I thought I'd tell you a little about what I like to write. And I like to immerse myself in my topics. I just like to dive right in and become sort of a human guinea pig. And I see my life as a series of experiments.
Хотів би розповісти трохи, про що мені подобається писати. Я люблю заглиблюватися в тему, про яку пишу. Занурююся в тематику з головою, стаю так званим "піддослідним кроликом". І я сприймаю своє життя як низку експериментів.
So, I work for Esquire magazine, and a couple of years ago, I wrote an article called "My Outsourced Life," where I hired a team of people in Bangalore, India, to live my life for me. So, they answered my emails. They answered my phone. They argued with my wife for me, and they read my son bedtime stories. It was the best month of my life, because I just sat back and I read books and watched movies. It was a wonderful experience.
Знаєте, я працюю у журналі Esquire і кілька років тому написав статтю під назвою "Аутсорсинг у моєму житті"; я найняв кілька людей з Бенгалуру, Індія, щоб вони прожили моє життя. Отже вони переглядали мою електронну пошту і відповідали на листи, Вони приймали мої телефонні дзвінки. Сперечались з моєю дружиною замість мене і читали моєму сину казки на ніч. Це був найкращий місяць у моєму житті, бо я собі просто відпочивав, читав книги, дивився фільми. Це був надзвичайний досвід.
More recently, I wrote an article for Esquire called -- about radical honesty. And this is a movement where -- this is started by a psychologist in Virginia, who says that you should never, ever lie, except maybe during poker and golf, his only exceptions. And, more than that, whatever is on your brain should come out of your mouth. So, I decided I would try this for a month. This was the worst month of my life. (Laughter) I do not recommend this at all. To give you a sense of the experience, the article was called, "I Think You're Fat." (Laughter) So, that was hard.
Пізніше я написав для Esquire статтю, в якій йшлося про радикальну чесність. Це рух, який був започаткований психологом із Вірджинії, він стверджує, що ніколи, незалежно від обставин, не варто обманювати, хіба що під час гри у покер чи гольф, це єдині винятки із правила. Мало того, ще й висловлювати все, що у тебе на думці. Отож я вирішив спробувати так пожити протягом місяця. Який виявився найгіршим у моєму житті. (Сміх) Я б такого нікому не порадив. Щоб краще описати цей досвід, скажу, що стаття називалась "Здається, ти поправилась". (Сміх) Це було нелегко.
My most recent book -- my previous book was called "The Know-It-All," and it was about the year I spent reading the Encyclopedia Britannica from A to Z in my quest to learn everything in the world, or more precisely from Aak, which is a type of East Asian music, all the way to Zwyiec, which is -- well, I don't want to ruin the ending. (Laughter) It's a very exciting twist ending, like an O. Henry novel, so I won't ruin it. But I love that one, because that was an experiment about how much information one human brain could absorb. Although, listening to Kevin Kelly, you don't have to remember anything. You can just Google it. So, I wasted some time there.
Моя остання книжка, а до неї я написав ще одну, що називалась "Хочу знати все", в якій йдеться про рік, який я провів за Британською енциклопедією, читаючи її від A до Z, щоб дізнатись про все на світі, або ж, якщо точніше, від A-ak, виду східноазіатської музики, і до Zwyiec, але я не скажу, що це, щоб не проспойлерити кінцівку. (Сміх) Яка є неочікуваною, майже як в оповіданнях О. Генрі, тому й не хочеться її зіпсувати. Але цей експеримент мені сподобався, тому що він показував, скільки інформації може ввібрати в себе один людський мозок. Хоча слухаючи Кевіна Келлі, вам не потрібно нічого запам'ятовувати, все ж можна прогуглити. Тобто я даремно потратив трохи часу.
I love those experiments, but I think that the most profound and life-changing experiment that I've done is my most recent experiment, where I spent a year trying to follow all of the rules of the Bible, "The Year of Living Biblically." And I undertook this for two reasons. The first was that I grew up with no religion at all. As I say in my book, I'm Jewish in the same way the Olive Garden is Italian. (Laughter) So, not very. But I've become increasingly interested in religion. I do think it's the defining issue of our time, or one of the main ones. And I have a son. I want to know what to teach him. So, I decided to dive in head first, and try to live the Bible.
Мені подобаються такі експерименти, але гадаю, що найбільш значним і переломним дослідженням у моєму житті був нещодавній експеримент, коли я провів рік, намагаючись слідувати усім правилам з Біблії, "Рік життя за Біблією". І взявся я за це через дві причини. По-перше, у мене не було релігійного виховання взагалі. Як я написав у своїй книжці, з мене такий же єврей, як з Olive Garden італійський ресторан. (Сміх) Тобто, не дуже добрий. Але я почав все більше цікавитися релігією. І гадаю, що релігія є ключовим питанням нашого часу чи одним із ключових. В мене також є син. І я хочу знати, чому навчати його. Тому я вирішив спершу зануритись самому в Біблію і спробувати жити її приписами.
The second reason I undertook this is because I'm concerned about the rise of fundamentalism, religious fundamentalism, and people who say they take the Bible literally, which is, according to some polls, as high as 45 or 50 percent of America. So I decided, what if you really did take the Bible literally? I decided to take it to its logical conclusion and take everything in the Bible literally, without picking and choosing.
Друга причина, через яку я зважився на такий вчинок - моє хвилювання щодо розвитку фундаменталізму, релігійного фундаменталізму, і людей, які говорять, що сприймають Біблію буквально, а згідно з певними опитуваннями, число таких налічує 45 або ж 50 відсотків американців. То ж я подумав, а якщо і справді тлумачити Біблію буквально? Я вирішив довести це до якогось логічної кульмінації, і все, написане у Біблії, сприймати дослівно, не перебираючи.
The first thing I did was I got a stack of bibles. I had Christian bibles. I had Jewish bibles. A friend of mine sent me something called a hip-hop bible, where the twenty-third Psalm is rendered as, "The Lord is all that," as opposed to what I knew it as, "The Lord is my shepherd."
Спершу я дістав купку Біблій. У мене були християнські Біблії. У мене були єврейські Біблії. Один мій друг навіть надіслав мені щось схоже на Біблію хіп-хопу, в якій 23 псалом проголошує "Господь - це все", на відміну від звичайного "Господь - мій пастир".
Then I went down and I read several versions, and I wrote down every single law that I could find. And this was a very long list -- over 700 rules. And they range from the famous ones that I had heard of -- The Ten Commandments, love your neighbor, be fruitful and multiply. So I wanted to follow those. And actually, I take my projects very seriously, because I had twins during my year, so I definitely take my projects seriously.
Тоді я прочитав декілька версій і виписав кожнісінький припис, що тільки зміг знайти. І з цього вийшов дуже довгий список - понад 700 правил. Він починався з найвідоміших, про які я вже чув: Десять заповідей, люби свого ближнього, плодіться й розмножуйтеся. Їм я й намагався слідувати. Скажу чесно, я дуже серйозно ставлюся до своїх проектів, бо того ж року в мене народились двійнята, отож серйозності мені не позичати.
But I also wanted to follow the hundreds of arcane and obscure laws that are in the Bible. There is the law in Leviticus, "You cannot shave the corners of your beard." I didn't know where my corners were, so I decided to let the whole thing grow, and this is what I looked like by the end. As you can imagine, I spent a lot of time at airport security. (Laughter) My wife wouldn't kiss me for the last two months. So, certainly the challenge was there.
Але я хотів слідувати і сотням інших, дивних та заплутаних правил Біблії. У книзі Левит сказано: "... не будеш нищити краю бороди своєї". Я не знав, де знаходились краї моєї бороди, тому вирішив, нехай росте собі як хоче, і ось так я виглядав наприкінці. Ви можете собі уявити, скільки часу я проводив під час контролю в аеропорті. (Сміх) Моя дружина відмовлялась цілувати мене в останні два місяці. Це було без сумніву випробуванням.
The Bible says you cannot wear clothes made of mixed fibers, so I thought, "Sounds strange, but I'll try it." You only know if you try it. I got rid of all my poly-cotton T-shirts. The Bible says that if two men are in a fight, and the wife of one of those men grabs the testicles of the other man, then her hand shall be cut off. So, I wanted to follow that rule. (Laughter) That one I followed by default, by not getting in a fight with a man whose wife was standing nearby, looking like she had a strong grip. (Laughter) So -- oh, there's another shot of my beard.
У Біблії сказано, що не можна носити одягу зі змішаним складом волокон, і я подумав звісно: "Звучить дивно, але чом би й ні". Не дізнаєшся, якщо не спробуєш. І позбувся усіх своїх футболок з поліестеру. У Біблії сказано, якщо двоє чоловіків затіяли бійку, і дружина одного з них бере іншого за яйця, то її руку потрібно відрубати. Тож я хотів слідувати і цьому правилу. (Сміх) Але за замовчуванням, тобто не встрягаючи в бійку з чоловіком, біля якого стоїть його дружина, яка мала вигляд жінки з сильною хваткою. (Сміх) І - о, тут ще один знімок моєї бороди.
I will say it was an amazing year because it really was life changing, and incredibly challenging. And there were two types of laws that were particularly challenging. The first was avoiding the little sins that we all commit every day. You know, I could spend a year not killing, but spending a year not gossiping, not coveting, not lying -- you know, I live in New York, and I work as a journalist, so this was 75, 80 percent of my day I had to do it.
Але мушу сказати, що це був надзвичайний рік, він і справді змінив моє життя, ставши неймовірним випробуванням. Найскладнішими видавались мені два типи законів. Перший говорив, що потрібно уникати щоденних грішків. Прожити рік, не вбиваючи когось - без проблем, але провести той же ж рік і не пліткувати, не заздрити, не брехати - дивлячись на те, що я журналіст з Нью-Йорку, ці грішки складають 75, 80 відсотків мого дня - я мав це зробити.
But it was really interesting, because I was able to make some progress, because I couldn't believe how much my behavior changed my thoughts. This was one of the huge lessons of the year, is that I almost pretended to be a better person, and I became a little bit of a better person. So I had always thought, you know, "You change your mind, and you change your behavior," but it's often the other way around. You change your behavior, and you change your mind. So, you know, if you want to become more compassionate, you visit sick people in the hospital, and you will become more compassionate. You donate money to a cause, and you become emotionally involved in that cause. So, it really was cognitive psychology -- you know, cognitive dissonance -- that I was experiencing. The Bible actually talks about cognitive psychology, very primitive cognitive psychology. In the Proverbs, it says that if you smile, you will become happier, which, as we know, is actually true.
Але найцікавішим було те, що мені вдавалось робити поступки, я просто не міг повірити, як сильно моя поведінка може вплинути на моє мислення. Одним із найважливішик висновків, що я зробив того року, було усвідомлення, що варто було мені притворитись кращим, і я насправді став трохи кращим. Знаєте, колись я завжди думав, якщо змінити спосіб мислення, то це вплине і на твої дії, але часто все навпаки. Зміни в поведінці можуть вплинути на твої думки. Тобто, якщо ви хочете стати більш чуйними, просто провідайте хворих в лікарні, через що ви й станете чуйнішими. Ви пожертвуєте гроші на справу і станете емоційно прив'язаними до неї. Ось така от когнітивна психологія - когнітивний дисонанс, з яким я зіткнувся. Біблія і справді згадує про методи когнітивної психології, дуже примітивні методи. У Притчах говориться, якщо усміхнутись, то ви станете щасливішими, що, як ми з вами знаємо, насправді так.
The second type of rule that was difficult to obey was the rules that will get you into a little trouble in twenty-first-century America. And perhaps the clearest example of this is stoning adulterers. (Laughter) But it's a big part of the Bible, so I figured I had to address it. So, I was able to stone one adulterer. It happened -- I was in the park, and I was dressed in my biblical clothing, so sandals and sort of a white robe, you know, because again, the outer affects the inner. I wanted to see how dressing biblically affected my mind. And this man came up to me and he said, "Why are you dressed like that?" And I explained my project, and he said, "Well, I am an adulterer, are you going to stone me?" And I said, "Well, that would be great!" (Laughter) And I actually took out a handful of stones from my pocket that I had been carrying around for weeks, hoping for just this interaction -- and, you know, they were pebbles -- but he grabbed them out of my hand. He was actually an elderly man, mid-70s, just so you know. But he's still an adulterer, and still quite angry. He grabbed them out of my hand and threw them at my face, and I felt that I could -- eye for an eye -- I could retaliate, and throw one back at him.
Наступний тип правил, яких складно було дотриматись, принесуть вам трохи неприємностей в Америці 21 століття. І, мабуть, найкращим прикладом цього є припис закидати камінням перелюбників. (Сміх) Цьому присвячена велика частина Біблії, тож я подумав, що варто якось на це відреагувати. Я мав нагоду закидати одного перелюбника. Це сталось, коли я був у парку, одягнутий у своєму біблійному одязі, в сандалях і, схожій на білий халат, накидці, тому що, знову ж таки, зовнішній вигляд впливає на внутрішнє самопочуття. І я хотів зрозуміти, як такий одяг діятиме на мій розум. Один чоловік підійшов до мене і запитав, чому я так вбраний. Коли я пояснив йому суть проекту, той сказав до мене "Ну от я - перелюбник, спробуєш закидати мене камінням?" І я відповів: "Це було б чудово!" (Сміх) І я насправді витягнув з кишені жменю каміння, яку тижнями носив з собою, надіючись на таку зустріч, - це, звісно ж, була галька, - але раптом він вихопив каміння з моєї руки. Це був старший чоловік, йому було вже за 70, щоб ви розуміли. Але незважаючи на це, він таки перелюбник, ще й доволі розлючений. Тож він вихопив каміння у мене з руки і кинув його мені в обличчя, і я подумав, що в принципі, око за око, тобто я міг би відповісти йому взаємністю і кинути щось також.
So that was my experience stoning, and it did allow me to talk about, in a more serious way, these big issues. How can the Bible be so barbaric in some places, and yet so incredibly wise in others? How should we view the Bible? Should we view it, you know, as original intent, like a sort of a Scalia version of the Bible? How was the Bible written? And actually, since this is a tech crowd, I talk in the book about how the Bible actually reminds me of the Wikipedia, because it has all of these authors and editors over hundreds of years. And it's sort of evolved. It's not a book that was written and came down from on high.
Ось яким був мій досвід кидання камінням, який дав мені змогу обдумати важливіші речі вже на іншому, вищому рівні. Наприклад, як Біблія може бути подеколи такою варварською і водночас такою розважливою? Як ми повинні розглядати Біблію? Варто сприймати її буквально, як звід законів в інтерпретації Скаліа? Як була написана Біблія? І так як тут зібралась в основному публіка з технічною освітою, у книжці я згадую про те, як сильно Біблія нагадує мені Вікіпедію, через усіх її авторів та редакторів протягом сотні років. І вона так би мовити розвивалась. Це не книга, яка була просто написана і дана нам з небес.
So I thought I would end by telling you just a couple of the take-aways, the bigger lessons that I learned from my year. The first is, thou shalt not take the Bible literally. This became very, very clear, early on. Because if you do, then you end up acting like a crazy person, and stoning adulterers, or -- here's another example. Well, that's another. I did spend some time shepherding. (Laughter) It's a very relaxing vocation. I recommend it.
Тому я подумав, що міг би закінчити свій виступ, давши вам трохи їжі для роздумів, подилившись висновками, які я зробив того року. Перший - не сприймайте Біблію буквально. Це стало зрозумілим ще з самого початку. Інакше ви виглядатимете як людина з порушеною психікою, яка кидається камінням в перелюбників, або ж - тут ще один приклад. О, це інший. Деякий час я пробував пасти овець. (Сміх) Це дуже заспокійлива діяльність. Рекомендую.
But this one is -- the Bible says that you cannot touch women during certain times of the month, and more than that, you cannot sit on a seat where a menstruating woman has sat. And my wife thought this was very offensive, so she sat in every seat in our apartment, and I had to spend much of the year standing until I bought my own seat and carried it around.
А тут ось яка справа - Біблія каже, що не можна торкатись жінки під час певного періоду в місяці, мало того, не дозволяється сидіти на тому ж кріслі, де сиділа жінка в період менструації. Моя дружина вважає, що це дуже образливо, і тому вона сідала на кожне крісло у нашому домі, а я був змушений провести більшу частину року стоячи, доки не купив собі власного стільця, з яким постійно носився.
So, you know, I met with creationists. I went to the creationists' museum. And these are the ultimate literalists. And it was fascinating, because they were not stupid people at all. I would wager that their IQ is exactly the same as the average evolutionist. It's just that their faith is so strong in this literal interpretation of the Bible that they distort all the data to fit their model. And they go through these amazing mental gymnastics to accomplish this.
Знаєте, я також познайомився з креаціоністами. Я відвідав музей креаціонізму. А вони доволі таки буквальні у своїй вірі. Це було захопююче, адже вони зовсім не дурні люди. Можу посперечатись, що їхній IQ такий же, як і у пересічного еволюціоніста. Справа в тому, що їхня віра в буквальну інтерпретацію Біблії така сильна, що вони перекручують усі факти згідно зі своїми переконаннями. Вони застосовують ментальні зусилля, щоб добитися своєї цілі.
And I will say, though, the museum is gorgeous. They really did a fantastic job. If you're ever in Kentucky, there's, you can see a movie of the flood, and they have sprinklers in the ceiling that will sprinkle on you during the flood scenes. So, whatever you think of creationism -- and I think it's crazy -- they did a great job. (Laughter)
І я мушу визнати, що музей просто розкішний. Вона справді проробили колосальну роботу. Якщо ви коли-небудь будете в Кентуккі, завітайте туди, щоб побачити фільм про потоп, під час якого зі зрошувачів на стелі вас обіллють водою. Тож, що б ви не думали про креаціонізм - а я гадаю, що це безумство - вони справді молодці. (Сміх)
Another lesson is that thou shalt give thanks. And this one was a big lesson because I was praying, giving these prayers of thanksgiving, which was odd for an agnostic. But I was saying thanks all the time, every day, and I started to change my perspective. And I started to realize the hundreds of little things that go right every day, that I didn't even notice, that I took for granted, as opposed to focusing on the three or four that went wrong. So, this is actually a key to happiness for me, is to just remember when I came over here, the car didn't flip over, and I didn't trip coming up the stairs. It's a remarkable thing.
Другий урок - будьте вдячними. Це стало для мене важливим уроком, хоч я молився і складав подяку Богові, що було дуже незвичним для агностика. Але я дякував за все, кожного дня і почав міняти свій погляд на життя. У мене з'явилося розуміння, що на сотні дрібничок, які справно функціонують з дня на день, я навіть не зважав, сприймаючи їх за даність і натомість зосереджуючись на кількох дрібничках, що йшли не по плану. Саме ця нова звичка і була для мене ключем до щастя. Якщо згадати, що по дорозі сюди моя машина не перевернулась, а я не звалився зі сходів. І це дивовижна річ.
Third, that thou shall have reverence. This one was unexpected because I started the year as an agnostic, and by the end of the year, I became what a friend of mine calls a reverent agnostic, which I love. And I'm trying to start it as a movement. So, if anyone wants to join, the basic idea is, whether or not there is a God, there's something important and beautiful about the idea of sacredness, and that our rituals can be sacred. The Sabbath can be sacred. This was one of the great things about my year, doing the Sabbath, because I am a workaholic, so having this one day where you cannot work, it really, that changed my life. So, this idea of sacredness, whether or not there is a God.
Третій урок - ставтеся з повагою. Цей урок я засвоїв неочікувано, тому що почав рік як агностик, і під кінець року став, як каже мій друг, поважним агностиком, що мені звісно імпонує. І я намагаюсь започаткувати такий собі рух. Тому, якщо хтось з вас має бажання приєднатись, суть полягає в тому, незважаючи на те, існує Бог чи ні, є щось надзвичайно важливе та красиве в ідеї святості, і наші ритуали можуть бути священними, Шабат може бути священним. Це одне з найпрекраснішого, що мені довелось пережити цього року. Я - трудоголік, і цей один день, коли ти не маєш права працювати, справді змінив моє життя. Отже ідея святості може існувати, є Господь чи нема.
Thou shall not stereotype. This one happened because I spent a lot of time with various religious communities throughout America because I wanted it to be more than about my journey. I wanted it to be about religion in America. So, I spent time with evangelical Christians, and Hasidic Jews, and the Amish. I'm very proud because I think I'm the only person in America to out Bible-talk a Jehovah's Witness. (Laughter) After three and a half hours, he looked at his watch, he's like, "I gotta go." (Laughter) Oh, thank you very much. Thank you. Bless you, bless you.
Ще один урок - не мисліть стереотипами. Я зрозумів це завдяки тому, що проводив багато часу в товаристві різноманітних релігійних громад Америки, але щоб не просто мандрувати, а дізнатись більше про релігію Америки. Тому зустрічався з євангелістами, хасидами, амішами. Дуже пишаюсь тим, що я, мабуть, єдиний в Америці, хто вів бесіду зі Свідками Єгови про Біблію. (Сміх) Після трьох з половиною годин той хлопчина глянув на годинник і сказав: "Я мушу йти". (Сміх) О, дуже вам дякую. Дякую вам. Будьте благословенними, благослови вас.
But it was interesting because I had some very preconceived notions about, for instance, evangelical Christianity, and I found that it's such a wide and varied movement that it is difficult to make generalizations about it. There's a group I met with called the Red Letter Christians, and they focus on the red words in the Bible, which are the ones that Jesus spoke. That's how they printed them in the old Bibles. And their argument is that Jesus never talked about homosexuality. They have a pamphlet that says, "Here's what Jesus said about homosexuality," and you open it up, and there's nothing in it. So, they say Jesus did talk a lot about helping the outcasts, helping poor people. So, this was very inspiring to me. I recommend Jim Wallis and Tony Campolo. They're very inspiring leaders, even though I disagree with much of what they say.
Але це було цікаво, тому що я мав доволі упереджене ставлення, наприклад, до Євангелізму, і зрозумів, що цей рух є таким обширним і різноманітним, що важко робити будь-які узагальнення щодо нього. Люди, з якими я якось познайомився, називають себе Християнами Червоної Літери. Основну увагу вони приділяють червоним словам у Біблії, які проголошував Ісус. Так їх друкували в старовинних Бібліях. Вони, наприклад, вважають, що Ісус ніколи не говорив про гомосексуалізм. У їхньому буклеті написано: "Ось, що сказав Ісус про гомосексуалізм"- ви відкриваєте його, а там пусто. Вони кажуть, що Ісус справді говорив багато про допомогу бездомним, про допомогу знедоленим людям. Це дуже надихнуло мене. Я рекомендую Джима Воллеса і Тоні Камполо. Вони дуже яскраві лідери, хоч я і не погоджуюсь з більшістю їхніх тверджень.
Also, thou shalt not disregard the irrational. This one was very unexpected because, you know, I grew up with the scientific worldview, and I was shocked learning how much of my life is governed by irrational forces. And the thing is, if they're not harmful, they're not to be completely dismissed. Because I learned that -- I was thinking, I was doing all these rituals, these biblical rituals, separating my wool and linen, and I would ask these religious people "Why would the Bible possibly tell us to do this? Why would God care?" And they said, "We don't know, but it's just rituals that give us meaning." And I would say, "But that's crazy." And they would say, "Well, what about you? You blow out candles on top of a birthday cake. If a guy from Mars came down and saw, here's one guy blowing out the fire on top of a cake versus another guy not wearing clothes of mixed fabrics, would the Martians say, 'Well, that guy, he makes sense, but that guy's crazy?'" So no, I think that rituals are, by nature, irrational. So the key is to choose the right rituals, the ones that are not harmful -- but rituals by themselves are not to be dismissed.
Ще один урок - не нехтуйте ірраціональним. Він був для мене дуже неочікуваним, тому що змалку в мені плекали наукове бачення світу, і я був шокований, дізнавшись, скільки у моєму житті залежить від ірраціональних сил. Якщо вони не шкодять, від них не варто відсторонюватися. Я це зрозумів -- я здійснював усі ці ритуали, біблійні ритуали, відділяв шерсть від льону, і запитував релігійних людей: "Чому Біблія каже нам так жити? Чому Богові це важливо?" І вони відповідали: "Насправді ми не знаємо, але ці ритуали наділяють наше життя значенням". На що я відповідав: "Це ж дурість". А вони продовжували: "А як щодо тебе? Ти задуваєш свічки на уродинному торті. Якщо б хтось з Марсу прилетів до нас і побачив, як якийсь хлопець намагається задути вогонь на торті і як інший не носить одягу зі змішаних волокон, що б сказав марсіанин: "Цей перший хлопець чинить логічно, але той інший несповна розуму?" Звісно ж ні, тому я й вважаю, що ритуали за своєї природою є ірраціональними. Головне вибрати ті ритуали, які не приносять шкоди; але самі ритуали на варто відкидати.
And finally I learned that thou shall pick and choose. And this one I learned because I tried to follow everything in the Bible. And I failed miserably. Because you can't. You have to pick and choose. And anyone who follows the Bible is going to be picking and choosing. The key is to pick and choose the right parts. There's the phrase called cafeteria religion, and the fundamentalists will use it in a denigrating way, and they'll say, "Oh, it's just cafeteria religion. You're just picking and choosing." But my argument is, "What's wrong with cafeterias?" I've had some great meals at cafeterias. I've also had some meals that make me want to dry heave. So, it's about choosing the parts of the Bible about compassion, about tolerance, about loving your neighbor, as opposed to the parts about homosexuality is a sin, or intolerance, or violence, which are very much in the Bible as well. So if we are to find any meaning in this book, then we have to really engage it, and wrestle with it.
І, насамкінець, я зробив ще один висновок. Будьте перебірливими. І це я засвоїв, оскільки намагався дотримуватися всіх приписів Біблії. І зазнав поразки. Тому що це неможливо. Ви повинні перебирати. І кожен, хто живе за правилами Біблії, буде їх фільтрувати. Головне, вибирати з мудрістю. Є один вислів - так звана "буфетна релігія". Фундаменталісти вживатимуть його у негативному значенні, а-ля "О, це всього лише "буфетна релігія". Ви тільки те й робите, що перебираєте". На що я б їм відповів "А що поганого у буфеті?" Я куштував чудові страви в буфеті. Але й траплялось так, що деякі страви надовго не затримувались у шлунку. Тож йдеться про те, щоб вибирати ті уривки з Біблії, у яких йдеться про співчуття, толерантність, любов до ближнього, на противагу до уривків, де гомосексуальність трактується як гріх, чи де закликають до нетерпимості або ж жорстокості, на що також часто натикаємось у Біблії. Тому, якщо ми намірені знайти у цій книзі певний сенс, тоді ми мусимо заглибитись в неї і боротись з нею.
And I thought I'd end with just a couple more. There's me reading the Bible. That's how I hailed taxicabs. (Laughter) Seriously, and it worked. And yes, that was actually a rented sheep, so I had to return that in the morning, but it served well for a day. So, anyway, thank you so much for letting me speak.
І я думав закінчити виступ ще кількома знімками. Тут я читаю Біблію. Ось як я ловив таксі. (Сміх) Серйозно. І це спрацьовувало. І так, це була, правду кажучи, орендована вівця, тому я мав повернути її зранку, але вона добре служила мені весь день. Тож, щиро дякую вам, що дали мені можливість виступити.