"Сенат наділений виключним правом розглядати усі справи у порядку імпічменту". — Конституція США.
For most jobs, it's understood that you can be fired, whether for crime, incompetence, or just poor performance. But what if your job happens to be the most powerful position in the country, or the world? That's where impeachment comes in. Impeachment isn't the same as actually removing someone from office. Like an indictment in criminal court, it's only the formal accusation that launches a trial, which could end in conviction or acquittal. Originating in the United Kingdom, impeachment allowed Parliament to vote for removing a government official from office even without the king's consent. Although this was an important check on royal power, the king couldn't be impeached because the monarch was considered the source of all government power. But for the founders of the American Republic, there was no higher authority beyond the people themselves. And so impeachment was adopted in the United States as a power of Congress applying to any civil officers, up to and including the president. Although demands for impeachment can come from any members of the public, only the House of Representatives has the power to actually initiate the process. It begins by referring the matter to a committee, usually the House Committee on Rules and the House Committee on the Judiciary. These committees review the accusations, examine the evidence, and issue a recommendation. If they find sufficient grounds to proceed, the House holds a separate vote on each of the specific charges, known as Articles of Impeachment. If one or more passes by a simple majority, the official is impeached and the stage is set for trial. The actual trial that follows impeachment is held in the Senate. Selected members of the House, known as managers, act as the prosecution, while the impeached official and their lawyers present their defense. The Senate acts as both judge and jury, conducting the trial and deliberating after hearing all the arguments. If it's the president or vice president being impeached, the chief justice of the Supreme Court presides. A conviction requires a supermajority of two-thirds and results in automatic removal from power. Depending on the original charges, it can also disqualify them from holding office in the future and open them to standard criminal prosecution. So what exactly can get someone impeached? That's a bit more complicated. Unlike in the United Kingdom, impeachment in the U.S. pits an elected legislature against other democratically elected members of government. Therefore, to prevent the process from being used as a political weapon, the Constitution specifies that an official can only be impeached for treason, bribery, or other high crimes and misdemeanors. That still leaves a lot of room for interpretation, not to mention politics, and many impeachment trials have split along partisan lines. But the process is generally understood to be reserved for serious abuses of power. The first official to be impeached was Tennesse Senator William Blount in 1797 for conspiring with Britain to cease the Spanish colony of Louisiana. Since then, the House has launched impeachment investigations about 60 times, but only 19 have led to actual impeachment proceedings. The eight cases that ended in a conviction and removal from office were all federal judges. And impeachment of a sitting president is even more rare. Andrew Johnson was impeached in 1868 for attempting to replace Secretary of War Edwin Stanton without consulting the Senate. Over a century later, Bill Clinton was impeached for making false statements under oath during a sexual harassment trial. Both were ultimately acquitted when the Senate's votes to convict fell short of the required two-thirds majority. And contrary to popular belief, Richard Nixon was never actually impeached for the Watergate scandal. He resigned before it could happen knowing he would almost certainly be convicted. Theoretically, the U.S. government is already designed to prevent abuses of power, limiting different branches through a system of checks and balances, term limits, and free elections. But impeachment can be seen as an emergency brake for when these safeguards fail.
На більшості робочих місць причинами для звільнення зазвичай можуть слугувати: злочин, некомпетентність або невиконання професійних обов'язків. А що, коли ваша робота — це найвпливовіша посада в країні, або навіть у світі? Тоді на перший план виходить імпічмент. Імпічмент — це, власне, не усунення когось від посади. Він схожий на пред'явлення обвинувачення у суді, це лише офіційне обвинувачення, що є підставою для судового процесу, що може завершитися рішенням про засудження або виправдання. Зародившись у Великобританії, цей процес наділяв парламент правом голосування за усунення високопосадовця від влади навіть без королівської згоди. Хоча для королівської влади він виступав методом контролю, самого короля не можна було усунути від влади таким шляхом, бо монарх вважався джерелом усієї державної влади. Та для батьків-засновників Американської республіки не існувало влади, вищої за народ. Тому імпічмент був прийнятий в США і увійшов до повноважень Конгресу, що розповсюджується на всіх посадових осіб, у тому числі президента. Хоча будь-який представник громадськості має право вимагати імпічменту, лише Палата представників наділена правом розпочати процедуру. Спочатку справу передають на розгляд до комітету, зазвичай до Комісії Палати представників з процедурних питань та Юридичної комісії Палати представників. Їх діяльність полягає у перегляді обвинувачень, аналізі доказів, та винесенні рекомендації. У випадку виявлення ними підстав для продовження справи, в Палаті представників проводиться окреме голосування за кожне з пред'явлених обвинувачень, що називаються Статтями імпічменту. Якщо одна або більше буде прийнята простою більшістю, посадовця усувають від посади і починається підготовка до судового розгляду. Судовий процес, що слідує за імпічментом, проводиться у Сенаті. Обрані члени Палати представників виступають у якості сторони обвинувачення, а посадовець, якому було оголошено імпічмент, та його адвокати готують захист. Сенат виконує функції судді та суду присяжних, здійснюючи керівництво судовим процесом та обговорення після заслуховування сторін. Якщо імпічмент висувається президенту чи віце-президенту, засіданням головує Головний суддя Верховного суду США. Обвинувачувальний вирок виноситься кваліфікованою більшістю, тобто 2/3 Сенату, якому слідує автоматичне усунення від влади. В залежності від висунутих на початку обвинувачень підсудному також можуть заборонити займати офіційні посади у майбутньому та відкрити звичайне кримінальне впровадження. За що ж комусь можуть об'явити імпічмент? Це вже складніше. На відміну від Великобританії, процедура імпічменту в США ставить одного обраного законодавця проти інших членів парламенту, обраних демократичним шляхом. Таким чином, аби не дозволити застосування цієї процедури у якості політичної зброї, Конституція встановлює, що офіційну особу може бути усунено з посади за державну зраду, хабарництво або інші тяжкі злочини та порушення. Але досі лишається багато питань для вільного тлумачення, не кажучи вже про політику, бо у судових справах з імпічменту багато рішень залежать від партійних вподобань. Та у загальному розумінні введення цієї процедури призначено у разі серйозного зловживання владою. Вперше в історії імпічмент оголосили сенатору штату Теннессі Вільяму Блаунту у 1797 році за змову з Британією з метою захоплення іспанської колонії Луїзіани. З того часу Палата представників ініціювала розслідування у справі імпічменту біля 60 разів, але тільки у 19 з них провадилась процедура імпічменту. Всі вісім справ, що завершились обвинувачувальним вироком та усуненням від посади, стосувалися федеральних суддів. А імпічмент чинного президента — випадок ще рідкісніший. Ендрю Джонсона було піддано імпічменту у 1868 році за спробу зняти з посади військового міністра Едвіна Стантона без ухвалення Сенату. Біля століття потому Біллу Клінтону було оголошено імпічмент за надання неправдивих свідчень під присягою під час судової справи про сексуальні домагання. Обох, зрештою, виправдали, бо не вистачило кількості голосів, необхідної для обвинувачення 2/3. І на відміну від загальної думки, Річарду Ніксону за Вотерґейтський скандал імпічмент не оголошували. Він пішов у відставку заздалегідь, розуміючи, що скоріш за все, його засудять. З теоретичної точки зору, уряд США був задуманий таким чином, щоб попереджувати випадки зловживання владою, обмежуючи різні гілки влади завдяки системі перевірок та розподілу повноважень, обмеженнями каденції та вільними виборами. Та імпічмент може слугувати аварійними гальмами, коли всі гарантії не витримали.