means many different things in different countries --
І я реагувала на це різними стратегіями. Декого я намагалася переконувати. Один хлопець надсилав мені гіперсексуальні, гидкі речі, і на його аватарі була дівчинка. Я відписала йому зі словами... "Це твоя донечка? Мені дуже страшно через те, що ти можеш думати і говорити жінкам такі речі". І він здивував мене, сказавши: "Знаєте що? Ви маєте рацію. Вибачте". Іноді люди хочуть, щоб їм вказали на їхні помилки. Інший хлопець задумливо пояснював - не знаю вже і кому, - що може я була визначенням для слова "сunt" (одне із значень - вульгаризм "пизда"). Я була одружена із шотландцем 14 років, тож я відповіла: "Cunt має різні значення у багатьох країнах,
(Laughter)
(Сміх)
but I'm pretty sure you epitomize the global standard of a dick."
але я майже впевнена в тому, що ти втілюєш глобальний стандарт "хера".
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
I've tried to rise above it, I've tried to get in the trenches, but mostly I would scroll through these social media platforms with one eye partially closed, trying not to see it, but you can't make a cucumber out of a pickle. What is seen goes in. It's traumatic. And I was always secretly hoping in some part of me that what was being said to me and about me wasn't ... true. Because even I, an avowed, self-declared feminist, who worships at the altar of Gloria --
Я намагалася бути вище цього, я занурювалася до їхнього рівня, але здебільшого я пробігалася сторінками соціальних медіа, примруживши око, намагаючись не бачити всього цього, але м'ясо з котлет не відновити. Шо побачиш - не розбачиш. І це травмує. І я таємно сподівалася десь у глибині душі, що те, що говорили мені і про мене було... неправдою. Тому що навіть я, відкрита, самопроголошена феміністка, яка служить біля вівтаря Глорії (мається на увазі Глорія Стайнем)
(Laughter)
(Сміх)
internalize the patriarchy. This is really critical. Patriarchy is not boys and men. It is a system in which we all participate, including me.
поглинаю патріархат. Це дуже важливо. Патріархат - це не хлопці і чоловіки. Це - система, у якій ми всі беремо участь, включно зі мною.
On that particular day, for some reason, that particular tweet after the basketball game triggered something called a "cyber mob." This vitriolic, global outpouring of the most heinous hate speech: death threats, rape threats. And don't you know, when I was sitting at home alone in my nightgown, I got a phone call, and it was my beloved former husband, and he said on a voice mail, "Loved one ... what is happening to you is not OK."
Того самого дня з якоїсь невідомої причини саме той твіт після баскетбольної гри запустив дещо, що зветься "кібер-цькуванням". Це - жалючий глобальний потік наймерзенішої ненависті: погрози смерті, погрози зґвалтування. І вам не відомо, коли я сиділа вдома одна у моїй нічній сорочці, мій коханий колишній чоловік зателефонував мені, і залишив повідомлення на голосовій пошті: "Кохана... те, що з тобою відбувається - не ОК".
And there was something about him taking a stand for me that night ... that allowed me to take a stand for myself. And I started to write. I started to write about sharing the fact that I'm a survivor of all forms of sexual abuse, including three rapes. And the hate speech I get in response to that -- these are just some of the comments posted to news outlets. Being told I'm a "snitch" is really fun.
І щось у ньому, таке рішуче у прагненні захистити мене того вечора ... дозволило мені рішуче захищатися самій. І я почала писати. Я почала писати про те, що я - жертва, що перенесла всі форми сексуального насилля, включаючи три зґвалтування. І скільки ненависті я отримала у відповідь на це - ось тільки декілька прикладів коментарів, що були у стрічці новин. Найвеселіше зі всього те, що мене назвали "брехлом".
[Jay: She enjoyed every second of it!!!!!]
[Джей: Вона насолоджувалася кожною хвилиною!!!!]
Audience: Oh, Lord Jesus.
Аудиторія: О, Святий Ісусе.
Ashley Judd: Thank you, Jesus. May your grace and mercy shine.
Ешлі Джадд: Дякую, Ісусе. Нехай сяють твої милість і прощення.
So, I wrote this feminist op-ed, it is entitled, "Forget Your Team: It Is Your Online Gender Violence Toward Girls And Women That Can Kiss My Righteous Ass."
Тож я написала феміністичну колонку: "Забудьте про свою команду: Саме ваше онлайн-цькування, спрямоване проти дівчат і жінок, може поцілувати мої доброчесні сідниці".
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
And I did that alone, and I published it alone, because my chief advisor said, "Please don't, the rain of retaliatory garbage that is inevitable -- I fear for you." But I trust girls and I trust women, and I trust our allies. It was published, it went viral, it proves that every single day online misogyny is a phenomenon endured by us all, all over the world, and when it is intersectional, it is worse. Sexual orientation, gender identity, race, ethnicity, religion -- you name it, it amplifies the violence endured by girls and women, and for our younger girls, it is worse.
І я зробила це сама, і опублікувала це сама, тому що мій радник попросив: "Будь ласка, не треба, потік зворотнього бруду неминучий - я боюся за тебе". Але я довіряю дівчатам, і я довіряю жінкам, і я довіряю нашим союзникам. Колонка була опублікована і стала вірусною, вона доводить, що кожного дня ми переживаємо цей феномен - онлайн-жінконенависництво - по всьому світу, і коли воно інтерсекційне, це іще гірше. Сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, раса, етнічна приналежність, релігія і багато інших підсилюють жорстокість, яку переживають дівчата і жінки, і для наших наймолодших дівчат все стає набагато гіршим.
It's clearly traumatizing. Our mental health, our emotional well-being are so gravely affected because the threat of violence is experienced neurobiologically as violence. The cortisol shoots up, the limbic system gets fired, we lose productivity at work.
Це, звичайно, травмує. Наше психічне здоров'я, наше емоційне благополуччя дуже сильно страждають через те, що погрози про насилля нейробіологічно відчуваються так само, як фізичне насилля. Кортизол здіймається до небес, лімбічна система горить, ми втрачаємо продуктивність на роботі.
And let's talk about work. Our ability to work is constrained. Online searches of women applying for jobs reveal nude pictures of them, false allegations they have STDs, their addresses indicating that they are available for sex with real examples of people showing up at this house for said sex.
І поговорімо про роботу. Наша здатність працювати також обмежена. Онлайн-пошуки жінок, які подають заяви про роботу, закінчуються тим, що в інтернет з'являються їхні оголені фотографії, неправдиві заяви, що в них ЗПСШ, їхні адреси з приміткою, що вони доступні для сексу, з реальними випадками, коли на їхній поріг заявлялися люди, що претендували на оголошений секс.
Our ability to go to school is impaired. 96 percent of all postings of sexual images of our young people ... girls. Our girls. Our boys are two to three times more likely -- nonconsensually -- to share images.
Наші можливості отримати освіту погіршені. 96 відсотків всіх фотографій молодих людей сексуального характеру... фотографії дівчат. Наших дівчат. Наші хлопчики удвічі чи втричі частіше - без отримання згоди - розповсюджують ті фотографії.
And I want to say a word about revenge porn. Part of what came out of this tweet was my getting connected with allies and other activists who are fighting for a safe and free internet. We started something called the Speech Project; curbing abuse, expanding freedom. And that website provides a critical forum, because there is no global, legal thing to help us figure this out. But we do provide on that website a standardized list of definitions, because it's hard to attack a behavior in the right way if we're not all sharing a definition of what that behavior is. And I learned that revenge porn is often dangerously misapplied. It is the nonconsensual sharing of an image used tactically to shame and humiliate a girl or woman that attempts to pornography us. Our natural sexuality is -- I don't know about yours -- pretty gorgeous and wonderful. And my expressing it does not pornography make.
І я також хочу згадати про порно помсти. Частина результатів, досягнутих за допомогою цього твіту - це моє знайомство з союзниками і іншими активістами, що відстоюють безпечну і вільну мережу інтернет. Ми розпочали дещо із назвою "Проект мовлення", що стримує насилля і розширює свободу. І цей веб сайт забезпечує важливий форум, тому що наразі немає глобального легального способу вирішити це. Але ми надаємо на нашому сайті стандартизований список визначень, тому що дуже складно атакувати поведінку правильно, якщо ми не маємо згоди щодо визначення цієї поведінки. І так я дізналася, що порно помсти вживається небезпечно часто. Це - неузгоджене розповсюдження фотографії із тактичною ціллю зганьбити і принизити дівчину або жінку і створити порнографічний образ. Наша природна сексуальність - я не знаю про вашу - прекрасна і дивовижна. І моє вираження сексуальності - це не порнографічний контент.
(Applause)
(Оплески)
So, I have all these resources that I'm keenly aware so many people in the world do not. I was able to start the Speech Project with colleagues. I can often get a social media company's attention. I have a wonderful visit to Facebook HQ coming up. Hasn't helped the idiotic reporting standards yet ... I actually pay someone to scrub my social media feeds, attempting to spare my brain the daily iterations of the trauma of hate speech. And guess what? I get hate speech for that. "Oh, you live in an echo chamber." Well, guess what? Having someone post a photograph of me with my mouth open saying they "can't wait to cum on my face," I have a right to set that boundary.
Отже, в мене є всі ці ресурси, яких, і я це дуже добре розумію, немає у величезної кількості людей у світі. Мені з колегами вдалося започаткувати "Проект мовлення". Мені часто вдається привернути увагу компанії, що володіє соціальною мережею. Невдовзі відбудеться мій прекрасний візит до штаб-квартири Фейсбуку. Поки що це не допомогло покращити ідіотські стандарти доповідання про порушення... Фактично, я плачу декому за те, що ця людина вичищає мої соціальні мережі, щоб захистити мій мозок від щоденних хвиль травми і ненависті. І знаєте що? Я отримую ненависні коментарі навіть за це. "О, ти живеш у ехо-камері". Ну, знаєте? Якщо в мене є вибір, чи дозволити комусь викласти моє фото із відкритим ротом і з текстом, що "хтось не може дочекатися, щоб "кінчити" на моє обличчя", то я маю право провести цю межу.
(Applause)
(Оплески)
And this distinction between virtual and real is specious because guess what -- that actually happened to me once when I was a child, and so that tweet brought up that trauma, and I had to do work on that.
І це розмежування на віртуальне і реальне є лицемірним, знаєте чому - тому що таке насправді трапилося зі мною у дитинстві, і той твіт повернув мене до старої травми, і я мусила працювати з тим.
But you know what we do? We take all of this hate speech, and we disaggregate it, and we code it, and we give that data so that we understand the intersectionality of it: when I get porn, when it's about political affiliation, when it's about age, when it's about all of it. We're going to win this fight.
Але ви знаєте, що робимо ми? Ми беремо всі ті вислови ненависті і розбираємо на деталі, і кодуємо їх, а потім віддаємо ці дані з тим, щоб розуміти їхню інтерсекційність: коли я отримую порнографію, коли це з приводу політичних поглядів, коли це стосується віку, коли це торкається всього зазначеного вище. І ми збираємося перемогти у цій боротьбі.
There are a lot of solutions -- thank goodness. I'm going to offer just a few, and of course I challenge you to create and contribute your own. Number one: we have to start with digital media literacy, and clearly it must have a gendered lens. Kids, schools, caregivers, parents: it's essential. Two ... shall we talk about our friends in tech? Said with dignity and respect, the sexism in your workplaces must end.
Є багато вирішень - дякувати провидінню. Я запропоную декілька з них, і, звичайно, я кидаю виклик вам, щодо пропонування ваших ідей. По-перше, ми маємо почати з грамотності у просторі цифрових медіа, і все це мусить мати гендерне забарвлення. Ми маємо навчити дітей, школярів, вихователів, батьків: це - надзвичайно важливо. По-друге, поговорімо про наших друзів у сфері технологій? Говорю це з гідністю і повагою: сексизм на ваших робочих місцях має припинитися.
(Applause)
(Оплески)
(Cheers)
(Вітання)
EDGE, the global standard for gender equality, is the minimum standard. And guess what, Silicon Valley? If L'Oréal in India, in the Philippines, in Brazil and in Russia can do it, you can, too. Enough excuses. Only when women have critical mass in every department at your companies, including building platforms from the ground up, will the conversations about priorities and solutions change.
ЕДГР (Eкономічні дивіденди від гендерної рівності), глобальний стандарт гендерної рівності, мінімальний стандарт. І знаєте що, Кремнієва долина? Якщо L'Oréal в Індії, в Філіппінах, у Бразилії і в Росії зміг це зробити, ви теж так зможете. Досить виправдань. Тільки тоді, коли жінок стане достатньо у кожному відділі ваших компаній, включно з тими, що займаються розробкою, починаючи із самого низу, зміниться риторика про пріоритети і рішення.
And more love for my friends in tech: profiteering off misogyny in video games must end. I'm so tired of hearing you talk to me at cocktail parties -- like you did a couple weeks ago in Aspen -- about how deplorable #Gamergate was, when you're still making billions of dollars off games that maim and dump women for sport. Basta! -- as the Italians would say. Enough.
І ще більше любові до моїх друзів у технологіях: заробляння статків на жінконенависництві у відеоіграх має припинитися. Я так втомилася від ваших балачок на коктейльних прийомах - наприклад у Аспені пару тижнів тому - про те, який прикрий той Ґеймґейтський скандал (#Gamergate), коли ви так само заробляєте мільярди доларів на іграх, у яких жінок калічать заради розваги. Баста! - як сказали б італійці. Досить.
(Applause)
(Оплески)
Our friends in law enforcement have much to do, because we've seen that online violence is an extension of in-person violence. In our country, more girls and women have been murdered by their intimate partners than died on 9/11 and have died since in Afghanistan and Iraq combined. And it's not cool to say that, but it is true. We care so much geopolitically about what men are doing over there to women over there ... In 2015, 72,828 women used intimate partner violence services in this country. That is not counting the girls and women and boys who needed them. Law enforcement must be empowered with up-to-date internet technology, the devices and an understanding of these platforms -- how they work. The police wanted to be helpful when Amanda Hess called about the death threat she was getting on Twitter, but they couldn't really when they said, "What's Twitter?"
Нашим друзям у поліції теж є чим зайнятися, тому що ми бачимо, що онлайн-насилля - це продовження персонального насилля. У нашій країні від рук своїх інтимних партнерів загинуло більше дівчат і жінок, ніж у трагедії 9/11 та на війнах у Афганістані і Іраку разом. І говорити про це не класно, але це - правда. Ми так багато уваги на геополітичному рівні приділяємо тому, як чоловіки ставляться до жінок на тих теренах... У 2015 році у цій країні послугами служби протидії домашньому насиллю скористалося 72 828 жінок. І це не включає дівчат, жінок та хлопчиків, які також їх потребували, але не звернулися по них. Поліція має добре знатися на сьогоденних інтернет-технологіях, приладах, та мати розуміння цих платформ - як саме вони працюють. Поліція хотіла допомогти, коли Аманда Гесс зателефонувала з приводу погроз смерті, які вона отримувала в Твітері, але насправді стало зрозуміло, що вони не зможуть нічого вдіяти, коли її спитали: "Що таке Твітер?"
Our legislators must write and pass astute legislation that reflects today's technology and our notions of free and hate speech. In New York recently, the law could not be applied to a perpetrator because the crimes must have been committed -- even if it was anonymous -- they must have been committed by telephone, in mail, by telegraph --
Наші законодавці мають написати і прийняти сучасні закони, які будуть торкатися сьогоднішніх технологій і випливати з реалій свободи слова та витікаючої з цього вербалізованої ненависті. Нещодавно у Нью-Йорку до злочинця не змогли застосувати закон через те, що злочини повинні вчинятися - навіть анонімні - вони мають вчинятися телефоном, поштою, телеграфом -
(Laughter)
(Сміх)
The language must be technologically neutral.
Мова має бути нейтральною щодо технологій.
So apparently, I've got a pretty bold voice. So, let's talk about our friends ... white men. You have a role to play and a choice to make. You can do something, or you can do nothing. We're cool in this room, but when this goes out, everyone will say, "Oh my God, she's a reverse racist." That quote was said by a white man, Robert Moritz, chairperson, PricewaterhouseCoopers, he asked me to include it in my talk.
Отже, вочевидь, мій голос доволі зухвалий. Тож поговорімо ще про наших друзів... білих чоловіків. Ви маєте грати вашу роль і робити свій вибір. Ви можете зробити щось, або не робити нічого. Ми у цій аудиторії нормальні, але коли це вийде за межі, кожен скаже: "О Господи, та вона ж зворотня расистка". Саме це сказав білий чоловік, Роберт Моріц, член правління, ПрайсуотерхаусКуперс, він попросив мене включити це у мою промову.
We need to grow support lines and help groups, so victims can help each other when their lives and finances have been derailed. We must as individuals disrupt gender violence as it is happening. 92 percent of young people 29 and under witness it. 72 percent of us have witnessed it. We must have the courage and urgency to practice stopping it as it is unfolding.
Ми повинні розвинути телефони довіри і групи підтримки, щоб жертви могли допомагати один одному, коли їхні життя і фінанси зруйновані. Як особистості ми маємо припиняти гендерне насилля, щойно воно назріває. 92 відсотка молодих людей у віці 29 років і менше стають його жертвами. 72 відсотки нас із вами стали його свідками. Ми повинні мати сміливість і волю припиняти його, щоб воно не розгорталося.
And lastly, believe her. Believe her.
І наприкінці, вірте їй. Вірте їй.
(Applause)
(Оплески)
This is fundamentally a problem of human interaction. And as I believe that human interaction is at the core of our healing, trauma not transformed will be trauma transferred.
Фундаментально це - проблема людського спілкування. І через те, що я вірю, що людське спілкування - це серце нашого одужання, якщо ми не трансформуємо травму, ми перенесемо її далі.
Edith Wharton said, "The end is latent in the beginning," so we are going to end this talk replacing hate speech with love speech. Because I get lonely in this, but I know that we are allies. I recently learned about how gratitude and affirmations offset negative interactions. It takes five of those to offset one negative interaction, and gratitude in particular -- free, available globally any time, anywhere, to anyone in any dialect -- it fires the pregenual anterior cingulate, a watershed part of the brain that floods it with great, good stuff. So I'm going to say awesome stuff about myself. I would like for you to reflect it back to me. It might sound something like this --
Едіт Вортон сказала: "Кінець прихований у початку", - тож ми закінчимо цю промову, замінивши риторику ненависті на риторику любові. Тому що у всьому цьому я іноді почуваюся самотньою, але я знаю, що всі ми - союзники. Нещодавно я дізналась, як вдячність і позитивні ствердження нівелюють негативні враження. Потрібно п'ять позитивних речей, щоб стерти одне негативне зауваження, і саме подяка - безкоштовна, доступна глобально у будь-який час, будь-де, кожному на будь-якому діалекті - активує передню поясну кору головного мозку за коліном мозолистого тіла, так званий мозковий вододіл, який заливає його чимось дивовижним і прекрасним. Тож я говоритиму чудові речі про себе. Я прошу вас віддзеркалити їх мені назад. Це може бути якось так:
(Laughter)
(Сміх)
I am a powerful and strong woman, and you would say, "Yes, you are."
Я - могутня і сильна жінка, і ви продовжуєте: "Так, ти така".
Audience: Yes, you are.
Аудиторія: Так, ти така.
Ashley Judd: My mama loves me.
Ешлі Джадд: Моя мама любить мене.
A: Yes, she does.
А: Так, вона любить.
AJ: I did a great job with my talk.
ЕД: Я досягла доброго результату своєю промовою.
A: Yes, you did.
А: Так, ти досягла.
AJ: I have a right to be here.
ЕД: Я маю право бути тут.
A: Yes, you do.
А: Так, ти маєш.
AJ: I'm really cute.
ЕД: Я насправді мила.
(Laughter)
(Сміх)
A: Yes, you are.
А: Так, ти така.
AJ: God does good work.
ЕД: Бог робить добру справу.
A: Yes, He does.
А: Так, він робить.
AJ: And I love you. Thank you so much for letting me be of service.
ЕД: І я люблю вас. Щиро вам дякую за те, що дозволили мені служити вам.
Bless you.
Благослови вас Господь.
(Applause)
(Оплески)