My seven-year-old grandson sleeps just down the hall from me, and he wakes up a lot of mornings and he says, "You know, this could be the best day ever." And other times, in the middle of the night, he calls out in a tremulous voice, "Nana, will you ever get sick and die?"
Мій семирічний онук спить у сусідній кімнаті, та коли він прокидається вранці. він часто каже: "Уяви, а якщо сьогодні найкращий день в житті". Іншим разом він кличе мене тремтячим голосом посеред ночі й питає: "Бабусю, а чи ти колись помреш?"
I think this pretty much says it for me and most of the people I know, that we're a mixed grill of happy anticipation and dread. So I sat down a few days before my 61st birthday, and I decided to compile a list of everything I know for sure. There's so little truth in the popular culture, and it's good to be sure of a few things.
Я вважаю, для мене та тих, кого я знаю, це є ілюстрацією того, що ми - це суміш щасливих передчуттів та страху. Тож за декілька днів до мого 61-го дня народження я сіла та вирішила зробити список всього, що я вважаю безперечним. В масовій культурі настільки мало правди, що було б добре бути впевненим хоч у якихось речах.
For instance, I am no longer 47, although this is the age I feel, and the age I like to think of myself as being. My friend Paul used to say in his late 70s that he felt like a young man with something really wrong with him.
Наприклад, мені більш не буде 47, хоча це саме той вік, на який я почуваюсь, і вік, який мені подобається приписувати собі. Мій друг Пол, у свої 70 з гаком, любить повторювати, що він почувається, ніби юнак, у якого є трохи проблем зі здоров'ям.
(Laughter)
(Сміх)
Our true person is outside of time and space, but looking at the paperwork, I can, in fact, see that I was born in 1954. My inside self is outside of time and space. It doesn't have an age. I'm every age I've ever been, and so are you, although I can't help mentioning as an aside that it might have been helpful if I hadn't followed the skin care rules of the '60s, which involved getting as much sun as possible while slathered in baby oil and basking in the glow of a tinfoil reflector shield.
Наше дійсне "Я" знаходиться поза часом і простором, але, зазирнувши у документи, я, дійсно, мушу визнати, що народилася у 1954 році. Моя духовна сутність лежить поза часом і простором. Вона не має віку. Так як і ви, я можу бути того віку, через який я вже проходила, хоча потрібно згадати і такий аспект цієї справи, що все-таки потрібно дотримуватись правил догляду за шкірою для 60-літніх, а саме - максимальна тривалість сонячних ванн разом із використанням дитячого крему і вигріванням біля рефлектора настільної лампи.
(Laughter)
(Сміх)
It was so liberating, though, to face the truth that I was no longer in the last throes of middle age, that I decided to write down every single true thing I know. People feel really doomed and overwhelmed these days, and they keep asking me what's true. So I hope that my list of things I'm almost positive about might offer some basic operating instructions to anyone who is feeling really overwhelmed or beleaguered.
Ну і, зрештою, було таким полегшенням, визнати правду, що я вже не є на заключних акордах середнього віку, і це надихнуло мене записати беззаперечні факти, які я знаю. Нині люди почуваються досить приреченими і перевантаженими, вони доволі часто запитують мене - що таке правда. Отож, я надіюсь, що цей список того, в чому я майже впевнена, може стати гарною базовою інструкцією для тих, хто почувається перевантаженим і переслідуваним.
Number one: the first and truest thing is that all truth is a paradox. Life is both a precious, unfathomably beautiful gift, and it's impossible here, on the incarnational side of things. It's been a very bad match for those of us who were born extremely sensitive. It's so hard and weird that we sometimes wonder if we're being punked. It's filled simultaneously with heartbreaking sweetness and beauty, desperate poverty, floods and babies and acne and Mozart, all swirled together. I don't think it's an ideal system.
Пункт перший: найпершим і найправдивішим фактом є те, що всяка істина є парадоксом. Життя є одночасно і цінним, незбагненним даром, і, одночасно, жахіттям, тут, у нашій інкарнації. Це прикрий факт для тих із нас, хто був народжений надто чутливим. Життя таке тяжке і дивне, що ми часом дивуємось, якщо воно нас викручує. Воно наповнене водночас безмірною красою і гармонією, жахливою злиденністю, повенями і немовлятами, прищами і Моцартом, і все це кружляє разом. Я не думаю, що це ідеальна система.
(Laughter)
(Сміх)
Number two: almost everything will work again if you unplug it for a few minutes --
Пункт два: майже все запрацює знову, якщо відключити його на кілька хвилин.
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
including you.
З вами включно.
Three: there is almost nothing outside of you that will help in any kind of lasting way, unless you're waiting for an organ. You can't buy, achieve or date serenity and peace of mind. This is the most horrible truth, and I so resent it. But it's an inside job, and we can't arrange peace or lasting improvement for the people we love most in the world. They have to find their own ways, their own answers. You can't run alongside your grown children with sunscreen and ChapStick on their hero's journey. You have to release them. It's disrespectful not to. And if it's someone else's problem, you probably don't have the answer, anyway.
Третє: немає майже нічого зовнішнього, що могло б надати тривалу допомогу, хоча ми й очікуємо цього. Ви не можете купити, домогтися чи вирахувати спокій і душевну рівновагу. Це найбільш жахлива істина і я обурена нею. Але тут потрібна внутрішня робота, і ми не можемо організувати мир і постійний прогрес людям, яких найбільше любимо. Вони мають знайти свої власні шляхи, свої власні відповіді. Ви не можете бігти поруч зі своїми дорослими дітьми по їхньому життєвому шляху, страхуючи їх памперсами і кремами. Ви повинні відпустити їх. Було б непристойно не зробити цього. Адже, якщо це не ваша проблема, то, найімовірніше, ви не маєте доброї відповіді.
(Laughter)
(Сміх)
Our help is usually not very helpful. Our help is often toxic. And help is the sunny side of control. Stop helping so much. Don't get your help and goodness all over everybody.
Наша допомога, як правило, не є корисною. Часто вона навіть шкідлива. А якщо чесно - то це завуальована форма контролю. Перестаємо допомагати в такому обсязі. Не нав'язуємо свою допомогу і позитив кожному зустрічному.
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
This brings us to number four: everyone is screwed up, broken, clingy and scared, even the people who seem to have it most together. They are much more like you than you would believe, so try not to compare your insides to other people's outsides. It will only make you worse than you already are.
Все це приводить нас до пункту чотири: кожен з нас є забіганим, зажуреним, нав'язливим і заляканим, навіть ті, хто здається найріднішими. Вони більш схожі на вас, ніж ви можете уявити, так що старайтесь не порівнювати свої внутрішні риси із зовнішніми проявами інших людей. Це зробить вас лише гіршими.
(Laughter)
(Сміх)
Also, you can't save, fix or rescue any of them or get anyone sober. What helped me get clean and sober 30 years ago was the catastrophe of my behavior and thinking. So I asked some sober friends for help, and I turned to a higher power. One acronym for God is the "gift of desperation," G-O-D, or as a sober friend put it, by the end I was deteriorating faster than I could lower my standards.
Ви все одно не зможете оберігати, виправляти чи рятувати їх, або остудити чиюсь гарячу голову. Щось подібне допомогло мені прочистити і відрегулювати мислення 30 років тому - це була катастрофа в моїй поведінці й мисленні. І я звернулась за допомогою до раціонально мислячих друзів, це було звертання до вищих сил. Одним з акронімів для слова "Бог" є - "дар відчайдушності", принаймні, так його трактували раціонально мислячі друзі, в результаті, я деградувала швидше, ніж встигала понижувати свої стандарти.
(Laughter)
(Сміх)
So God might mean, in this case, "me running out of any more good ideas."
В цьому випадку вищі сили, мабуть, казали - "ти рухаєшся без якоїсь доброї ідеї".
While fixing and saving and trying to rescue is futile, radical self-care is quantum, and it radiates out from you into the atmosphere like a little fresh air. It's a huge gift to the world. When people respond by saying, "Well, isn't she full of herself," just smile obliquely like Mona Lisa and make both of you a nice cup of tea. Being full of affection for one's goofy, self-centered, cranky, annoying self is home. It's where world peace begins.
Коли ж спроби покращити, оберігати чи рятувати виявляються невдалими, то посилена турбота про себе виходить на передній план і це випромінюється з тебе в атмосферу, як легкий свіжий подих. Це неабиякий подарунок світові. А коли люди реагують, запитуючи "Чи не переповнена вона собою", просто загадково посміхнись, як Мона Ліза, і зроби всім чашку доброго чаю. Бо коли ти наповнюєшся прихильністю до чиєїсь нелогічності і самозакоханості, непослідовності й роздратування, ти знаходиш свій дім. Це місце, де у світі починається мир.
Number five: chocolate with 75 percent cacao is not actually a food.
Пункт п'ятий: шоколад з 75% какао насправді не є їжею.
(Laughter)
(Сміх)
Its best use is as a bait in snake traps or to balance the legs of wobbly chairs. It was never meant to be considered an edible.
Його правильніше використати як приманку в капканах або підкласти під хиткий стілець. Його ні в якому разі не можна розглядати, як щось їстівне.
Number six --
Пункт шостий --
(Laughter)
(Сміх)
writing. Every writer you know writes really terrible first drafts, but they keep their butt in the chair. That's the secret of life. That's probably the main difference between you and them. They just do it. They do it by prearrangement with themselves. They do it as a debt of honor. They tell stories that come through them one day at a time, little by little. When my older brother was in fourth grade, he had a term paper on birds due the next day, and he hadn't started. So my dad sat down with him with an Audubon book, paper, pencils and brads -- for those of you who have gotten a little less young and remember brads -- and he said to my brother, "Just take it bird by bird, buddy. Just read about pelicans and then write about pelicans in your own voice. And then find out about chickadees, and tell us about them in your own voice. And then geese."
письменництво. Кожен автор, якого ви знаєте, творить лише жахливі перші спроби, але вони скрізь тримаються з видом класиків. В цьому - секрет життя. В цьому, можливо, головна відмінність між вами і ними. Вони просто роблять це. Вони роблять це попередньо підготувавшись. Вони роблять це як борг честі. Вони розповідають історії, які утворюються у них потроху, день за днем. Коли мій старший брат був у четвертому класі, він отримав завдання підготувати реферат про птахів до наступного дня, але ніяк не міг розпочати роботу. Отож мій батько сів біля нього з книгою Одюбона, папером, олівцями і цвяшками -- ті, хто не зовсім юний, певно, пам'ятають такі цвяшки, і сказав братові: "Просто бери пташку за пташкою, хлопче. Наприклад, прочитай про пеліканів, а далі напиши про цих пеліканів своїми словами. Далі переходиш до синиць, і розповідаєш нам про них своїми словами. Потім ідуть гуси".
So the two most important things about writing are: bird by bird and really god-awful first drafts. If you don't know where to start, remember that every single thing that happened to you is yours, and you get to tell it. If people wanted you to write more warmly about them, they should've behaved better.
Отож, найважливіше про письменництво - це пташка за пташкою, а далі, якийсь, дякувати Богу, перший чорновичок. Якщо не знаєте, як то його почати, пам'ятайте, що все, що сталося з вами, - це ваше, і ви маєте це розповісти. Якщо люди захочуть, щоб ви писали про них більш приязно, то їм слід почати поводити себе краще.
(Laughter)
(Сміх)
(Applause)
(Оплески)
You're going to feel like hell if you wake up someday and you never wrote the stuff that is tugging on the sleeves of your heart: your stories, memories, visions and songs -- your truth, your version of things -- in your own voice. That's really all you have to offer us, and that's also why you were born.
Ви будете в пекельних муках, коли прокинувшись одного дня не зможете створити матеріалу, який торкається струн вашої душі: ваші історії, спогади, мрії й пісні -- вашу правду, ваше бачення речей -- передати це все своїми словами. Це якраз те, що ви маєте запропонувати світу, навіть більше - задля цього ви були народжені.
Seven: publication and temporary creative successes are something you have to recover from. They kill as many people as not. They will hurt, damage and change you in ways you cannot imagine. The most degraded and evil people I've ever known are male writers who've had huge best sellers. And yet, returning to number one, that all truth is paradox, it's also a miracle to get your work published, to get your stories read and heard. Just try to bust yourself gently of the fantasy that publication will heal you, that it will fill the Swiss-cheesy holes inside of you. It can't. It won't. But writing can. So can singing in a choir or a bluegrass band. So can painting community murals or birding or fostering old dogs that no one else will.
Сьоме: публікації і тимчасовий творчий успіх - це те, від чого вам слід оговтатись. Вони вбили дуже багато людей. Вони будуть вражати, пошкоджувати й змінювати вас таким шляхом, що ви навіть не можете уявити. Найбільш деградовані й огидні люди, яких я коли-небудь знала, це були чоловіки-письменники, що мали величезні бестселлери. І, повертаючись до пункту один, що всі істини є парадоксом, це - чудо, що ваші праці опубліковано, що ваші історії читають і слухають. Краще спробуйте потроху відмовитись від фантазій, що публікація зцілить вас, що вона заповнить "сирні дірочки" вашої душі. Вона цього не зможе. І не буде робити. А процес творчості - зможе. Отож, спробуйте співати в хорі чи іншій музичній групі. Спробуйте малювати мурали чи розводити пташок, або опікуватись старими собаками, які нікому не потрібні.
Number eight: families. Families are hard, hard, hard, no matter how cherished and astonishing they may also be. Again, see number one.
Пункт вісім: сім'я. Сім'я - це тяжко, тяжко, тяжко, незважаючи на те, що вона може бути також чарівною і пестливою. Знову ж таки, згадаймо пункт перший.
(Laughter)
(Сміх)
At family gatherings where you suddenly feel homicidal or suicidal --
В колі сім'ї, де вам раптово захотілось або когось убити, або покінчити з собою -
(Laughter)
(Сміх)
remember that in all cases, it's a miracle that any of us, specifically, were conceived and born. Earth is forgiveness school. It begins with forgiving yourself, and then you might as well start at the dinner table. That way, you can do this work in comfortable pants.
пам'ятайте, що в усіх випадках, це є чудом, що кожен із нас був зачатий і народжений. Земля - це школа прощення. Починається все з прощення себе, а далі можете продовжувати за обіднім столом. І найчудесніше, що це все можна робити в домашніх капцях.
(Laughter)
(Сміх)
When William Blake said that we are here to learn to endure the beams of love, he knew that your family would be an intimate part of this, even as you want to run screaming for your cute little life. But I promise you are up to it. You can do it, Cinderella, you can do it, and you will be amazed.
Коли Уільям Блейк сказав, що ми є тут, щоб навчитись витримувати промені любові, він знав, що сім'я буде невід'ємною частиною цього всього, навіть якщо вам хочеться кричати про своє миленьке життя. Але запевняю вас, що ви цілком придатні до цього. Ви можете зробити це, Попелюшко, ви можете зробити це, і ви будете вражені.
Nine: food. Try to do a little better. I think you know what I mean.
Дев'яте: їжа. Намагайтесь робити все трохи краще. Надіюсь, ви розумієте, про що я.
(Laughter)
(Сміх)
Number 10 --
Пункт 10 --
(Laughter)
(Сміх)
grace. Grace is spiritual WD-40, or water wings. The mystery of grace is that God loves Henry Kissinger and Vladimir Putin and me exactly as much as He or She loves your new grandchild. Go figure.
благодать. Благодать є духовною змазкою або ж ластами у воді. Таїнством благодаті є те, що Бог любить Генрі Кіссінджера, і Владіміра Путіна, і мене точно так, як Він чи Вона любить свого внука. Візьми розберись.
(Laughter)
(Сміх)
The movement of grace is what changes us, heals us and heals our world. To summon grace, say, "Help," and then buckle up. Grace finds you exactly where you are, but it doesn't leave you where it found you. And grace won't look like Casper the Friendly Ghost, regrettably. But the phone will ring or the mail will come and then against all odds, you'll get your sense of humor about yourself back. Laughter really is carbonated holiness. It helps us breathe again and again and gives us back to ourselves, and this gives us faith in life and each other. And remember -- grace always bats last.
Проявами благодаті є те, що вона змінює нас, лікує нас і покращує наш світ. Щоб випросити благодать, скажи "Допоможи" і приготуйся. Благодать знайде тебе там, де ти є, але не залишить тебе там, де знайшла. І благодать не буде схожою на чарівного привида Каспера, на превеликий жаль. Але телефон задзвонить або пошта прийде, і проти всіх негараздів ваше звичне почуття гумору підставить своє плече. Сміх - це дійсно освіжаюча святість. Він допомагає нам дихати знов і знов, приводить нас до тями, і дарує нам віру в життя і людей. І запам'ятайте -- благодать завжди сміється останньою.
Eleven: God just means goodness. It's really not all that scary. It means the divine or a loving, animating intelligence, or, as we learned from the great "Deteriorata," "the cosmic muffin." A good name for God is: "Not me." Emerson said that the happiest person on Earth is the one who learns from nature the lessons of worship. So go outside a lot and look up. My pastor said you can trap bees on the bottom of mason jars without lids because they don't look up, so they just walk around bitterly bumping into the glass walls. Go outside. Look up. Secret of life.
Одинадцяте: Бог - це милість. Це зовсім не страшно. Це означає божественний і люблячий живий інтелект, або, як ми вже знаємо з незрівнянного твору "Deteriorata", - це космічний кексик. Добрим іменем для Бога буде - "не я". Емерсон сказав, що найщасливішим чоловіком на Землі буде той, хто засвоїть від природи уроки поклоніння. Отже, вийдіть трохи за рамки себе і подивіться. Мій духівник сказав якось, що ми можемо утримувати бджіл в банці навіть без кришки, бо вони не можуть поглянути вгору, отож вони просто здійснюють свій гіркий політ, вдаряючись об скляні стінки. Виходь за рамки звичного. Дивись. От у цьому - секрет життя.
And finally: death. Number 12. Wow and yikes. It's so hard to bear when the few people you cannot live without die. You'll never get over these losses, and no matter what the culture says, you're not supposed to. We Christians like to think of death as a major change of address, but in any case, the person will live again fully in your heart if you don't seal it off. Like Leonard Cohen said, "There are cracks in everything, and that's how the light gets in." And that's how we feel our people again fully alive.
І на завершення: смерть. Пункт 12. Ого і йой. Тяжко пережити смерть тих людей, без яких ви не уявляєте свого життя. Ви ніколи не змиритесь із цими втратами, і незалежно, що там каже культура, ви не піддаєтесь цим впливам. Ми, християни, полюбляємо думати про смерть, як про зміну адреси, проте, любий вам об'єкт буде жити у вашому серці допоки це буде потрібно вам. Як казав Леонард Коен: "Тріщини є у всьому, але це шлях, яким до нас доходить світло" Крім того, це пояснює, як ми відчуваємо наших близьких живими.
Also, the people will make you laugh out loud at the most inconvenient times, and that's the great good news. But their absence will also be a lifelong nightmare of homesickness for you. Grief and friends, time and tears will heal you to some extent. Tears will bathe and baptize and hydrate and moisturize you and the ground on which you walk.
Також, люди можуть посміятися з вас у найнезручніший момент, а це є дуже гарною новиною. Але їхня відсутність буде кошмаром решти вашого життя. Друзі і горе, час і сльози зможуть вас порятувати до певної міри. Сльози очистять і надихнуть вас, зволожать і пом'якшать вас і ситуацію, з якою ви маєте справу.
Do you know the first thing that God says to Moses? He says, "Take off your shoes." Because this is holy ground, all evidence to the contrary. It's hard to believe, but it's the truest thing I know. When you're a little bit older, like my tiny personal self, you realize that death is as sacred as birth. And don't worry -- get on with your life. Almost every single death is easy and gentle with the very best people surrounding you for as long as you need. You won't be alone. They'll help you cross over to whatever awaits us. As Ram Dass said, "When all is said and done, we're really just all walking each other home."
Пам'ятаєте перші слова, які Бог промовив до Мойсея? Він сказав: "Зніми своє взуття". Тому, що тут - святий ґрунт, який може перетворитись у свою протилежність. В це тяжко повірити, проте це є найправдивіша істина, яку я знаю. Якщо ви вже трохи старші, наприклад, як моя скромна персона, ви розумієте, що смерть така ж священна, як і народження. І не турбуйтеся -- будьте в гармонії зі своїм життям. Майже кожна конкретна смерть є легкою і ніжною з найкращими людьми, які оточують вас весь той час, що ви потребуєте. Ви не будете самотніми. Вони будуть допомагати вам перейти до того, що вас очікує. Як сказав Рам Дасс "Коли все сказано і зроблено, кожен з нас просто переходить до іншого дому".
I think that's it, but if I think of anything else, I'll let you know.
Я думаю, все так і є, але коли я надумаю ще щось, я вам повідомлю.
Thank you.
Дякую.
(Applause)
(Оплески)
Thank you.
Дякую.
(Applause)
(Оплески)
I was very surprised to be asked to come, because it is not my realm, technology or design or entertainment. I mean, my realm is sort of faith and writing and kind of lurching along together. And I was surprised, but they said I could give a talk, and I said I'd love to.
Я була дуже здивована, що мене запросили, тому що це не мої сфери, технології чи дизайн чи розваги. Я вважаю, що моєю сферою є певний тип віри і письменство, а також душевні прогулянки з кимось. Отож, я була вражена, але мені сказали, що можна робити доповідь і я відповіла, що залюбки.
(Video) If you don't know where to start, remember that every single thing that happened to you is yours and you get to tell it.
(Відео) Якщо ти не знаєш, як почати, пам'ятай, що кожна подія, яка з тобою сталась, є твоєю і ти маєш розповісти про неї.
Anne Lamott: People are very frightened and feel really doomed in America these days, and I just wanted to help people get their sense of humor about it and to realize how much isn't a problem. If you take an action, take a really healthy or loving or friendly action, you'll have loving and friendly feelings.
Анн Ламотт: Люди дуже налякані і почуваються приреченими в Америці в нинішній час, і я просто вирішила допомогти їм повернути почуття гумору і усвідомити, що ніяких проблем немає. Якщо ви робите дію, то робіть її дійсно цілющою, чи люблячою, чи дружньою, і ви матимете дружні та ніжні почуття.